іменем україни
23 липня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,
Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1, правонаступником якої є військова частина НОМЕР_2, про стягнення компенсації за продовольче забезпечення за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року,
У грудні 2006 ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1, де перебував на всіх видах забезпечення. У період з 11 березня 2000 року по 30 листопада 2006 року утворилася заборгованість по виплаті йому компенсації за продовольче забезпечення на загальну суму 20 116 грн 89 коп. На свої неодноразові звернення до відповідача з проханням виплатити компенсацію отримував відмови з посиланням на відсутність коштів.
У звґязку з цим позивач просив суд стягнути зазначену суму заборгованості та понесені ним судові витрати.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 січня 2007 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 Рівненської області на користь ОСОБА_3 20 116 грн 89 коп. компенсації за продовольче забезпечення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року рішення міськрайонного суду скасовано, провадження у справі закрито, з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Поновлюючи строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що заявнику не було відомо про наявність зазначеного спору в суді, про судові рішення він дізнався з постанови Першого відділу державної виконавчої служби Луцького управління юстиції (далі - ВДВС) про відкриття виконавчого провадження від 24 січня 2014 року, у зв'язку з чим визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. Вважав, що спір підлягав вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Даний висновок не ґрунтується на нормах процесуального права та матеріалах справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України, у редакції чинній на час ухвалення рішення, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем у справі була військова частина НОМЕР_1, яка при розгляді справи 29 січня 2007 року, визнала позов, та в подальшому рішення суду першої інстанції не оскаржила (а. с. 13).
Крім того, у квітні 2007 року ВДВС звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та просив замінити військову частину НОМЕР_1 її правонаступником - військовою частиною НОМЕР_2.
16 квітня 2007 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про заміну сторони у виконавчому провадження.
З матеріалів справи вбачається, що копія зазначеної ухвали була отримана уповноваженим представником військової частини НОМЕР_2 - 24 квітня 2007 року (а. с. 27).
27 лютого 2014 року, тобто лише через сім років, військова частина Азвернулася до апеляційного суду Рівненської області із апеляційного скаргою та заявою про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 січня 2007 року (а. с. 30-34).
Апеляційний суд у порушення вимог ч. 3 ст. 297 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та передчасно поновив строк на апеляційне оскарження, оскільки військова частина НОМЕР_2 була обізнана про наявність даної судової справи з 24 квітня 2007 року, проте вказаним обставинам апеляційний суд належної оцінки не дав.
Оскільки апеляційний суд зазначених обставин справи не врахував, ухвала апеляційного суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
А.О. Лесько
М.Є. Червинська
В.А. Черненко