Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_11,
суддів: ОСОБА_9, ОСОБА_10,
за участю прокурора ОСОБА_12,
виправданого ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 8 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 7 листопада 2013 року.
Вироком Києво - Святошинського районного суду Київської області від 8 липня 2013 року
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,
засуджено за ч. 1 ст. 358 КК України на 2 місяці арешту; за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 визначено остаточне покарання 2 місяці арешту.
ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.
ОСОБА_4 виправдано у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,
виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 7 листопада 2013 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_4 засуджено за те, що вона, перебуваючи на посаді бухгалтера ТОВ «Промсервісплюс», не являючись службовою особою та не маючи права підпису офіційних документів, підробила підписи від імені директора ТОВ «Промсервісплюс» ОСОБА_1 в офіційних документах державної та податкової звітності, офіційних документах бухгалтерського та податкового обліку і бланках суворої звітності.
У подальшому, ОСОБА_4 подала підроблені офіційні документи ТОВ «Промсервісплюс» до ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області та до інших підприємств при здійсненні фінансово - господарської діяльності.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувалась у тому, що вона, перебуваючи на посаді бухгалтера ТОВ «Промсервісплюс», не являючись службовою особою, у період часу з 01.01.2007 року по 20.03.2008 року за попередньою змовою з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, сприяла ухиленню від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, вчинене службовою особою, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у розмірі 32 829 212 грн.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Промсервісплюс», являючись службовою особою, у період часу з 01.01.2007 року по 20.03.2008 року за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, ухилився від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у розмірі 33 431 231грн.
Крім того, ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Промсервісплюс», являючись службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, умисно вніс до податкового та бухгалтерського обліку, офіційних документів податкової звітності завідомо неправдиві відомості, подав їх до ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області, що спричинило тяжкі наслідки у виді ненадходження до бюджету коштів у розмірі 33 431 231грн.
Також, ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Промсервісплюс», являючись службовою особою, за попередньою змовою з особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, склав завідомо неправдиві документи про передачу товариства та усіх первинних, бухгалтерських, податкових документів ОСОБА_6В, який дані документи не отримував та, не будучи службовою особою товариства, використав їх при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносинах з іншими підприємствами.
Суд, виправдовуючи ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України вказав, що аналіз досліджених по справі доказів свідчить про те, що слідством не здобуто доказів наявності у діях виправданих складу вказаних злочинів.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень у зв'язку з істотним порушенням кримінально - процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, однобічністю і неповнотою дослідження доказів по справі. Просить направити справу на новий судовий розгляд. Вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_4 складу злочинів та не дав належної оцінки тим доказам, які підтверджують їх вину. Крім того, зазначає, що суд не вказав редакцію ст. 358 КК України за якою було засуджено ОСОБА_4, а ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора виправданий ОСОБА_1 просить судові рішення залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, виправданого ОСОБА_1, його захисника та захисника ОСОБА_4, які вважають судові рішення законними та обґрунтованими, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За встановлених фактичних обставин справи, виходячи із закріпленого в ст. 63 Конституції України принципу презумпції невинуватості та вимог статей 323, 327 КПК України про те, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим; обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про невинуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів.
Як убачається із матеріалів справи, висновки суду про відсутність у діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України та про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, зроблені на підставі доказів, які, з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, були досліджені і перевірені під час розгляду справи та їм дана належна оцінка.
Доводи прокурора про ту обставину, що суд не дав оцінки показанням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, є безпідставними, оскільки спростовуються детальними показаннями вказаних свідків, які вони давали під час проведення судового слідства, що викладені у вироку та яким, на підставі аналізу усіх показань, які давалися свідками як в стадії досудового, так і судового слідства, дана оцінка з вказанням мотивів, за яких суд прийняв саме показання свідків, дані у судовому засіданні про те, що вони дійсно ставили підписи на документах, пов'язаних із діяльністю ТОВ «Промсервісплюс», у зв'язку із чим судом не було прийнято як доказ обвинувачення дані, що містяться у висновку судово - почеркознавчої експертизи № 85 від 27.02.2009 року. Крім того, судом вірно зазначено, що вказані показання свідків повністю узгоджуються з фактичними обставинами справи, що були встановлені.
Як вірно було встановлено місцевим судом, акт перевірки № 4/23-1/3287800 від 10.01.2009 року «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Промсервісплюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 рік по 01.06.2008 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 рік по 01.06.2008 рік», дані якого були у подальшому підтверджені висновком судово - економічної експертизи № 38 від 24.02.2009 року, ґрунтується лише на документах, що були надані слідчим, без урахування первинних фінансово-бухгалтерських та податкових документів, які для дослідження надані не були. За таких обставин, суд прийшов до вірного висновку про неможливість підтвердження даними, що містяться у вказаному акті, обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_1 та ОСОБА_4
Судом дана належна оцінка судовим рішенням, якими засуджено директора ТОВ «Доменсбріз» ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 205 КК України та визнано банкрутом ТОВ «Трейд Стандарт», які у сукупності із документами бухгалтерського та податкового обліку вказаних та інших підприємств та товариств свідчать про здійснення господарської діяльності з ними та не можуть являтись доказом винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_4
Доводи прокурора про ту обставину, що судом не було вказано редакції ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України, за якими було засуджено ОСОБА_4, не є підставою для скасування або зміни судових рішень, оскільки судом було вказано про засудження ОСОБА_4 за редакцією статті 358 КК України, яка діяла на час учинення нею злочинів.
Таким чином, як убачається з матеріалів справи, суд відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, у судовому засіданні перевірив усі зібрані на досудовому слідстві докази, на підставі яких ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину та, давши їм належну оцінку, обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_4 складу злочинів, за якими їх було виправдано.
У зв'язку з викладеним, доводи касаційної скарги прокурора про порушення судом цих вимог є необґрунтованими.
На вимогу ст. 377 КПК України, при перегляді справи апеляційним судом, належним чином перевірені викладені в апеляції прокурора доводи та прийнято рішення з наведенням у ньому докладних мотивів.
У касаційній скарзі прокурора не зазначено жодної передбаченої у ст. 370 КПК України обставини, яка би свідчила про істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, що перешкодило б суду постановити законний та обґрунтований вирок. Не наведено у касаційній скарзі і доказів, які спростовували б висновки щодо невинуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та незаконності вироку, і давали підстави для його скасування.
Враховуючи установлені фактичні обставини справи, на підставі дослідження всіх представлених у справі матеріалів і неможливості отримання нових доказів, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення є законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Неправильного застосування кримінального закону та істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили суду постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (в ред. 1960 р.), пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України, колегія суддів
Вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 8 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 7 листопада 2013 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
ОСОБА_15 ОСОБА_14 ОСОБА_13