Справа: № 826/4862/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
25 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2014 року у задоволені позову - відмовлено.
На вказану постанову представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав постанову від 25.01.2014 старшого прокурора нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління прокуратури Черкаської області радника юстиції Бондаренко Ю.М., яку прийнято в рамках кримінально провадження №32013250000000197, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.08.2013, за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 205, частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, яке перебуває у провадженні СУ ФР ГУ Міндоходів у Черкаській області. Даною постановою ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доручено провести позапланову документальну перевірку ТОВ «Лабурнум» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 20.08.2013 по взаємовідносинах з ТОВ «Інтерком компані».
Зі змісту постанови вбачається, що досудовим слідством встановлено, що ТОВ «Лабурнум» мало фінансово-господарські взаємовідносини з суб'єктом господарської діяльності, що має ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «Інтерком компані».
Пунктом 15 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, зі змінами та доповненнями, визначено, що прокурор - Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники, помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники, заступники прокурорів, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.
Отже, отримавши постанову від 25.01.2014 старшого прокурора нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління прокуратури Черкаської області радника юстиції Бондаренко Ю.М., відповідач, у відповідності до вищезазначених положень законодавства, зобов'язаний був провести документальну позапланову перевірку ТОВ «Лабурнум».
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Як вбачається, керівник ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженням постанови від 25.01.2014 старшого прокурора нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління прокуратури Черкаської області радника юстиції Бондаренко Ю.М., стосовно проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Лабурнум», видав наказ № 1102 від 02.04.2014 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відповідач видав оскаржуваний наказ № 1102 від 02.04.2014 в межах повноважень, наданих йому законодавством та у відповідності до положень Податкового кодексу України.
Крім того, як було встановлено, в ході перевірки, яка була розпочата на підставі оскаржуваного наказу, відповідач вручив позивачу запит від 07.04.2014 №16207/10/2655-22-08-10 про надання документів фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ «Інтерком компані» за період з 01.01.2011 по 20.08.2013.
На вказаний запит позивач листом від 08.04.2014 №80 надав пояснення та копії документів по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерком компані» за лютий і березень 2013 року, а саме: додатків до договору, акту, видаткових накладних, платіжних доручень. Крім того, в даному листі зазначено, що копії документів за грудень 2012 року, квітень, червень 2013 року були надані відповідачу 07.04.2014.
Надані позивачем документи були використані для проведення документальної позапланової перевірки, призначеної оскаржуваним наказом № 1102 від 02.04.2014, за результатом якої складено акт від 14.04.2014 №334/26-55-22-08/35197446 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лабурнум» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Інтерком компані» за період з 01.01.2011 по 20.08.2013.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лабурнум» допустило посадових осіб відповідача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі оскаржуваного наказу № 1102 від 02.04.2014.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Отже, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Вищий адміністративний суд України в постанові № К/800/29102/13 від 19.12.2013 зазначив, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ від 02.04.2014 №1102 виданий відповідачем правомірно, адміністративний позов позивача є необґрунтованим та безпідставним, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур
Судді: І.Л. Желтобрюх
О.О. Шостак
.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Желтобрюх І.Л.
Шостак О.О.