28.07.2014 Справа № 920/1008/14
Господарський суд Сумської області у складі судді Моїсеєнко В.М., за участю секретаря судового засідання Сороки Л.М., розглянувши матеріали справи № 920/1008/14:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостандарт Рециклінг», м. Суми
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський завод гумотехнічних виробів», м. Суми
про стягнення 18797,80 грн.
представники сторін:
від позивача: Наталуха Д.О. - директор
від відповідачів: Волчек І.В., довіреність від 21.01.2013р.
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 18797,80 грн., яка виникла по договору № 02/12/13-01 поставки зношених гумотехнічних виробів та шин, укладений між сторонами даного спору 02.12.2013р., а також судовий збір у розмірі 1827,00 грн..
Відповідач подав відзив від 11.07.2014р. № 471, в якому зазначає, що ним частково сплачена сума боргу, станом на 11.07.2014р. його заборгованість становить 17219,30 грн.
В судовому засіданні позивач подав письмову заяву, в якій зазначив, що станом на 25.07.2014р. заборгованість відповідача становить 13747,30 грн., так як відповідачем після подання позову частково погашений борг в розмірі 5050,50 грн.
Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що станом на 28.07.2014р. борг відповідача перед позивачем становить 13747,30 грн.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі. Отже, справа розглядається по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважених представників сторін, господарський суд встановив.
02.12.2013 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Екостандарт Рециклінг» та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський завод гумотехнічних виробів» було укладено договір № 02/12/13-01 поставки зношених гумотехнічних виробів та шин б/в.
Відповідно до умов зазначеного договору, позивач зобов'язувався постачати товар, а відповідач його приймати і оплачувати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставляв відповідачу товар згідно видаткових накладних : № РН-0000031 від 02.12.2013р. на суму 5237,00 грн., № РН-0000034 від 27.12.2013р. на суму 9406,60 грн., № РН-000001 від 16.01.2014р. на суму 1685,25 грн., № РН-000002 від 21.01.2014р. на суму 1787,45 грн., № РН-000003 від 23.01.2014р. на суму 1683,50 грн., РН-000005 від 07.02.2014р. на суму 1578,50 грн., РН-000008 від 28.02.2014р. на суму 1841,00 грн., № РН-000009 від 26.03.2014р. на суму 815,50 грн.
Відповідачем же, в порушення умов договору розрахунки з позивачем повністю не проведені , що ним і не заперечується.
Внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків за договором в частині оплати за отримані товари , на час подання позовної заяви, відповідач мав заборгованість за вищевказаним договором на загальну суму 18797,80 грн.
Зважаючи на те, що позивач подав заяву, в якій повідомляє , що після подачі ним позовної заяви до суду та порушення провадження у справі , відповідач сплатив частину боргу в розмірі 5050,50 грн. , станом на 25.07.2014р. заборгованість відповідача становить 13747,30 грн., тому просить суд стягнути з відповідача 13747,30 грн. боргу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач доказів сплати боргу в сумі 13747,30 грн. не подав, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 13747,30 грн. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.
Провадження у справі стосовно стягнення 5050,50 грн. боргу суд припиняє на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.
Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1827,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Сумський завод гумотехнічних виробів» ( 40007, м.Суми, вул.Прикордонна,47, код 33813854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостандарт Рециклінг» ( 40009, м.Суми, вул.Якіра,5/38, код 37970420) 13747,30 грн. боргу, 1827,00 грн. судового збору.
3. Провадження у справі стосовно стягнення 5050,50 грн. боргу припинити за відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.07.2014 року.
Суддя В.М. Моїсеєнко