1із3
Справа № 303/2100/14-ц 2/303/1443/14 Номер ряд. стат. звіту - 45
Іменем України
24 липня 2014 року м.Мукачево
Мукачівський місьрайонний суд Закарпатської області в складі одноособово:
головуючого - судді Іваницького Р.С.
при секретарі судового засідання Чудіній В.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Мукачівський МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання, -
ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа Мукачівський МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області про визнання громадянки ОСОБА_3, такою, що втратила право на користування будинком АДРЕСА_1 та скасування реєстрації її місця проживання, мотивуючи тим, що він є власником домоволодіння по АДРЕСА_1, в його будинку зареєстровано маму ОСОБА_6 та сестру ОСОБА_3, яка проживає на даний час по АДРЕСА_2. Сестра ОСОБА_3 відмовляється зняти реєстрацію місця проживання. Її реєстрація позбавляє його, як власника будинку, вільно володіти, користуватися та розпоряджатися його майном, створює для нього зайві витрати по обслуговуванню та утриманню будинку, що негативно відображається на його фінансовому становищі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила і просила у задоволенні їх відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги заперечила, з мотивів зазначених у запереченні та у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 34-38).
Представник третьої особи Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, але до суду надіслав заяву в якій просить провести розгляд справи без його участі (а.с. 14).
Свідок ОСОБА_6 суду в судовому засіданні повідомила, що є мамою ОСОБА_1 та ОСОБА_3. ОСОБА_3 є старшою дочкою яка приходила до неї лише в гості. Конфліктів у виді сварок з побиттям у неї з донькою ОСОБА_3 не було. З нею ніхто непроживає і по господарству вона справляється сама.
Свідок ОСОБА_7 суду в судовому засіданні повідомила, що є рідною сестрою ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Вона приходить до мами кожний день для того, щоб доглядати за мамою. Також приходила доглядати за мамою, тоді коли старша сестра ОСОБА_3 виїздила за кордон до дочки в Чехію. Сестра розлучилася біля десяти років. Житло по АДРЕСА_2 отримав її чоловік, дане житло за чоловіком і залишилося.
2із3
Свідок ОСОБА_8 суду в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є рідними братом і сестрою його мами ОСОБА_7. Тітка ОСОБА_3 проживала з його бабкою ОСОБА_6 сім років до 23 травня 2014 року поки не стався прикрий випадок з кресним ОСОБА_1. Інколи тітка не певний час виїздила до доньки за кордон в Чехію. Він коли не був на заробітках то часто бував у бабки, допомагав по господарству. Після того як бабка переписала будинок на кресного ОСОБА_1 і коли тітка приїхала з Чехії то відразу розпочалося видворення тітки з будинку, іншого житла тітка не має. Тітка ОСОБА_3 повністю доглядала за бабкою і перешкоджала його кресному та його мамі, які приходили до бабки, щоб погоститись.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 є сином та донькою ОСОБА_6 (а.с.42). Після розлучення з чоловіком ОСОБА_9 15.01.2005 року (а.с.40) відповідачка перейшла проживати до мами ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, за даною адресою 18.09.2007 року і зареєструвалася (а.с. 6, 40, 43-45). 11.02.2014 року ОСОБА_6 як власник будинковолодіння АДРЕСА_1 (а.с. 43) подарувала вище зазначений будинок сину позивачу ОСОБА_1, який і набув право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.71-73). Відповідно до Акту № 27 від 26 квітня 2014 року, складеного в присутності уповноваженого особи - паспортиста ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» Сухорукової Є.П. та засвідченого підписами трьох свідків (сусідів), відповідачка ОСОБА_3 станом на день складення даного акту проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.46) та Акту № 29 від 29 квітня 2014 року, складеного в присутності працівника ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» ОСОБА_11 та засвідченого підписами трьох свідків (сусідів), відповідачка ОСОБА_3 станом на день складення даного акту не проживає за адресою АДРЕСА_2 (а.с.47). Згідно до довідки № 23 від 23.04.2014 року за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 (а.с.48). Відповідно до листа Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачево та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області від 26 березня 2014 року за № 36/6672 та ОСОБА_11 № 1 з кримінального провадження № 12014070040000828 від 26 березня 2014 року, де зі змісту вбачається, що відповідачці ОСОБА_3 по місцю її проживання за адресою АДРЕСА_1 було спричинено тілесні ушкодження громадянкою ОСОБА_7 (а.с. 49-51). Також, зі змісту листа Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачево та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області від 30 травня 2014 року за № 36/11856 та ОСОБА_11 № 1 з кримінального провадження № 12014070040001500 від 23 травня 2014 року, вбачається, що відповідачці ОСОБА_3 по місцю її проживання за адресою АДРЕСА_1 було спричинено тілесні ушкодження позивачем ОСОБА_1 (а.с. 74, 75).
Дані правовідносини врегульовуються Житловим кодексом України, Цивільним кодексом України та Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Поняття доказів, їх належності та допустимості врегульовано ст. ст. 57-59 ЦПК України.
Так, у відповідності до ст. 156 Житлового кодексу України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сімї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частинідругій статті 64 цього Кодексу.
Статтею 64 Житлового кодексу України, передбачено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно з ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи більш встановлених строків здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
У відповідності до ст. 405 ч. 2 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
3із3
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника, рішення суду яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть чи інших документів, які свідчать про припинення.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, реєстрацію місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Постановою Верховного Суду України від 16.01.2012 року в справі за №6-57цс11, сформульовано правову позицію відповідно до якої вбачається, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимаположення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Як вбачається з вище викладеного, позивачем ОСОБА_1 не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обґрунтованості своїх тверджень щодо відсутності його сестри відповідачки ОСОБА_3 за місцем її проживання та реєстрації більше року і володінням відповідачкою іншого нерухомого майна. Також, питання про скасування реєстрації місця проживання здійснюється органом реєстрації, а не судом, що вказує про безпідставність позовної вимоги про скасування реєстрації місця проживання, отже позовні вимоги стосовно визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням та скасування реєстрації її місця проживання задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 158, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 405 ЦК України, ст.ст. 64, 71, 72 ЖК України, ст. 11 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд,-
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Мукачівський МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області про визнання громадянки ОСОБА_3, такою, що втратила право на користування будинком АДРЕСА_1 та скасування реєстрації її місця проживання - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.
Повний текст рішення складено 28.07.2014 року.
Головуючий підпис Р. Іваницький
З оригіналом вірно.
Оригінал ухвали знаходиться в цивільній справі №303/2100/14-ц, 2/303/1443/14 в Мукачівському міськрайонному суді.
Суддя
Мукачівського міськрайонного суду Р. Іваницький