ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 липня 2014 року 10:47 № 826/3717/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом ОСОБА_1
до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ; від відповідача - Чернишевський А.В.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»;
- зобов'язати Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при нарахуванні йому одноразової грошової допомоги до грошового забезпечення при звільненні безпідставно не включена щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 40%, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161, яку позивач отримував з квітня по вересень 2013 року.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що відповідно до п. 38.1 наказу Міністра оборони України № 260 від 11 червня 2008 року «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова винагорода при звільненні не включаються винагороди, до яких належить виплати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, а відповідно до п. 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
В судовому засіданні 14 липня 2014 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 14 липня 2014 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, зазначивши, що відповідач діяв виключно у відповідності до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.09.2013 № 608 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» частини шостої (за станом здоров'я) статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу.
Відповідно до наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (нині - Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій) (по стройовій частині) від 30.09.2013 року №194 позивача виключено зі списків особового складу інституту з 30 вересня 2013 року.
Одночасно цим же Наказом прийнято рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги за 24 календарні роки служби.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 509-р «Про утворення Державного університету телекомунікацій» Уряд погодився з пропозицією Міністерства освіти і науки, Міністерства оборони щодо утворення Державного університету телекомунікацій та приєднання до зазначеного Університету Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» і Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету.
07 листопада 2013 року позивач був визнаний Центральною медико-соціальною експертною комісією міста Києва інвалідом II групи за захворюваннями, пов'язаними з проходженням військової служби, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою до акту огляду МСЕК АВ №0082034.
Як вбачається з Довідки №13/182/50 від 31.03.2014 року, виданої відповідачем, розмір грошового забезпечення, з якого має бути виплачена одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби становить 4971,75 грн., а загалом розмір одноразової грошової допомоги становить 59 661,00 грн. та до неї, на думку позивача, протиправно не включено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 40 %, виплата якої здійснювалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
При цьому позивач зазначає, що згідно довідки Київського міського військового комісаріату №8004/1 від 04.12.2013 року до розміру грошового забезпечення, з якого має бути виплачена позивачу одноразова грошова допомога, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (зборів)», включена щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 40 %, й з її урахуванням його грошове забезпечення на момент звільнення з військової служби становило 6960,45 грн., а не 4971,75 грн.
Позивач вважаючи, що відповідач протиправно не вніс до складу видів грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 40 % (1988,70 грн.), в результаті чого розмір одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби зменшено з 83 525,40 грн. до 59 661,00 грн., звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 9 наведеного Закону грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (ч. 4 ст. 9 Закону).
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889» для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи, що ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (назва у редакції постанов Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 393, від 13.03.2013 р. № 161) виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода.
Так, згідно довідки відповідача від 16 квітня 2014 року № 13/182/64 ОСОБА_1 зазначена вище винагорода виплачувалась з квітня 2013 року по серпень 2013 року включно у розмірі 20 відсотків, а у вересні 2013 року у розмірі 40 відсотків.
Крім того, виплата зазначеної винагороди підтверджується копією розрахункової книжки позивача Серія НОМЕР_1 , наявної в матеріалах справи, та зазначенням про виплату такої винагороди за вересень 2013 року у розмірі 40 відсотків у наказі відповідача від 30.09.2013 року № 194.
Оскільки зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода була встановлена рішенням Уряду України, виплачувалася позивачу щомісяця, тобто мала постійний характер, суд приходить до висновку, що в силу положень статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вона повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
У частині посилань представника відповідача на Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджену наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 та Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджену наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 38.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Пунктом 38.6 зазначеної Інструкції визначено, зокрема, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Пунктом 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 встановлено, що спірна у даному випадку винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим, виходячи з визначених у частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги застосуванню підлягає саме Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який має вищу юридичну силу.
Вказані висновки також підтверджуються ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 року у справі К/800/17400/14, постановами Верховного Суду України від 03.06.2014 року №21-169а14, від 04.03.2014 № 21-31а14, від 15.04.2014 року 21-78а14.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
Зобов'язати Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди у розмірі 40 %, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя В.П. Катющенко