ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
24 липня 2014 року м. Київ № 2а-4514/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Саніна Б.В., Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні заяву Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві про роз'яснення судового рішення у справі № 2а-4514/11/2670 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, Територіальної державної інспекції праці у м. Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Територіальна державна інспекція з питань праці у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою від 09 липня 2014 року про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2011 року у справі № 2а-4514/11/2670 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, Територіальної державної інспекції праці у м. Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2014 року призначено до розгляду заяву Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2011 року у справі № 2а-4514/11/2670 у судовому засіданні на 24 липня 2014 року.
В судовому засіданні заявник заяву про роз'яснення судового рішення підтримала з підстав, викладених у ній.
Міністерство соціальної політики України надіслало на адресу суду лист, у якому просило розглядати дану заяву за відсутності свого представника.
Інші сторони явку уповноважених осіб в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини третьої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, в судовому засіданні 24 липня 2014 року суд ухвалив про розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Вислухавши думку заявника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано Територіальну державну інспекцію праці у м. Києві провести перевірку обставин звільнення ОСОБА_1 з ТОВ «Видавництво «Телеграф Ньюз Медіа».
25 січня 2012 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-4514/11/2670.
Відповідно до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Частиною другою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Так, відповідно до наявної в матеріалах справи постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 32754963 від 10 квітня 2013 року, на підставі пункту 11 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-4514/11/2670, виданого 25 січня 2012 року Окружним адміністративним судом міста Києва, а оригінал вказаного виконавчого листа повернуто до суду.
Частиною першою статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме, зокрема, закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Згідно пункту 11 частини першої статті 49 наведеного Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження», за частиною першою якої завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, визначених цим Законом.
При цьому, доказів, зокрема, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 32754963 від 10 квітня 2013 року у відповідності зі статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження», Територіальною державною інспекцією з питань праці у м. Києві не надано.
Таким чином, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2012 року № 2а-4514/11/2670, закінчено ще 10 квітня 2013 року.
Крім того, відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для, зокрема, виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (п.1 ч. 2 ст. 22 Закону).
Частиною першою статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
З виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2012 року № 2а-4514/11/2670 вбачається, що строк пред'явлення даного виконавчого листа до виконання - 24 грудня 2012 року.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві в роз'ясненні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва Києва від 24 листопада 2011 року у справі № 2а-4514/11/2670 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, Територіальної державної інспекції праці у м. Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя В.П. Катющенко
Судді Б.В. Санін
Ю.Т. Шрамко