ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 липня 2014 року 10:35 № 826/9251/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта»
до третя особа про Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 визнання дій протиправними, скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 41905101, зобов'язання вчинити певні дії
за участю:
від позивача - Штундер Я.Г.;
від відповідача - Варава Р.С.;
від третьої особи - ОСОБА_4
Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_2, в якому просить суд:
- «визнати протиправні дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві Варави Р.С.;
- скасувати постанову від 17.02.2014 р. ВП № 41905101 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 7 800,00 грн.;
- зобов'язати державного виконавця перерахувати виконавчий збір у спосіб та розмірі як передбачено ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» як за виконання рішення немайнового характеру в межах виконавчого провадження ВП № 41905101».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена відповідачем в порушення положень Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 листопада 2013 року на виконанні перебуває виконавчий лист немайнового характеру, кошти, які підлягали поверненню, не стягувались з боржника, а повертались позивачу як власнику таких коштів.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/9352/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні 11 липня 2014 року позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 11 липня 2014 року проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем в у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження».
Представник третьої особи підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
19 грудня 2013 року Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лит № 2-3882/2013 про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Домінанта» коштів в розмірі 78 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Євробанк», який відкритий на ім'я ОСОБА_2.
07 лютого 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Гудзь Р.В. на підставі вищезазначеного виконавчого листа та заяви позивача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41905101.
17 лютого 2014 року у зазначеному виконавчому провадженні державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Варава Р.С. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 7 800,00 грн.
Позивач, вважаючи, що постанова від 17 лютого 2014 року про стягнення виконавчого збору винесена протиправно та не у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», звернувся до суду з зазначеним позовом для захисту своїх прав.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 17 зазначеного Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно частини першої статті 28 зазначеного Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 листопада 2013 року у справі № 2/754/3882/13, наявного в матеріалах виконавчого провадження, підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Домінанта» кошти в розмірі 78 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Євробанк», який відкритий на ім'я ОСОБА_2.
Вказаним рішенням встановлено, що кошти у розмірі 78 000,00 грн. є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта» та були помилково набуті Захаріяшем Є.П.
Постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 17 лютого 2014 року ВП № 41905101 стягнуто з боржника (ОСОБА_2) виконавчий збір у розмірі 7 800,00 грн. Тобто 10% від суми, яка підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Домінанта».
Як вбачається з розпорядження державного виконавця № 41905101/17, 03 червня 2014 року на рахунок з обліку депозитних сум відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м. Києва надійшли грошові кошти у сумі 78 000,00 грн. з рахунку в ПАТ КБ «Євробанк».
Зазначеним вище розпорядженням грошові кошти державний виконавець перерахував, зокрема,:
70026,70 грн. на користь ТОВ «Домінінта» як борг за виконавчим листом № 2-3882/2013 від 19.12.2013 р. (ВП № 41905101);
7002,67 грн. виконавчого збору (ВП № 41905101).
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно частини першої статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у даному випадку на виконанні у відповідача перебуває рішення немайнового характеру, оскільки Товариству з обмеженою відповідальністю «Домінанта» поверталось належне йому майно у вигляді коштів у розмірі 78 000,00 грн., які помилкового були набуті боржником.
Як зазначено вище, статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що виконавчий збір стягується саме з боржника.
Державний виконавець у даному випадку стягував виконавчий збір у розмірі 7002,67 грн. з коштів, які були власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта» та поверталось останньому за рішенням суду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині визнання протиправними дій старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві Варави Р.С. підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві, оскільки за приписами статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України саме Відділ державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві є відповідачем у справі.
Також, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 17 лютого 2014 року ВП № 41905101 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 7800,00 грн.
Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання державного виконавця перерахувати виконавчий збір у спосіб та розмірі, визначеному ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» як за виконання рішення немайнового характеру в межах виконавчого провадження ВП № 41905101, оскільки зазначені дії є дискреційними повноваженнями державного виконавця та їх вчиненню передує винесення державним виконавцем відповідної постанови про стягнення виконавчого збору.
Згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до частин першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
В частині строків звернення до суду суд прийшов до висновку, що позивач звернувся в межах десятиденного строку, визначеного частиною другою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк про порушене право дізнався 20 червня 2014 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а до суду з даним позовом звернувся 27 червня 2014 року, що підтверджується матеріалами справи.
На стягненні судових витрат позивач ні у позовній заяві, ні представник позивача у судовому засіданні не наполягали.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта» задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 17 лютого 2014 року ВП № 41905101 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 7800,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя В.П. Катющенко