Справа № 569/3542/14-ц
17 липня 2014 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Ореховська К.Е.
при секретарі с/з Шкіндер І.М.
з участю позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - прокурора прокуратури м.Рівне Грицака А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до прокуратури м. Рівне, держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби м. Рівне про відшкодування моральної шкоди ,-
В провадженні Рівненського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до прокуратури м. Рівне, держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби м. Рівне про відшкодування моральної шкоди .
Встановлено,що ухвалою судді Рівненського міського суду від 13.03.2014 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до прокуратури м. Рівне , держава Україна в особі Управління Державної казначейської служби в м. рівне про визнання незаконними діями прокуратури м. Рівне, а саме у визнанні його закордонного паспорту як офіційного документа України та у прихованні факту незаконного вивозу сина за кордон по підробленим документам і відшкодування йому моральної шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської областіухвалу судді Рівненського міського суду від 13.03.2014 року в частині відмови ОСОБА_2 у відкритті провадження за його позовом до прокуратури м. Рівне , держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби в м. Рівне про відшкодування завданої моральної шкоди скасовано.
В обґрунтування позову позивач вказує, що діями прокуратури м.Рівне, які полягають у невизнанні його закордонного паспорту , як офіційного документа України та у приховуванні факту незаконного вивозу його сина за кордон йому завдана моральна шкода яку він оцінює у 250000,00 грн. Незаконні дії прокуратури вважає не порушення кримінальної справи. Вважає, щоб порушити кримінальну справу прокурору достатньо його закордонного паспорта та копії журналу нотаріальних дій ОСОБА_4 від 19.05.2001 року з підробленим його підписом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 повністю підтримав заявлений цивільний позов, просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачів 250000,00 грн. моральної шкоди та витрат. Вважає ,що прокурори Рівненської області у зговорі з правоохоронними органами завдають йому моральної шкоди відмовляючи у порушенні кримінальної справи.
Прокурор прокуратури м.Рівне в судовому засіданні заявлений позов не визнав та заперечив проти його задоволення на підставі викладених доводів,зазначених у письмових запереченнях. Просить суд відмовити у його задоволенні.
Представник управління державної казначейської служби м.Рівне в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Однак як вбачається з поданих заперечень, просять розгляд справи проводити за їх відсутності , заявлені позовні вимоги не визнав та заперечив проти задоволення позову, посилаючись на письмові заперечення.
Оцінюючи пояснення сторін, долучені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом,звернутись за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, в судовому засіданні встановлено та не заперечується учасниками судового процесу ,що прокуратурою м. Рівне за зверненням позивача ОСОБА_2 проводилась перевірка, порядку ст.97 КПК України ( 1960 року) за фактом неправомірних дій приватного нотаріуса ОСОБА_4За результатами перевірки старшим слідчим прокуратури м.Рівне Котельніковим винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нотаріуса ОСОБА_4, на підставі п.2 ст.6 КПК України,за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. ст.364, 365, 366, 367 КК України .
Крім того, судом встановлено,що за зверненням позивача по справі Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області проводилась перевірка за фактом підробки підпису ОСОБА_2За результатами проведення дослідчої перевірки14.09.2011 року винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи ,у зв"язку з відсутністю складу злочину,передбаченого ст.358 КК України.
Вказані постанови позивачем по справі ОСОБА_2 отримані та не оскаржені ,в порядку,передбаченому вимогами КПК України ( 1960 року).
Отже, як встановлено та досліджено в судовому засіданні позивач не надав жодного доказу, на обґрунтування вимог, яка саме моральна шкода йому завдана та якими неправомірними діями з боку органу прокуратури м.Рівне Рівненської області.
Щодо позовних вимог позивача до держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби м. Рівне судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 102 Конституції України від імені держави виступає Президент України. Державна казначейська служба є органом державної влади, його посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України .
Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, Казначейство України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Положенням про управління, затвердженим наказом Державної казначейської служби України №119 від 21.11.2011, не передбачено права щодо представлення інтересів держави.
Відтак, управління Державної казначейської служби України у м. Рівному Рівненській області не розпоряджається бюджетними коштами, а тільки здійснює операції з ними в порядку та у відповідності з вимогами, передбаченими законодавством.
Крім того суд звертає увагу, що прокуратура м. Рівне в управлінні Державної казначейської служби України у м. Рівному не обслуговується.
Тому виходячи з вищенаведеного, суд вважає неправомірним вимоги позивача про зобов'язання управління Державної казначейської служби України у м. Рівному Рівненської області відшкодувати моральну шкоду та витрати з оплати юридичної допомоги.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до прокуратури м. Рівне, держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби м. Рівне про відшкодування моральної шкоди не обґрунтовані у відповідності до положень чинного законодавства, та такими що до задоволення не підлягають.
На підставі ст. ст..1047, 1049, ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,57-60,84,88,208, 209,212-215,218,223,224-228, 292,294 ЦПК України, суд -
В задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до прокуратури м. Рівне, держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби м. Рівне про відшкодування моральної шкоди - відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Рівненського міського суду: Ореховська К.Е.