Справа: № 826/2568/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
22 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О. В.,
суддів: Ісаєнко Ю. А., Федотова І. В.,
за участю секретаря Бабенка Д. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» (далі - позивач, ТОВ «Профконсалт Плюс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі) із позовними вимогами про:
1) визнання протиправними дій відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 15 листопада 2013року № 1965/26-56-22-01-03/37826191;
2) визнання протиправними дії відповідача щодо коригування доходу та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Профконсалт Плюс» по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями, здійснених на підставі акту від 15 листопада 2013року № 1965/26-56-22-01-03/37826191;
3) зобов'язання відповідача вилучити із інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» Міністерства доходів і зборів України інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профконсалт Плюс», оформленої актом від 15 листопада 2013року № 1965/26-56-22-01-03/37826191;
4) зобов'язання відповідача відновити в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» Міністерства доходів і зборів України показники податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» за період з 01.10.2011року по 31.08.2013року шляхом внесення до неї даних, зазначених у податковій звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» за відповідний період;
5) заборону відповідачу використовувати відомості, що зазначені в акті перевірки від 15 листопада 2013року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 при написанні актів (довідок) перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію акту від 15 листопада 2013року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 у будь-якому вигляді іншим територіальним підрозділам Міністерства доходів і зборів України та правоохоронним органам;
6) зобов'язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня його набрання законної сили.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 31 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення позовних 1965/26-56-22-01-03/37826191 у будь-якому вигляді іншим територіальним підрозділам Міністерства доходів і зборів України та правоохоронним органам;
6) зобов'язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня його набрання законної сили.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 31 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмові заперечення відповідача на адміністративний позов та апеляційну скаргу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено Окружним адміністративним судом м. Києва під час розгляду адміністративної справи, у листопаді 2013року відповідачем згідно із пп.78.1.1, п.78.1, ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Профконсалт Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ера - Промоушен», ТОВ «Еліт Фрукт», ПП «Інтерстрой-2011», ТОВ «Галлія Світ», ТОВ «Робін Фрут», ТОВ «Еккаунтіс груп», ТОВ «Митра - Хатей», ТОВ «Продальянс Центрум», ТОВ «Трейд-Ком. Ін.», ТОВ «Трейдоптторг», ТОВ «Субаро Плюс», ТОВ «Омнітех», ФОП «Акопджанян Давід Овікович», ТОВ «Версал груп», ТОВ «Ростукрсинтез» за період з 01.10.2011року по 31.08.2013року, за наслідками якої 15 листопада 2013року складено акт за реєстраційним номером 1965/26-56-22-01-03/37826191.
Відповідно до зазначеного акту перевірки відповідач дійшов до висновку про відсутність об'єктів оподаткування з податку на додану вартість та податку на прибуток при придбанні товарно - матеріальних цінностей та послуг у вищезазначених постачальників з метою їх подальшої реалізації в адресу ДП «Сеть Маркет», ДП «Інфо Мережа», ДП «Маркет Плазо», ДП «Терра Трейд», ДП «Фуршет Регіон», ДП «Фуд-Центр».
Як свідчить акт перевірки, відповідачем встановлені порушення вимог:
п.135.1-135.2, пп.135.4.1, п.135.4, ст.135, п.137.1, п.137.4, ст.137, пп.138.1.1, п.138.1-138.2, ст.138 ПК України, що призвело до завищення доходів, що враховуються при визначення об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам з контрагентами - покупцями ДП «Сеть Маркет», ДП «Інфо Мережа», ДП «Маркет Плазо», ДП «Терра Трейд», ДП «Фуршет Регіон», ДП «Фуд-Центр» за період з 01.10.2011року по 31.08.2013року на загальну суму 14 587 488гривень та до завищення витрат, що враховуються при визначення об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам з контрагентами - продавцями ТОВ «Ера - Промоушен», ТОВ «Еліт Фрукт», ПП «Інтерстрой-2011», ТОВ «Галлія Світ», ТОВ «Робін Фрут», ТОВ «Еккаунтіс груп», ТОВ «Митра - Хатей», ТОВ «Продальянс Центрум», ТОВ «Трейд-Ком. Ін.», ТОВ «Трейдоптторг», ТОВ «Субаро Плюс», ТОВ «Омнітех», ФОП «Акопджанян Давід Овікович», ТОВ «Версал груп», ТОВ «Ростукрсинтез» за період з 01.10.2011року по 31.08.2013року на загальну суму 13 277 540гривень;
п.185.1, ст.185, п.187.1, ст.187, п.188.1, ст.188, п.198.2-198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1, п.201.10, ст.201 ПК України, що призвело до завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами - покупцями на загальну суму 4 259 024гривень та до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами-продавцями на загальну суму 3 997 034гривень.
На підставі висновків акту перевірки від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 відповідачем були внесені коригування до інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», а саме: змінені задекларовані позивачем показники його податкової звітності з податку на прибуток та ПДВ шляхом їх зменшення на суми відхилень, встановлених відповідачем у висновках вказаного акту перевірки.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Окружний адміністративний суд м. Києва виходив з того, що при проведенні позапланової перевірки відповідач діяв у межах ПК України; позивачем не надано доказів транспортування товару та акти прийому - передачі товару, довіреностей на його отримання, походження придбаного товару; матеріали справи не містять доказів, що відповідачем вчинені дії щодо внесення змін до електронної бази даних та доказів, що такі дії несуть для позивача негативні наслідки.
Аналізуючи вимогу позивача про визнання дій відповідача протиправними в частині організації та проведення перевірки колегія суддів виходить з наступного:
відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У пп.75.1.2, п.75.1, ст.75 ПК України закріплено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно з пп.78.1.1, п.78.1, та п.78.4, ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється в разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
У відповідності до вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Статтею 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для проведення податковими органами позапланової перевірки податкової звітності платника податків є сукупність наступних умов: 1) наявність однієї з обставин, закріплених у пп.78.1.1, п.78.1, та п.78.4, ст.78 ПК України; 2) надіслання або вручення суб'єкту господарювання (його представнику) направлення на проведення перевірки, копії наказу про її проведення та службового посвідчення осіб, які в ньому зазначені.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що до початку перевірки податковими органами на адресу позивача тричі (23.09.2013 року, 23.10.2013 року та 30.10.2013 року) було направлено запити про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо його господарських правовідносин з контрагентами у період з 01.10.2011 року по 31.08.2013 року, на які ТОВ «Профконсалт Плюс» не надало відповідей у повному обсязі.
При цьому, до початку перевірки представнику позивача були вручені копію наказу від 01.11.2013 року та направлення на її проведення відповідними посадовими особами контролюючого податкового органу від 04.11.2013 року, що підтверджується його особистими підписами та не заперечується самим апелянтом.
Таким чином, оскільки відповідачем були виконані вимоги податкового законодавства щодо порядку призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, то судова колегія вважає, що відповідач, проводячи дану перевірку ТОВ «Профконсалт Плюс», діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, зокрема ст.75, 78, 79, 81 ПК України.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта про те, що запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження від 30.10.2013 року було направлено на адресу позивача із запізненням, та вважає їх необґрунтованими, оскільки підставою для проведення перевірки податкової звітності позивача в даному випадку слід вважати ненадання товариством необхідної документації та пояснень на попередні два запити податкових органів ( від 23.09.2013 року та від 23.10.2013 року ), а запит, з датою направлення якого не згоден апелянт, був надісланий йому вже безпосередньо у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про необхідність здійснення документальної позапланової виїзної перевірки даного платника податків.
При цьому, згідно з вимогами ст. 78 ПК України, достатньою правовою підставою для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки платника податків є одиничний факт ненадання ним відповіді на запит контролюючого податкового органу або надання її не в повному обсязі.
Таким чином у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Подільському районі в частині організації та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки слід відмовити.
Однак, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що предмет перевірки, зазначений в наказі на її проведення та направленні на здійснення контрольно - перевірочних заходів не в повній мірі відповідає акту перевірки, який складений за результатами її проведення.
Так, предметом проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача було дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками позивача ТОВ «Ера - Промоушен», ТОВ «Еліт Фрукт», ПП «Інтерстрой-2011», ТОВ «Галлія Світ», ТОВ «Робін Фрут», ТОВ «Еккаунтіс груп», ТОВ «Митра - Хатей», ТОВ «Продальянс Центрум», ТОВ «Трейд-Ком. Ін.», ТОВ «Трейдоптторг», ТОВ «Субаро Плюс», ТОВ «Омнітех», ФОП «Акопджанян Давід Овікович», ТОВ «Версал груп», ТОВ «Ростукрсинтез» за період з 01.10.2011року по 31.08.2013року, але в акті перевірки зазначено також порушення в частині завищення податкових зобов'язань з ПДВ та доходу з податку на прибуток при подальшій реалізації придбаних ТМЦ в адресу контрагентів - покупців ДП «Сеть Маркет», ДП «Інфо Мережа», ДП «Маркет Плазо», ДП «Терра Трейд», ДП «Фуршет Регіон», ДП «Фуд-Центр», що не відповідає документам на проведення перевірки ТОВ «Профконсалт Плюс».
Аналізуючи позовні вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними в частині самостійного коригування показників податкової звітності позивача з податку на прибуток, податку на додану вартість, вилучення з електронної бази даних інформації про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профконсалт Плюс» та відновлення показників податкової звітності позивача колегія суддів виходить з наступного:
як свідчать матеріали адміністративної справи, ТОВ «Профконсалт Плюс» у періоді з 01.10.2011року по 31.08.2013року мало господарські взаємовідносини з контрагентами - постачальниками, а саме:
на підставі укладеного договору від 01.11.2011року № 1 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Ера - Промоушен» овочі та фрукти на загальну суму 1 193 619,91гривень, у тому числі ПДВ - 198 936,65гривень та послуги на загальну суму 32 080,00гривень, у тому числі ПДВ - 5 346,67гривень;
на підставі укладеного договору від 01.11.2011року № 16 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Еліт - Фрукт» овочі та фрукти на загальну суму 800 077,98гривень, у тому числі ПДВ - 133 346,33гривень;
на підставі укладеного договору від 19.12.2011року № 65 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Галлія Світ» овочі та фрукти на загальну суму 9 582 280,72гривень, у тому числі ПДВ - 1 597 046,79гривень;
на підставі укладеного договору від 01.05.2012року № 65 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Митра - Хатей» овочі та фрукти на загальну суму 1 308 680,79гривень, у тому числі ПДВ - 218 113,47гривень;
на підставі укладених договорів від 03.12.2012року № 03/12/ПП-УП та від 01.06.2012року № 1 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Продальянс Центрум» товарно - матеріальні цінності, овочі та фрукти на загальну суму 6 872 859,41гривень, у тому числі ПДВ - 1 145 476,57гривень;
на підставі укладеного договору від 01.12.2012року № 173 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Трейдоптторг» овочі та фрукти на загальну суму 176 185,15гривень, у тому числі ПДВ - 29 364,19гривень;
на підставі укладеного договору від 01.11.2011року № 01/11/03 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Еккаунтіс Груп» бухгалтерські послуги на загальну суму 40 600,00гривень, у тому числі ПДВ - 6 766,67гривень;
на підставі укладеного договору від 01.12.2011року № 34 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Інтерстрой - 2011» транспортні послуги на загальну суму 329 130,00гривень, у тому числі ПДВ - 54 854,98гривень;
на підставі укладеного договору від 20.01.2012року № 74 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Робіт Фрут» фрукти на загальну суму 9 569,98гривень, у тому числі ПДВ - 1 599,50гривень;
на підставі укладеного договору від 01.08.2012року № 137 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Трейд-Ком ін.» овочі на загальну суму 45 067,00гривень, у тому числі ПДВ - 7 511,17гривень;
на підставі укладеного договору від 09.01.2013року № 103 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Субаро Плюс» овочі та фрукти на загальну суму 8 034 519,36гривень, у тому числі ПДВ - 1 339 086,56 гривень;
на підставі укладеного договору від 01.08.2013року № 140 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ФОП ОСОБА_2 овочі та фрукти на загальну суму 76 649,56гривень, у тому числі ПДВ - 12 774,93гривень;
на підставі укладеного договору від 01.06.2013року № 226 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Версал Груп» овочі та фрукти на загальну суму 1 298 509,50гривень, у тому числі ПДВ - 216 418,25 гривень;
на підставі укладеного договору від 30.07.2013року № 235 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Ростукрсинтез» овочі та фрукти на загальну суму 616 053,59гривень, у тому числі ПДВ - 102 675,60 гривень;
на підставі укладеного договору від 04.03.2013року № 195 ТОВ «Профконсалт Плюс» придбано у ТОВ «Омнітех» фрукти на загальну суму 117 643,54гривень, у тому числі ПДВ - 19 607,26гривень.
У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відповідно до частини 1, статті 9 Закону України від 16.07.1999року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 № 168/704 первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати такі необхідні реквізити: назва підприємства, установи, від імені якого складений документ, назва документа (форми), код форми, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища та ініціали осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Придбання товарно - матеріальних цінностей на території України у постачальників підтверджено оригіналами первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а саме: податковими накладними; видатковими накладними; журналом реєстрації довіреностей отримання товарно - матеріальних цінностей, товарно - транспортними накладними; посвідченнями про якість, фіто санітарними та ветеринарними сертифікатами, експертними та гігієнічними висновками овочів та фруктів; регістрами бухгалтерського обліку щодо оприбуткування придбаних цінностей на баланс ТОВ «Профконсалт Плюс», які у своєму складі містять всі передбачені законодавством реквізити та повністю підтверджують фактичну наявність придбаних товарно - матеріальних цінностей.
При цьому, відповідач в акті перевірки не заперечує наявність первинних документів, що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Профконсалт Плюс» з постачальниками з придбання ТМЦ з метою їх подальшої реалізації на території України.
В акті перевірки відповідач дійшов висновку про нікчемність укладених правочинів, посилаючись на матеріали перевірок контрагентів позивача інших податкових інспекцій, в яких здебільшого зазначено про неможливість здійснення зустрічних звірок.
Колегія суддів зазначає, що у вищезгаданому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Як свідчать матеріали справи, позивачем у господарській діяльності використовує спеціалізовані складські та допоміжні приміщення, які розташовані за адресами: м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, б.8-А, м. Київ, вул. Ярославська, б.57 та м. Київ, вул. Зрошувальна, б.5. Саме за цими адресами здійснювалась поставка придбаних овочів та фруктів, про що свідчить відмітка ТОВ «Профконсалт Плюс» на товарно - транспортних накладних.
Безпосередньо реальність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами, та, як наслідок, факт наявності придбаних товарно - матеріальних цінностей підтверджується, зокрема, товарно - транспортними накладними на транспортування придбаних товарно - матеріальних цінностей у постачальників; сертифікатом Голопристанської санітарно - епідеміологічної станції Херсонської області від 07.08.2013року № 84 дослідження проб харчових продуктів; сертифікатом відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО № UA1.045.Х010020-08 про відповідність вимогам нормативних документів та висновків державної санітарно - епідеміологічної експертизи МОЗ України; висновком Державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 03.02.2011року № 05.03.02-03/8207; деклараціями виробника (посвідченнями про якість); протоколом № 62 ДУ «Київський ОЛЦ ДСЕСУ» Бориспільський МРВ лабораторних досліджень» дослідження проб харчових продуктів від 29.08.2013року; сертифікатом відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО № UA1.040.Х008466-12 про відповідність вимогам нормативних документів та висновків державної санітарно - епідеміологічної експертизи МОЗ України; карантинним дозволом на імпорт (транзит) Укрголовдержкарантину від 30.07.2013року № 75/06266; висновком Державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 24.10.2013року № 05.03.02-03/96442; протоколом випробувань від 09.10.2013року № 2384с ДП «Херсонський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»; експертним висновком Тернопільської регіональної державної лабораторії ветеринарної експертизи від 18.07.2012року № 01331 П/24/12; протоколом випробувань харчової продукції № 9356-9364/12-х від 19.07.2012року ДП «Укрметртестстандарт», копії яких містять у матеріалах адміністративної справи.
Крім того, придбання ТМЦ також підтверджується фактом їх подальшої реалізації в адресу ДП «Сеть Маркет», ДП «Інфо Мережа», ДП «Маркет Плазо», ДП «Терра Трейд», ДП «Фуршет Регіон», ДП «Фуд-Центр», що не спростовується відповідачем.
В акті перевірки зазначено про те, що правочини між ТОВ «Профконсалт груп» та з контрагентами - постачальниками і контрагентами - покупцями за період з 01.10.2011року по 31.08.2013року укладені без мети настання реальних наслідків та містять ознаки фіктивності, посилаючись на норми ст. 203 ЦК України.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1-3 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що вчинені відповідачем дії не створюють для позивача негативних правових наслідків, з огляду на те, що матеріали адміністративної справи містять претензію від 11 лютого 2014року № 1, направленою в адресу позивача ДП «Фуршет Регіон», в якій повідомлено про виникнення розбіжностей на підставі акту перевірки від 15 листопада 2013року між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, зверненням податкових органів з письмовими запитами щодо надання пояснень та письмових підтверджень (належним чином засвідчених копій первинних документів) задля перевірки реальності здійснених господарських операцій між підприємствами.
Крім цього, ДП «Фуршет Регіон» повідомлено про намір звернутися до господарського суду з позовом про стягнення моральних та матеріальних збитків, внаслідок здійснення контролюючим органом контрольно - перевірочних заходів за актом по ТОВ «Профконсалт Плюс».
При цьому, відповідачем не спростовується вчинені останнім дії щодо внесення до електронної бази даних відомостей на підставі акту перевірки, що призвело до самостійного коригування податковим органом показників податкової звітності позивача з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Як видно з інформаційного повідомлення на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html) систему «Податковий блок» введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01.01.2013 згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1197.
Податкова декларація, згідно приписів п.46.1, ст.46 ПК України - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.
У відповідності до п.179.5, ст.179 ПК України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу. Внесення змін до податкової звітності, за змістом статті 50 ПК України, вчинюється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.
Згідно із п.54.1, ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Разом з цим, відповідно до вимог пп.54.3.2, п.54.3, ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Наслідком зазначених заходів є винесене податковим органом податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Як свідчать обставини справи, податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої було складено акт перевірки, що згідно п.86.1, ст.86 ПК України свідчить про встановлення порушень.
Таким чином, внесення будь-яких змін до податкової звітності є власним обов'язком позивача, що слідує із застосування пп.14.1.157, п.14.1, ст.14 та пп.54.3.2, п.54.3, ст.54 ПК України.
Вчинені відповідачем дії суперечать чинному законодавству України, оскільки ні Податковий кодекс України, ні інші нормативно-правові документи, не передбачають внесення будь-яких змін до податкової звітності платника податків застосовуючи виключно висновки акту перевірки .
Тож, оскільки відповідачем на момент коригування показників податкової звітності позивача на підставі висновків акту перевірки від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 не було винесено відповідного податкового повідомлення-рішення про обов'язок ТОВ «Профконсалт Плюс» внести відповідні зміни до податкової звітності, то судова колегія вважає протиправними дії відповідача щодо самостійного коригування податкової звітності, що в свою чергу, обумовлює необхідність відновлення порушених ним прав позивача шляхом внесення достовірних показників податкової звітності товариства, які містилися в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» до моменту їх коригування на підставі вказаного акту перевірки.
З урахуванням того, що висновки акту перевірки від 15 листопада 2013року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на прибуток та додану вартість та враховуючи помилковість висновків акта перевірки, відповідач зобов'язаний вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» Міністерства доходів і зборів України інформацію, внесену на підставі акта перевірки від 15 листопада 2013року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 шляхом внесення до неї даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період.
Дана правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 у справі № К/9991/74156/12.
Для відновлення становища, що існувало до порушення, необхідно зобов'язати відповідача поновити в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» Міністерства доходів і зборів України суми задекларованих позивачем суми доходів у розмірі 14 587 488гривень та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, у розмірі 13 277 540гривень; податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 4 259 024гривень та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 3 997 034гривень.
Вказаний спосіб захисту порушеного права узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, що висловлена в ухвалі від 12.06.2013року по справі № К/9991/72319/12 та ухвалі від 17.07.2013року по справі № К/9991/32654/12.
Проте, виходячи з приписів податкового законодавства, зокрема, ст. 74 ПК України, колегія суддів звертає увагу на безпідставність вимог апелянта, зазначених в його адміністративному позові та наведених в доводах апеляційної скарги, щодо необхідності заборонити в судовому порядку відповідачу використовувати відомості, зазначені в акті від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 при написанні актів ( довідок ) перевірок інших підприємств та заборону надавати копію цього акту іншим територіальним підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам, оскільки використання податковими органами відомостей, одержаних ними за результатами перевірки платника податків та закріплених в акті перевірки, є дискреційними повноваженнями суб'єкта влади, вільна реалізація яких має на меті надати можливість суб'єкту влади на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених приписами нормативно-правового акта.
Водночас, відповідно до пункту 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуально дії), дій чи бездіяльності.
Аналіз наведеного законодавства надає підстави стверджувати, що суди не можуть втручатися у дискреційні повноваження суб'єкта влади доти, поки ним не буде реалізована його виключна компетенція.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності жодних правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профконсалт Плюс», за результатами якої складно акт від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191, та про заборону відповідачу використовувати відомості, зазначені в ньому при написанні актів ( довідок ) перевірок інших підприємств та заборону надавати копію цього акту іншим територіальним підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.
Підсумовуючи вищевикладене, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх дій щодо корегування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 та не переконав суд у своїй правоті.
Виходячи з цього та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 267 КАС України, судова колегія також вважає за доцільне з метою більш повного захисту прав та інтересів позивач та для забезпечення повного і всебічного виконання принципу обов'язковості судових рішень, закріпленого у п. 7 ч. 1 ст. 7 КАС України, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві подати суду звіт про виконання судового рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання ним законної сили.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з коригування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 та зобов'язання відповідача вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профконсалт Плюс», оформленої актом від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 і відновлення в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «Профконсалт Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.08.2013 року шляхом внесення до неї даних, вказаних у податковій звітності позивача, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування в цій частині.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з корегування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 та зобов'язання відповідача вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профконсалт Плюс», оформленої актом від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191, відновити в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «Профконсалт Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.08.2013 року шляхом внесення до неї даних, вказаних у податковій звітності позивача, та ухвалити нове рішення в цій частині.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з коригування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 та зобов'язання відповідача вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профконсалт Плюс», оформленої актом від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191, і відновити в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «Профконсалт Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.08.2013 року шляхом внесення до неї даних, вказаних у податковій звітності позивача.
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з корегування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 та зобов'язання відповідача вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профконсалт Плюс», оформленої актом від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191, і відновити в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «Профконсалт Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.08.2013 року шляхом внесення до неї даних, вказаних у податковій звітності позивача - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо коригування доходу та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Профконсалт Плюс» по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та покупцями за період з 01.10.2011року по 31.08.2013року, здійснених на підставі акту від 15 листопада 2013року № 1965/26-56-22-01-03/37826191.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити із інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» Міністерства доходів і зборів України інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профконсалт Плюс», оформленої актом від 15 листопада 2013року № 1965/26-56-22-01-03/37826191.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» Міністерства доходів і зборів України показники податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалт Плюс» за період з 01.10.2011року по 31.08.2013року шляхом внесення достовірних показників податкової звітності товариства з податку на прибуток та податку на додану вартість, які містилися в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» до моменту їх коригування на підставі акту перевірки від 15 листопада 2013року № 1965/26-56-22-01-03/37826191.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві подати суду звіт про виконання судового рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання ним законної сили.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Федотов І.В.