ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа №910/11185/14 21.07.14
За позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства доходів і зборів України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕДПЛАТНА АГЕНЦІЯ "САММІТ"
про стягнення 26 816,90 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
У засіданні брали участь:
від прокурора: Курбатова І.С. (посвідчення від 11.11.2013);
від позивача: Ткаченко В.П. (посвідчення від 22.04.2014);
від відповідача: не з'явилися.
В судовому засіданні 21 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
05.06.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №05/1/3-17993-14 від 02.06.2014 заступника прокурора м. Києва в інтересах Міністерства доходів і зборів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "САММІТ" про стягнення 29 228,95 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 07.07.2014.
Ухвалою суду від 07.07.2014 розгляд справи відкладено до 21.07.2014 в зв'язку з неявкою представників відповідача.
У судовому засіданні 21.07.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до п. 11 Листа № 01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
17.07.2013 між Міністерством доходів і зборів України (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "САММІТ" (далі - Відповідач) укладено Договір на передплату періодичних видань на ІІ півріччя 2013 року №1 (далі - Договір), відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався у 2013 році поставити Позивачеві періодичні видання на II півріччя 2013 року (далі - товар), а Позивач - прийняти і оплатити такий товар.
На виконання умов договору Позивачем на рахунок Відповідача перераховано стовідсоткову попередню оплату за товар у сумі 99 945,47 грн.
Проте, в порушення умов Договору, Відповідач з 14.11.2013 припинив постачання періодичних видань та поставив товар лише на 73128,57 грн.
В зв'язку з викладеними обставинами Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати, з урахуванням штрафних санкцій за порушення умов Договору, в розмірі 29 228,95 грн.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.06.2014, 07.07.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
У даному спорі інтереси держави порушуються тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором про закупівлю товару за державні кошти, що є підставою для вжиття представницьких заходів в порядку ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2013 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір на передплату періодичних видань на ІІ півріччя 2013 року №1 (далі - Договір), відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався у 2013 році поставити Позивачеві періодичні видання на II півріччя 2013 року (далі - товар), а Позивач - прийняти і оплатити такий товар.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2013.
Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна Договору складає 99 945,47 грн. без ПДВ.
Згідно з п.п. 4.1, 4.3 Договору, розрахунок за ним проводиться шляхом стовідсоткової попередньої оплати.
Пунктами 5.1, 5.5 Договору визначено строк поставки товару - липень-грудень 2013 року. Поставка товару здійснюється у відповідності з асортиментом видань, які вказуються в специфікації на товар, видання розфасовуються Відповідачем по пакетам відповідно до вказаної специфікації із зазначенням переліку видань, які вкладені до пакету.
На виконання умов договору Позивачем на рахунок Відповідача перераховано попередню оплату за товар у сумі 99 945,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 929 від 24.07.2013.
В той же час, в порушення умов Договору, Відповідач з 14.11.2013 припинив постачання періодичних видань та поставив товар лише на 73 128,57 грн.
В зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, Позивач 20.11.2013 звернувся до Відповідача з вимогою (вих. № 15797/6/99-99-03-03-01-15) поставити товар на суму передплати або повернути сплачені кошти. Зазначену вимогу Відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач недопоставив Позивачу товар на загальну суму 26 816,90 грн.
Доказів про належне виконання зобов'язань за Договором Відповідач суду не надав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Позивачем належним чином доведений факт неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за Договором. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сума попередньої оплати в розмірі 26 816,90 грн. підлягає стягненню з Відповідача в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Наданий Позивачем розрахунок пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу у розмірі 534,87 грн. судом перевірено та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за прострочення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання.
Наданий Позивачем розрахунок штрафу в розмірі 1 877,18 грн. судом перевірено та встановлено, що розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем належним чином доведено прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором поставки та наявну заборгованість.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості Відповідачем станом на час розгляду справи суду не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме в сумі 29 228,95 грн., з яких 26 816,90 грн. - основна заборгованість, 534,87 грн. - пеня, 1 877,18 грн. - штраф.
Оскільки позов подано прокурором, який звільнений від сплати судового збору, враховуючи приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача в доход Державного бюджету України, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства доходів і зборів України - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "САММІТ" (01042, м. Київ, вул. Перспективна, 7-А; ідентифікаційний код 23522899) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Міністерства доходів і зборів України (01053, м. Київ, Львівська площа, 6-8; ідентифікаційний код 38516786) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 26 816 (двадцять шість тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 90 коп. основної заборгованості, 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 87 коп. пені, 1 877 (одна тисяча вісімсот сімдесят сім) грн. 18 коп. штрафу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "САММІТ" (01042, м. Київ, вул. Перспективна, 7-А; ідентифікаційний код 23522899) в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.07.2014р.
Суддя Ю.В. Цюкало