ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
25 липня 2014 року 08:37 № 826/566/14
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В. при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомЗакритого акціонерного товариства «Трудовий колектив «Уманьхліб»
доЦентрального територіального департаменту Національної комісії цінних паперів та фондового ринку
проскасування постанови від 10.07.2013 р.
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Трудовий колектив «Уманьхліб» (надалі - Позивач/ЗАТ «ТК «Уманьхліб») до Центрального територіального департаменту Національної комісії цінних паперів та фондового ринку (надалі - Відповідач/ЦТД НКЦПФР), в якій просить суд:
1. Скасувати постанови ЦТД НКЦПФР №1533-ЦД-4-Е від 10.07.2013 р. про стягнення штрафної санкції з Позивача в сумі 102 000,00 грн. та постанови ЦТД НКЦПФР №1534-ЦД-4-Е від 10.07.2013 р. про стягнення штрафної санкції з Позивача в сумі 102 000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2014 р. №826/566/14 позовна заяву було залишена без розгляду (в зв'язку із пропуском строку звернення до суду), однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 р. була скасована, а справа №826/566/14 направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
06.06.2014 р. через відділ документального обігу та контролю суду Окружного адміністративного суду м. Києва (вх. №01-5/32971 від 06.06.2014 р.) до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б. В. надійшла вказана адміністративна справа №826/566/14.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2014 р. справ була прийнята до провадження та призначено до судового засідання.
В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення Відповідачем положень Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції чинній на момент винесення правовідносин) (надалі - Закон №3480), Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (в редакції чинній на момент винесення правовідносин) (надалі - Закон №448), Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженої рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1591 від 19.12.2006 р. (в редакції чинній на момент винесення правовідносин) (надалі - Положення №1591) під час винесення оскаржуваних постанов. Крім того, Позивача зазначає про скасування постанови Відповідача постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2014 р. (по справі №826/18733/13-а), в якій вже встановлювались аналогічні факти щодо відсутності порушень у Позивача законодавства в сфері цінних паперів. Крім того, Позивач зазначає про зазначає про порушення відповідачами строку притягнення позивача до відповідальності, які передбачені ст.250 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), в частині строків притягнення до відповідальності.
В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволені відмовити, та зазначає про дотримання положень чинного законодавства під час винесення оскаржуваних постанов.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Зважаючи на положення ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
В п.10 ч.1 ст.8 Закону №448 визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
24.04.2013 р. Відповідачем винесено Позивачу Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, а саме:
ь №1079-ЦД-4-Е, в якому зазначається порушення Позивачем вимог законодавства про цінні папери, а саме ст.41 Закону №3480, п.1 гл.3 Положення №1591, зокрема: нерозміщення Позивачем особливої інформації про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій (дата вчинення дії - 17.02.2012 р.) на веб-сайті загальнодоступної інформаційної бази НКЦПФР про ринок цінних паперів (надалі - Розпорядження №1079-ЦД-4-Е). Як наслідок, зобов'язано Позивача усунути у термін до 29.05.2013 р. порушення законодавства;
ь №1080-ЦД-4-Е, в якому зазначається порушення Позивачем вимог законодавства про цінні папери, а саме ст.41 Закону №3480, п.1 гл.3 Положення №1591, зокрема: нерозміщення Позивачем особливої інформації про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій (дата вчинення дії - 17.02.2012 р.) в офіційному друкованому виданні (надалі - Розпорядження №1080-ЦД-4-Е). Як наслідок, зобов'язано Позивача усунути у термін до 29.05.2013 р. порушення законодавства;
26.06.2013 р. Відповідачем складено Акти про правопорушення на ринку цінних паперів, зокрема:
ь №1562-ЦД-4-Е, в якому зазначено про допущені Позивачем порушення вимог п.10 ст.8 Закону №448, а саме невиконання розпорядження №1080-ЦД-4-Е від 24.04.2013 р. про усунення порушень законодавства про цінні папери (надалі - Акт №1562-ЦД-4-Е);
ь №1563-ЦД-4-Е, в якому зазначено про допущені Позивачем порушення вимог п.10 ст.8 Закону №448, а саме невиконання розпорядження №1079-ЦД-4-Е від 24.04.2013 р. про усунення порушень законодавства про цінні папери (надалі - Акт №1563-ЦД-4-Е).
10.07.2013 р. Відповідачем винесено постанови про накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів на Позивача, зокрема:
ь №1533-ЦД-4-Е - на підставі Акту №1562-ЦД-4-Е, за невиконання Розпорядження №1080-ЦД-4-Е, на Позивача було накладено штрафну санкцію в розмірі 6 000 неоподатковуваних мінімумів, що становить 102 000,00 грн. (надалі - Постанова №1033-ЦД-4-Е);
ь №1534-ЦД-4-Е - на підставі Акту №1563-ЦД-4-Е, за невиконання Розпорядження №1079-ЦД-4-Е, на Позивача було накладено штрафну санкцію в розмірі 6 000 неоподатковуваних мінімумів, що становить 102 000,00 грн. (надалі - Постанова №1034-ЦД-4-Е).
Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача під час винесення даних постанов, останній оскаржив їх в судовому порядку.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень п.8 ч.1 ст.11 Закону №448 передбачено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як зазначає Відповідач, що підтверджується матеріалами справи, штрафна санкція в розмірі 6 000 неоподатковуваних мінімумів була застосована до Позивача саме в зв'язку із повторністю допущеного порушення. При цьому, в якості доказів допущення повторності порушень, Відповідач посилається на постанови Відповідача про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №640-ЦД-4-Е та №641-ЦД-4-Е від 24.04.2013 р. та №2013-ЦД-4-Е та №639-ЦД-4-Е від 24.04.2013 р.
Водночас, суд приймає до уваги посилання Позивача на положення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2014 р. (по справі №826/18733/13-а), якою було визнано протиправними та скасовано постанови Відповідача про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №640-ЦД-4-Е та №641-ЦД-4-Е від 24.04.2013 р.
Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позов.
Однак, Відповідачем на надано до суду постанови Відповідача про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №2013-ЦД-4-Е та №639-ЦД-4-Е від 24.04.2013 р., із яких би вбачалась повторність порушення Позивачем, зокрема невиконання розпоряджень НКЦПФР.
Натомість, суд приймає до уваги, що в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2014 р. (по справі №826/18733/13-а) судом зроблено висновок, що постанови Відповідача про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №2013-ЦД-4-Е та №639-ЦД-4-Е від 24.04.2013 р. не стосуються порушень, які визначені в постановах Відповідача про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №640-ЦД-4-Е та №641-ЦД-4-Е від 24.04.2013 р.
Як наслідок, суд погоджується із доводами Позивача, про недоведеність Відповідачем факту повторності порушення Позивачем, зокрема невиконання розпоряджень НКЦПФР.
З врахуванням того, що суд не має права самостійно визначати ставку штрафних санкцій за перше порушення суб'єктом господарювання, і такі повноваження є виключними повноваженнями Відповідача, суд дійшов висновку про необхідність скасування Постанов №1533-ЦД-4-Е та №1534-ЦД-4-Е в цілому.
В той же час, суд критично ставиться до поливання Позивача про порушенням відповідачами положень ст.250 ГК України, під час винесення спірних постанов.
Так, відповідно до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, ст.250 ГК України чітко фіксує, що строк обраховується саме з моменту виявлення правопорушення, тобто з того моменту, з якого вже стало відомо про сам факт вчинення правопорушення.
Як вбачається із змісту спірних постанов, вони були винесені Відповідачем саме за невиконання Розпоряджень Відповідача №1079-ЦД-4-Е та №1080-Цд-4-Е від 24.04.2013 р., в яких було зазначено строк для виконання Позивачем до 29.05.2013 р.
При цьому, Акти №1562-ЦД-4-Е та №1563-ЦД-4-Е були винесені Відповідачем 26.06.2013 р., а Постанови №1533-ЦД-4-Е та №1534-ЦД-4-Е винесені Відповідачем 10.07.2013 р.
Тобто, Відповідачем були дотримані положення ст.250 ГК України під час винесення спірних постанов, зокрема річний строк з дня допущення порушення (невиконання Розпоряджень №1079-ЦД-4-Е та №1080-Цд-4-Е від 24.04.2013 р.) та шестимісячний строк з дня виявлення порушення (Акти №1562-ЦД-4-Е та №1563-ЦД-4-Е від 26.06.2013 р.).
Більше того, суд акцентує увагу Позивача, що ст.250 ГК України визначає саме строки притягнення до відповідальності, а не строки порушення справи, за результатами якої суб'єкта господарювання може бути притягнуто до відповідальності, тому дотримання строку притягнення позивача до відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів є предметом оцінки під час вирішення питання про відповідність законодавству постанови, винесеної за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви. Крім того, відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню Позивачу в повному обсязі.
При цьому, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» решта судового збору підлягає стягненню із Відповідача.
Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-163, ст.167, ст.171, ст.254 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Трудовий колектив «Уманьхліб» до Центрального територіального департаменту Національної комісії цінних паперів та фондового ринку задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати постанови Центрального територіального департаменту Національної комісії цінних паперів та фондового ринку №1533-ЦД-4-Е від 10.07.2013 р. та №1534-ЦД-4-Е від 10.07.2013 р.
3. Присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Трудовий колектив «Уманьхліб» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Піонтковського, 3, код ЄДРПОУ 31275189) понесені судові витрати в розмірі 408 (чотириста вісім) грн. 00 коп. направлених на асигнування діяльності Центрального територіального департаменту Національної комісії цінних паперів та фондового ринку.
4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 4 108 (чотири тисяч сто вісім) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Центрального територіального департаменту Національної комісії цінних паперів та фондового ринку за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя Б. В. Санін