Справа: № 826/4211/14 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
24 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Близнюкова С.І.,
від відповідача Гопкало В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фінансової інспекції України та державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2014 року у справі за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, -
Позивач звернувся до суду позовом до Державної фінансової інспекції України (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування пп.пп. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 (частково, на суму 74,93 тис.грн.), 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 п. 2 та п. 13 вимоги відповідача від 07.02.2014 № 05-14/148 (далі по тексту - Вимога).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано пп.пп. 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 п. 2 вимоги про усунення порушень Державної фінансової інспекції України від 07.02.2014 № 05-14/148; визнано протиправним та скасовано п. 13 вимоги про усунення порушень Державної фінансової інспекції України від 07.02.2014 № 05-14/148 в частині суми у розмірі 65369,85 грн. та в частині стягнення решти суми шляхом проведення позовної роботи. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги висновками акта перевірки.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, яким вимоги адміністративного позову задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно дослідив обставини справи та застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Державною фінансовою інспекцією України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за період з 01.07.2012 по 30.09.2013.
Результати перевірки відображено в акті ревізії від 27.12.2013 № 05-21/341, в якому контролюючим органом встановлено порушення вимог законодавства у сфері фінансової діяльності підприємства, в якому контролюючим органом виявлено наступні порушення позивач вимог законодавства:
- в порушення пп.пп. 3.1.18.2, 3.1.18.4 ДБН Д.1.1-1-2000 невірне застосування розміру кошторисного прибутку та адміністративних витрат призвело до завищення вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10» робіт на суму 1680,9 тис.грн. та 95,7 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах форми № КБ-2в та оплачено на суму 1335,7 тис.грн. та 74,54 тис.грн. відповідно, чим спричинено матеріальну шкоду (збитки) ДП «НАЕК «Енергоатом» на загальну суму 1410,24 тис.грн.;
- в порушення пп. 3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000 включення до актів виконаних підрядниками ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» робіт у складі інших супутніх витрат добових, розмір яких перевищує 30,0 грн., призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 1394,51 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах форми № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) ДП «НАЕК «Енергоатом» у загальній сумі 1394,51 тис.грн.;
- в порушення п. 1.4.2 та пп. 3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000 включення до акту виконаних підрядником ПАТ «ЕПМ-10» робіт вартість роботи механізму С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12 м» призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 102,49 тис. грн. (з ПДВ), які ВП ЗАЕС прийнято у актах форми № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) ДП «НАЕК «Енергоатом» на зазначену суму;
- в порушення п. 1.4.2 ДБН Д.1.1-1-2000 включення до актів ф. № КБ-2в за жовтень 2012 року № 1, листопад 2012 року № 1, травень 2013 року № 1 та за вересень 2013 року № 1/2, складених підрядником ТОВ «Енергодарінновадія», механізму С205-401 «Компресори пересувні з електродвигуном, тиск 600 кПа (6ат), подача 0,5 м3/хв.» замість С205-201 «Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згорання, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 м3/хв.» призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 74,93 тис.грн. (з ПДВ), які ВП ЗАЕС прийнято у актах ф. № КБ-2в;
- в порушення порядку, викладеного в розділі 4, Додатках № 1 та № 3 ДБН Д.1.1-1-2000 та листі Держбуду України від 09.07.2002 № 7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України», не застосування до усереднених показників I та III блоків загальновиробничих витрат знижувальних коефіцієнтів при розрахунку вартості робіт, виконаних підрядником МДП «Інститут проблем управління НАНУ» відповідно до договору від 26.06.2012 № 75/152-12, призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 37,54 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах ф. № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитки) на зазначену суму;
- недотримання вимог Тимчасових правил визначення вартості пусконалагоджувальних та експериментально-налагоджувальних робіт на атомних станціях ДП «НАЕК «Енергоатом», затверджених 20.06.2004 Міністром палива та енергетики - президентом ДП «НАЕК «Енергоатом» Тулубом С.Б., пп. 4.2.1.1 ДБН Д.1.1-1-2000, Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 внаслідок неправомірного визначення розміру накладних витрат, що включені до актів виконаних ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» робіт за договором від 25.08.2011 № 75/212-11, призвело до завищення накладних витрат на суму 13,51 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах ф. № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитки) ДП «НАЕК «Енергоатом» на зазначену суму;
- в порушення порядку, викладеного в розділі 4, Додатках № 1 та № 3 ДБН Д.1.1-1-2000 та листа Держбуду України від 09.07.2002 № 7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України» при виконанні підрядником ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» робіт не застосування знижувального коефіцієнту при розрахунку трудовитрат працівників, зарплата яких передбачена в загальновиробничих витратах призвело до завищення адміністративних витрат і, як наслідок, до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 6,32 тис.грн. (з ПДВ), які ВП ЗАЕС прийнято у актах ф. № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) ДП «НАЕК «Енергоатом» на зазначену суму;
- в порушення порядку, викладеного у розділі 4, Додатках № 1 та № 3 ДБН Д.1.1-1-2000, не застосування при розрахунку вартості робіт, виконаних ТОВ «Тензор» згідно з договором від 01.06.2011 № 06/11, знижувальних коефіцієнтів до усереднених показників І та III блоків загальновиробничих витрат призвело до завищення виконаних робіт в сумі 0,5 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах ф. № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитки) ДП «НАЕК «Енергоатом» на зазначену суму;
- в порушення п. 3.1 протоколу від 05.01.2007 № 75/28-07, ст. 193 ГК України включення до вартості послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС витрат на утримання працівників, які не є військовослужбовцями, чим завищено надані в/ч 3042 послуги та здійснення ВП ЗАЕС оплати послуг у завищеному обсязі призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП «НАЕК «Енергоатом» у загальній сумі 134,58 тис.грн.
На підставі акта ревізії відповідачем винесено вимогу про усунення порушень від 07.02.2014 № 05-14/148 (далі - Вимога).
Не погоджуючись з пп.пп. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 (частково, на суму 74,93 тис.грн.), 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 п. 2 та п. 13 вимоги відповідача від 07.02.2014 № 05-14/148, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до положень Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ, в редакції чинній на момент проведення ревізії), яким визначено статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, закріплено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Основні функції органу державного фінансового контролю, яким є позивач, закріплені в статті 8 названого Закону. Так цією статтею до таких функцій віднесено, зокрема:
1) здійснення державного фінансового контролю та контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень;
2) розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;
3) вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Відповідно до п. п. 1, 4, 7, 10, 12, 13 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», на реалізацію наведених функцій органу державного фінансового контролю надано такі права, як:
- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
- вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія;
- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
- проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.
- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Ці положення кореспондуються з приписами пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі по тексту - Порядок №550).
Згідно названого Порядку, відповідно до пунктів 45, 46 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, підпунктом 2.1 п. 2 оскаржуваної Вимоги фінансова інспекція вимагала від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10» підрядних робіт, зменшивши її на суму 1410,24 тис. грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за ПАТ «ЕПМ-10» на суму 1410,24 тис. грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх з ПАТ «ЕПМ-10» у претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення коштів з ПАТ «ЕПМ-10», відшкодувати заподіяний збиток за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку, а також зменшити кредиторську заборгованість перед ПАТ «ЕПМ-10» на суму 366,4 тис.грн.
З Акту ревізії (арк. 196-197) судом встановлено, що при виконанні будівельно-монтажних робіт підрядником ПАТ «ЕПМ-10» в 207 актах ф. № КБ-2в по 40 договорах підряду, укладених з ДП «НАЕК» «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС, застосований усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку у розмірі 7,76 грн./люд.-год. та адміністративних витрат у розмірі 1,79 грн./люд.-год.
Обгрунтовуючи завищення позивачем вказаного показника, фінансовий орган посилається на ту обставину, що вказані показники застосовуються лише при будівництві особливо складних інженерних споруд, що обґрунтовується проектом, проте види та характер робіт (монтаж, демонтаж обладнання, заміна та впровадження окремих систем, установка приладів тощо), які виконувались не відносяться до визначення термінів «нове будівництво» та «реконструкція», а тому при визначенні розміру таких показників необхідно застосовувати показники 2,92 грн./люд.-год. та 1,52 грн./люд.-год. відповідно, згідно з п. 18 «Інші об'єкти» Додатку № 12 та п. 2 «Промислові підприємства та об'єкти виробничого призначення» Додатку № 13 ДБН Д.1.1-1-2000.
Згідно з пп. 3.1.18.2 п. 3.1.18 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (в редакції наказу Держбуду України від 17.06.2003 № 85)розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням усереднених показників, наведених у додатку 12, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Базою для обчислення кошторисного прибутку є загальна кошторисна трудомісткість. По будовах (об'єктах), до складу яких входять об'єкти різного призначення, кошторисний прибуток визначається диференційовано виходячи з виду та призначення конкретного об'єкта і зазначається в графах 4, 5 та 8 ЗКР.
Приписами пп. 3.1.18.4 п. 3.1.18 ДБН Д.1.1-1-2000 встановлено, що кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій призначені на відшкодування адміністративних витрат, що відносяться до будівельно-монтажних робіт. Розмір цих коштів приймається з урахуванням рекомендованих Держбудом усереднених показників (додаток 13), виражених у гривнях в розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості, і позначається у графах 7 та 8 ЗКР.
Відповідно до п. 1 Додатку № 12 «Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку за видами будівництва» до ДБН Д.1.1-1-2000 для особливо складних інженерних споруд (у тому числі ГЕС, ядерні установки та об'єкти призначені для поводження з радіоактивними відходами, шахти, метрополітени, тунелі, мости, аеродроми, гідротехнічні споруди тощо), особливо складних технічно або архітектурно громадських будівель та споруд, залізниць, магістральних автодоріг, магістральних мереж (у тому числі магістральні трубопроводи і споруди газонафтопродуктів, міжміські лінії зв'язку, високовольтні мережі 35 кВ і вище), що обґрунтовується проектом, усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку складає 7,76 грн./люд.-год.
В п. 1 Додатку № 13 «Усереднені показники для визначення в інвесторській кошторисній документації розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій в розрахунку на 1 люд.-год. загальної кошторисної трудомісткості будівельно-монтажних робіт» до ДБН Д.1.1-1-2000 для особливо складних інженерних споруд (у тому числі ГЕС, ядерні установки та об'єкти призначені для поводження з радіоактивними відходами, шахти, метрополітени, тунелі, мости, аеродроми, гідротехнічні споруди тощо), особливо складних технічно або архітектурно громадських будівель та споруд, залізниць, магістральних автодоріг, магістральних мереж (у тому числі магістральні трубопроводи і споруди газонафтопродуктів, міжміські лінії зв'язку, високовольтні мережі 35 кВ і вище), що обґрунтовується проектом визначено усереднений показник для визначення розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій у розмірі 1,79 грн./люд.-год.
При цьому, відповідно до змісту ст. 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» ядерні установки - об'єкти по виробництву ядерного палива, ядерні підкритичні установки, ядерні реактори, які включають критичні та підкритичні збірки; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки по збагаченню та переробці палива, а також сховища відпрацьованого палива.
Відповідно до п.п. 1.6 та 1.10 статуту ДП «НАЕК «Енергоатом», затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.04.2013 № 156, дане підприємство створене на базі майна атомних електростанцій та їх інфраструктур, зокрема, ВО «Запорізька АЕС». ДП «НАЕК «Енергоатом» призначено експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок, в тому числі щодо Запорізької атомної електростанції.
З наявних в матеріалах справи вищевказаних договорів підряду, укладених ДП «НАЕК» «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС з ПАТ «ЕПМ-10» судом першої інстанції встановлено, що їх предметом були роботи з реконструкції систем важливих для безпеки на об'єкті ВП ЗАЕС, а саме на діючих енергоблоках Запорізької атомної електростанції.
Відповідно до пояснювальних записок до проектно-кошторисної документації, розробленої спеціалізованими проектними установами - ВАТ Харківський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» та ТОВ «Селком», роботи за договорами віднесяться до особливо складних відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до вимог ДБН Д.1.1-1-2000, ст. 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», в контексті наявності відповідних пояснювальних записок у проектно-кошторисній документації позивачем обґрунтовано застосовано показники у розмірі 7,76 грн./люд.-год. та 1,79 грн./люд.-год. відповідно.
Наведене підтверджується і позицією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, викладеною в листах від 04.11.2010 року №21-21/1441/0/6-10 (а.с. 208-209 том 12) та від 13.12.2012 року №8/15-181-12 (а.с. 214-215 том 12) у відповідь на звернення позивача про надання роз'яснень щодо правильності застосування усередненого показника кошторисного прибутку при проектуванні робіт з модернізації на діючих блоках Запорізької атомної електричної станції повідомлено наступне. Згідно обґрунтованої проектом особливої складності робіт, при визначенні вартості будівельно-монтажних робіт з модернізації діючих блоків атомної станції, показник для обчислення розміру кошторисного прибутку може прийматися відповідно до п. 1 Додатку №12 ДБН Д.1.1.-1-2000. Таким чином, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, надано роз'яснення щодо правильності застосування позивачем показників для обчислення розміру кошторисного прибутку у зв'язку із особливою складністю виконаних робіт.».
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновом суду першої інстанції, що оскаржуваний пп. 2.1 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваного п. п 2.2 п. 2 Вимоги відповідача, колегія суддів виходить з наступного.
Орган фінансового контролю у вказаному пункті вимоги вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» робіт, зменшивши її на суму 1394,51 тис.грн., зокрема: з ПАТ «ЕПМ-10» - 613,01 тис.грн., ТОВ «Захист-техно» - 235,27 тис.грн., ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд» - 23,98 тис.грн, ТОВ «Укрпромвентиляція» - 54,74 тис.грн., ТОВ «Спецвогнезахист» - 467,51 тис.грн., які були зайво сплачені ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в, у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за вказаними суб'єктами господарювання на зазначені суми і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначених підрядників у претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
З Акта ревізії (арк. 203) судом встановлено, що підрядниками ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» в актах виконаних робіт до інших супутніх витрат включені добові, розмір яких перевищує 30 грн., що, виходячи з позиції контроллюючого органу, є порушенням п. 3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000, роз'яснення Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 18.02.2013 «Щодо розміру добових у складі коштів на покриття витрат, пов'язаних з відрядженням працівників на будівництво».
Пунктом. 3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено, що вартість інших робіт та кошти на покриття інших витрат, які плануються на об'єкті замовлення, визначаються на підставі положень чинного законодавства, даних проекту, вихідних даних замовника щодо здійснення будівництва, умов виконання будівельно-монтажних робіт, розташування будівельної організації стосовно майданчика будівництва тощо. Наприклад, кошти на покриття додаткових витрат, зв'язаних з доплатами працівникам, які виконують роботи на об'єктах, розташованих на значній відстані від місця розміщення будівельно-монтажної організації, в зв'язку з поїздками в неробочий час від місця розміщення організації (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті і назад, обчислюються окремим розрахунком виходячи з кількості працівників, направлених на виконання робіт, і днів, в які здійснюються поїздки, та надбавок до заробітної плати у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Розміри надбавок працівникам за день не можуть перевищувати розмір добових витрат, які встановлені для відряджень в межах України.
Підпунктом 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПК України передбачено, що до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» встановлено, що сума добових витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів в межах України становить 30 гривень.
Таким чином, сума добових витрат в межах України для державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів складає 30 гривень, а для платників податків, які фінансуються за рахунок власних коштів, сума добових витрат в межах України не повинна перевищувати 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.
Судом першої інстанції встановлено, що на фінансування робіт за договорами з підрядниками ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» бюджетні кошти не залучались, а такі витрати були профінансовані за рахунок власних коштів. Протилежного відповідачеи не доведено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок відповідача в Акті ревізії про завищення вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» робіт, які ВП ЗАЕС прийнято у актах форми № КБ-2в та оплачені у повному обсязі необґрунтованим, чим порушено вимоги п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами в частині викладення висновків в Акті ревізії, які належним чином не обґрунтовані відповідними документами, у звязку з чим пп. 2.2 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Підпунктом 2.3 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10» підрядних робіт, зменшивши її на суму 102,49 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за ПАТ «ЕПМ-10» на суму 102,49 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх з ПАТ «ЕПМ-10» претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення коштів з ПАТ «ЕПМ-10», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
До такого висновку відповідач прийшов у звязку з тим, що підрядником ПАТ «ЕПМ-10» при виконанні монтажних робіт на енергоблоках ВП ЗАЕС відповідно до актів ф. № КБ-2в за серпень-жовтень 2012 року по договору від 21.06.2012 № 23ПКЕ-2012, за липень 2012 року по договорам від 17.07.2012 № 32ПКЕ-2012 та від 26.04.2012 № 14ПКЕ-2012 врахована вартість роботи механізму С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12м».
Вказане порушення обґрунтоване тим, що проведеними в ході ревізії контрольним обстеженням та обміром виконаних робіт на 3-х об'єктах, роботи на яких виконувались по вказаних договорах, встановлено, що при виконанні монтажних робіт застосування механізму С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12м» фізично неможливо та відсутня потреба у його застосуванні через виконання робіт не на висоті (арк. 201 Акту ревізії).
Відповідно до п. 1.4.2 ДБН Д.1.1-1-2000 ресурсні елементні кошторисні норми є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розроблення поточних одиничних розцінок. Норми диференційовано відбивають у своєму складі показники трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, а також витрати матеріалів, виробів і конструкцій. Правила застосування РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНрв, РЕКНпн і РКНЕМ при визначенні: трудових і матеріально-технічних ресурсів - наведено у технічних частинах до норм та Вказівках щодо застосування норм; прямих витрат у вартості будівництва - наведено в Розділі 3.
Згідно з пп. 3.2.7.7 п. 3.2.7 ДБН Д.1.1-1-2000 при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, якщо внаслідок об'єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів, відсутність у підрядника машин і механізмів, передбачених нормами, тощо) будівельні (ремонтно-будівельні) роботи планується виконувати без застосування машин і механізмів як для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин і механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виробництва робіт) та економічними обґрунтуваннями. В економічному обґрунтуванні провадиться співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованої на підставі нормативного часу роботи та вартості машино-години цих машин, що склалася в регіоні, або (за їх відсутності) за усередненими даними Держбуду, з відповідною вартістю зазначених робіт, що планується виконувати із застосуванням ручної праці чи наявних у підрядній організації машин і механізмів. Розрахунками, проведеними для зазначеного співставлення, враховуються також загальновиробничі витрати. У випадку, якщо обґрунтовані витрати підрядника, спричинені зміною умов виконання робіт, перевищують відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт, підрядник може вносити пропозицію щодо розроблення та затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм в складі проекту.
Листом від 17.07.2012 № 15/1225-1 про надання розрахунків до договорів ПАТ «ЕПМ-10» повідомило позивачу, що кошторисом на виконання робіт по договорах від 26.04.2012 № 14ПКЕ-2012, від 21.06.2012 № 23ПКЕ-2012 та від 17.07.2012 № 32ПКЕ-2012 передбачено використання, крім інших механізмів, механізму С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12м», проте специфіка об'єкта не дозволяє фактично використовувати вказані механізми, що в свою чергу зумовлено використанням ручної праці, а також, з метою обґрунтування розрахунків на умовах укладених договорів, ПАТ «ЕПМ-10» таким листом направило позивачу техніко-економічне обґрунтування та розрахунки на застосування ручної праці замість використання наведених механізмів при виконанні таких договорів.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що робота механізму С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12м» врахована у локальних кошторисах та, відповідно, включена до договірної ціни за наведеними договорами підряду з ПАТ «ЕПМ-10».
З наявних в матеріалах справи техніко-економічних обґрунтувань щодо застосування ручної праці натомість використання механізмів (С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12м») при виконанні робіт за договорами від 26.04.2012 № 14ПКЕ-2012, від 21.06.2012 № 23ПКЕ-2012 та від 17.07.2012 № 32ПКЕ-2012 з доданими до них розрахунками видно, що при виконанні робіт не має можливості використовувати автогідропідіймачі у зв'язку зі стисненістю та веденням робіт всередині приміщень, вертикальне переміщення основних і допоміжних матеріалів здійснюється вручну із застосуванням мотузок і ручних талей, зіставлення обґрунтованих розрахунків вказує, що вартість робіт із застосуванням ручної праці перевищує нормативну вартість, у зв'язку з чим сторони прийшли до згоди, при розрахунках за виконання роботи компенсувати вартість ручної праці в розмірі, що не перевищує нормативно-розрахунковий рівень при використанні механізмів.
Разом з тим, з матеріалів справи видно, що за результатами проведення уповноваженими особами позивача 20.07.2012 наради з питань визначення вартості робіт з урахуванням змінених умов здійснення робіт складено протокол, відповідно до якого вирішено прийняти акти виконаних робіт в рамках твердої договірної ціни, так як згідно з техніко-економічним обґрунтуванням вартість виконання робіт із застосуванням ручної праці перевищує нормативно-розрахункову вартість таких робіт, визначену на підставі нормативного часу праці автогідропідіймача, передбаченого нормами.
Оскільки сторонами виконано передбачені пп. 3.2.7.7 п. 3.2.7 ДБН Д.1.1-1-2000 вимоги, вартість робіт із застосуванням ручної праці перевищує нормативну вартість, тобто вартість із застосуванням механізмів, натомість сторони прийшли до згоди, при розрахунках за виконання робіт компенсувати вартість ручної праці в розмірі, що не перевищує нормативно-розрахунковий рівень при використанні механізмів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність висновків відповідача в Акті ревізії щодо завищення вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10» робіт на загальну суму у розмірі 102,49 тис.грн. та скасування пп. 2.3 п. 2 Вимоги відповідача.
Перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині про відмову у заловолення вимог адміністративного позову про скасування пп. 2.4 п. 2 Вимоги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пп. 2.4 п. 2 спірної вимоги, відповідач вимагав від позивача зменшити кредиторську заборгованість перед ТОВ «Енергодарінновація» на загальну суму 82,47 тис.грн.
У даному спорі позивач оскаржує вказаний підпункт Вимоги в частині, а саме на суму 74,93 тис.грн.
Виходячи з позиції відповідача, в порушення п. 1.4.2 ДБН Д.1.1-1-2000 до актів ф. КБ-2в за жовтень 2012 № 1, листопад 2012, травень 2013 № 1 та за вересень 2013 № 1, складених підрядником ТОВ «Енергодарінновація» механізму С 205-401 «Компресори пересувні з електродвигуном, тиск 600 кПа (6ат), подача 0,5 м3/хв.» призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 74, 93 тис. грн. (з ПДВ), які ВП ЗАЕС прийнято у актах форми № КБ-2в.
З Акту ревізії (арк. 32-33) судом встановлено, що між ВП ЗАЕС та підрядником ТОВ «Енергодарінновація» укладено 3 договори на виконання робіт з відновлення дефектних ділянок антикорозійного покриття внутрішніх поверхонь циркводоводів та водяних камер конденсаторів турбін.
Пунктом 1.4.2 ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено, що ресурсні елементні кошторисні норми є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розроблення поточних одиничних розцінок.
Норми диференційовано відбивають у своєму складі показники трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, а також витрати матеріалів, виробів і конструкцій.
Правила застосування РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНрв, РЕКНпн і РКНЕМ при визначенні:
- трудових і матеріально-технічних ресурсів - наведено у технічних частинах до норм та Вказівках щодо застосування норм;
- прямих витрат у вартості будівництва - наведено в Розділі 3.
Пунктом 3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000 встановлено, що при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, якщо внаслідок об'єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів, відсутність у підрядника машин і механізмів, передбачених нормами, тощо) будівельні (ремонтно-будівельні) роботи планується виконувати без застосування машин і механізмів як для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин і механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виробництва робіт) та економічними обгрунтуваннями.
В економічному обгрунтуванні провадиться співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованої на підставі нормативного часу роботи та вартості машино-години цих машин, що склалася в регіоні, або (за їх відсутності) за усередненими даними Держбуду, з відповідною вартістю зазначених робіт, що планується виконувати із застосуванням ручної праці чи наявних у підрядній організації машин і механізмів. Розрахунками, проведеними для зазначеного співставлення, враховуються також загальновиробничі витрати.
У випадку, якщо обгрунтовані витрати підрядника, спричинені зміною умов виконання робіт, перевищують відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт, підрядник може вносити пропозицію щодо розроблення та затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм в складі проекту.
Згідно з п. 3.2.7.8 ДБН Д.1.1-1-2000 якщо внаслідок об'єктивних причин будь-які матеріали або вироби, передбачені державними ресурсними елементними кошторисними нормами, замінюються на інші, розробляються та затверджуються в установленому порядку відповідні ресурсні елементні кошторисні норми.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог позивача про скасування п.п. 2.4 п. 2 оскаржуваної Вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушенням вимог пп. 3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000 позивачем не складено економічного обґрунтування застосування компресорної установки.
Як вбачається з Акта перевірки, у зв'язку з заміною механізму, передбаченого ресурсними нормами Е13-44-5 та Е13-55-9 на інший механізм, передбаченого ресурсними нормами Е13-44-5-Д та Е13-55-9-Д, позивачем не складено економічне обґрунтування щодо заміни механізмів, у зв'язку з чим витрати підрядника перевищили відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт.
Наведене підтверджується техніко-економічним обґрунтуванням застосування компресорної установки з параметрами: тиск не менше 8 атм і витрата повітря не менше 10 м3/хв., копія якого міститься в матеріалах справи, та з якого вбачається, що обґрунтовано лише необхідність застосування механізму С205-201 «Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 м3/хв.», тобто наведено лише технічне обґрунтування. Економічне обґрунтування, зокрема, відповідного співставлення вартості робіт з застосуванням механізму С205-401 «Компресори пересувні з електродвигуном, тиск 600 кПа (6ат), подача 0,5 м3/хв.» з вартістю робіт з застосуванням механізму С205-201 «Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 м3/хв.» відсутнє.
У звязку з цим висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог пп. 3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000 та відсутність підстав для скасування п. 2.4 спірної Вимоги відповідача відповідає вимогам законності та обгрунтованості та грунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи.
Згідно з підпунктом 2.5 п. 2 спірної Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних МДП «Інститут проблем управління НАНУ» підрядних робіт, зменшивши її на суму 37,54 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за МДП «Інститут проблем управління НАНУ» на суму 37,54 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення коштів з МДП «Інститут проблем управління НАНУ», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
Підставою для прийняття вказаного пункту Вимоги став висновок Акта ревізії відповідача, в якому вказано, що в порушення положень, викладених у розділі 4, Додатках № 1 та № 3 ДБН Д.1.1-1-2000 та листі Держбуду України від 09.07.2002 № 7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України», МДП «Інститут проблем управління НАНУ» при розрахунку вартості робіт за договором від 26.06.2012 № 75/152-12 застосування до усереднених показників I та III блоків загальновиробничих витрат не застосовано знижувальні коефіцієнти (К=0,4123 та К=0,7821), що є обов'язковим. Вартість послуг за договором від 26.06.2012 № 75/152-12 визначена у сумі 794,8 тис.грн., проте, з урахуванням знижувальних коефіцієнтів відповідно до Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 вартість послуг по договору повинна складати 752,08 тис.грн., у зв'язку з чим сума завищення вартості послуг становить 42,71 тис.грн. Враховуючи, що протягом періоду, за який проведено ревізію, надано послуг за таким договором на суму 694,8 тис.грн., сума завищення вартості послуг складає 37,54 тис.грн.
З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та МДП «Інститут проблем управління НАНУ» за результатами проведених конкурсних торгів за процедурою «відкриті торги» відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» укладено договір від 26.06.2012 № 75/152-12 вартістю 794,8 тис.грн.
Судом першої інстанції встановлено, що пропозиція МДП «Інститут проблем управління НАНУ» з ціною 794,8 тис. грн. визнана за результатами відкритих торгів найкращою саме у зв'язку з тим, що останнім запропоновано найнижчу ціну на відповідну послугу, що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними пропозиціями конкурсних торгів, протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів від 28.05.2012 № 2/036, оголошенням про результати проведення торгів та витягом з веб-порталу з питань державних закупівель.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про здійснення державних закупівель», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено згідно з цим Законом (у кількості не менше двох), на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як: якість виконання робіт, послуг; умови оплати; строк виконання; гарантійне обслуговування; експлуатаційні витрати; передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.
Згідно з ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Позивачем при укладенні договору з МДП «Інститут проблем управління НАНУ» повністю дотримано вимог ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», тобто істотна умова договору - ціна не змінилась до повного виконання зобов'язань сторонами, а також останнім витрачено менше коштів (694,8 тис.грн.) від запланованих (794,8 тис.грн.).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстаніії про необгрунтованість тверджень відповідача в Акті ревізії про не застосування до усереднених показників I та III блоків загальновиробничих витрат знижувальних коефіцієнтів при розрахунку вартості робіт за наведеним договором від 26.06.2012 № 75/152-12 та порушення норм ДБН Д.1.1-1-2000, Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 та Тимчасові правила визначення пусконалагоджувальних та експериментально-налагоджувальних робіт на атомних станціях ДП «НАЕК «Енергоатом», затверджених 20.05.2004 Міністром палива та енергетики України - президентом НАЕК «Енергоатом» С.Б. Тулубом, так, як ці акти не є обов'язковими для застосування, оскільки надані за таким договором послуги є послугами із супроводження експлуатації та не відносяться до будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та/або експериментально-налагоджувальних робіт.
У звязку з цим пп. 2.5 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з пп. 2.6 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» підрядних робіт, зменшивши її на суму 13,51 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» на суму 13,51 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення коштів з ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
До такого висновку відповідач прийшов шляхм встановлення перевіркою відповідності кошторисів вартості вказаних послуг вимогам Тимчасових правил, що вартість послуг за договором з ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» від 25.08.2011 № 75/212-11 визначена на підставі розрахунку, до якого включені накладні витрати у розмірі 32,7% від витрат на заробітну плату, замість загальновиробничих, адміністративних витрат та прибутку відповідно до ДБН Д. 1.1 -1-2000. Так, вартість послуг відповідно до Доповнення № 1 до ДБН Д. 1.1-1-2000 повинна складати 356,05 тис.грн., проте внаслідок неправильного визначення розміру накладних витрат вартість послуг по договору від 25.08.2011 № 75/212-11 становить 373,89 тис.грн., що призвело до завищення накладних витрат за даним договором на суму 17,82 тис.грн. Враховуючи, що протягом періоду з 01.07.2012 по 30.09.2013 за вказаним договором надано послуг на загальну суму 283,32 тис.грн., сума завищення вартості послуг за договором від 25.08.2011 № 75/212-11 за період квітень-травень 2013 становить 13,51 тис.грн.
Стосовно даного порушення, колегією суддів встановлено аналогічні пп. 2.5 п. 2 Вимоги відповідача обставини, а саме пропозиція ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» з ціною 373,89 тис.грн. визнана за результатами відкритих торгів найкращою саме у зв'язку з тим, що останнім запропоновано найнижчу ціну на відповідну послугу, що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними пропозиціями конкурсних торгів, протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів від 25.07.2011 № 2/039, оголошенням про результати проведення торгів та витягом з веб-порталу з питань державних закупівель.
При цьому, послуги за таким договором є послугами із супроводження експлуатації, а відтак положення ДБН Д.1.1-1-2000, Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 та Тимчасові правила визначення пусконалагоджувальних та експериментально-налагоджувальних робіт на атомних станціях ДП «НАЕК «Енергоатом», не є обов'язковими для застосування у даному випадку.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування вказаного пп. 2.6 п. 2 Вимоги відповідача.
Підпунктом 2.7 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» підрядних робіт, зменшивши її на суму 6,32 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» на суму 6,32 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення коштів з ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
В Акті ревізії (арк. 28) встановлено, що за договорами з ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» від 05.07.2012 № 318, від 17.09.2012 № 75/228-12 та від 08.10.2012 № 75/247-12 в порушення порядку, який викладено в розділі 4, додатках № 1 та № 3 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-1-2000 та листа Держбуду України від 09.07.2002 № 7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України», при розрахунку трудовитрат працівників, зарплата яких передбачена в загальновиробничих витратах не застосований знижувальний коефіцієнт К=0,4123, що призвело до завищення трудовитрат працівників у загальновиробничих витратах, внаслідок чого завищено розмір адміністративних витрат за вказаними договорами на загальну суму 6,32 тис.грн. з урахуванням ПДВ.
Щодо даного підпункту, колегією суддів суду першої інстанції встановлено аналогічні пп. 2.5 та пп. 2.6 п. 2 Вимоги відповідача обставини, а саме пропозиції ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» з відповідними цінами визнані за результатами відкритих торгів найкращими саме у зв'язку з тим, що останнім запропоновано найнижчі ціни на відповідні послуги, що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними пропозиціями конкурсних торгів, протоколами розкриття пропозицій конкурсних торгів від 29.05.2012 № 2/032, від 20.08.2012 № 2/076 та від 10.09.2012 № 2/079, оголошеннями про результати проведення торгів та витягами з веб-порталу з питань державних закупівель.
Послуги за такими договорами є послугами із супроводження експлуатації, а тому положення ДБН Д.1.1-1-2000, Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 та Тимчасові правила визначення пусконалагоджувальних та експериментально-налагоджувальних робіт на атомних станціях ДП «НАЕК «Енергоатом», не є обов'язковими для застосування у таких правовідносинах.
У звязку з цим пп. 2.7 п. 2 Вимоги відповідача підлягає скасуванню.
Згідно з пп. 2.8 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ТОВ «Тензор» підрядних робіт, зменшивши її на суму 0,5 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за ТОВ «Тензор» на суму 0,5 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку; у разі неможливості стягнення коштів з ТОВ «Тензор», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
Як встановлено в Акті ревізії (арк. 32), ТОВ «Тензор» включено до актів виконаних робіт завищену вартість наданих послуг за договором від 01.06.2011 № 06/11 (акт здачі-приймання наданих послуг від 25.03.2013 № 6) на суму 0,5 тис.грн., внаслідок порушення порядку, який викладено в розділі 4, Додатках № 1 та № 3 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-1-2000 та листі Держбуду України від 09.07.2002 № 7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України», при розрахунку вартості робіт за договором від 01.06.2011 № 06/11 до усереднених показників І та III блоків загальновиробничих витрат не застосовано знижувальні коефіцієнти (К=0,4123 та К=0,7821 відповідно).
Стосовно даного порушення, колегією суддів встановлено аналогічні пп.пп. 2.5-2.7 п. 2 Вимоги відповідача обставини, а саме пропозиція ТОВ «Тензор» з ціною 425,11 тис.грн. визнана за результатами відкритих торгів найкращою саме у зв'язку з тим, що останнім запропоновано найнижчу ціну на відповідну послугу, що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними пропозиціями конкурсних торгів, протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів від 11.05.2011 № 2/018, оголошенням про результати проведення торгів та витягом з веб-порталу з питань державних закупівель.
Послуги за таким договором з аналітичного обґрунтування процедур оптимального відновлення симптомно-орієнтовних аварійних інструкцій для зупиненого реактора не відносяться до будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та/або експериментально-налагоджувальних робіт, у зв'язку з чим положення ДБН Д.1.1-1-2000, Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 та Тимчасові правила визначення пусконалагоджувальних та експериментально-налагоджувальних робіт на атомних станціях ДП «НАЕК «Енергоатом», не є обов'язковими для застосування у наведеному випадку.
Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про необхідність скасування пп. 2.8 п. 2 Вимоги відповідача є законним та обгрунтованим.
Пунктом 13 Вимоги відповідач вимагав від позивача у встановленому законодавством порядку стягнути з в/ч 3042 ВВ МВС України суму завищених послуг у розмірі 134,58 тис.грн., у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми, а в разі неможливості, з осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення.
З Акта ревізії (арк. 95-96), зустрічною звіркою, проведеною у в/ч 3042 ВВ МВС України встановлено, що впродовж періоду з 01.07.2012 по 30.09.2013 останньою надано послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС згідно з протоколом від 05.01.2007 № 75/28-07 про врегулювання взаємовідносин сторін стосовно організації охорони та оборони ВП ЗАЕС. Зустрічною звіркою також встановлено, що за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 до вартості послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС в/ч 3042 включено витрати на утримання своїх працівників, які не є військовослужбовцями в загальній сумі 134,58 тис.грн., чим порушено вимоги п. 3.1 вказаного протоколу, яким передбачено, що загальна вартість охорони об'єкту на рік визначається кошторисом, а згідно кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС, який є додатком до додаткового протоколу від 11.11.2011 № 7, вартість послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС на 2012 рік визначається як добуток видатків на утримання 1 військовослужбовця на їх кількість. Крім того, до кошторису за статтею видатки на оплату праці включено видатки на грошове забезпечення військовослужбовців (КЕКВ 1112), і не передбачено видатки на заробітну плату службових осіб, які не є військовослужбовцями (КЕКВ 2111). Тобто, кошторисом, яким, відповідно до п. 3.1 протоколу від 05.01.2007 № 75/28-07, визначається загальна вартість охорони об'єкту на рік не передбачено компенсація в/ч видатків на утримання особового складу, який не є військовослужбовцями.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 3.1 протоколу від 05.01.2007 № 75/28-07 про врегулювання взаємовідносин сторін стосовно організації охорони та оборони ВП ЗАЕС військовою частиною № 3042 ВВ МВС України з подальшими змінами внесеними додатковими протоколами вартість утримання одиниці охорони визначається ГУ ВВ МВС України по узгодженню з ДП «НАЕК «Енергоатом», в той же час загальна вартість охорони об'єкту на рік визначається кошторисом.
Згідно з кошторисом видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС з 1 лютого 2011 року, який є додатком до додаткового протоколу від 11.11.2011 № 7 та затверджений позивачем, вартість послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС визначається як добуток видатків на утримання 1 військовослужбовця на їх кількість.
Відповідно до п. 3.3 протоколу від 05.01.2007 № 75/28-07 акт в кількості 3-х екземплярів складається в/ч 3042 ВВ МВС України, виходячи із фактичної чисельності особового складу за поточний період, яка підтверджується відповідними розрахунками і направляється для узгодження позивачу. Позивач зобов'язується протягом 15 днів з дня отримання акту, що підтверджує здійснення охорони і оборони об'єкту в/ч 3042 ВВ МВС України, підписати його і повернути один екземпляр останній. В разі незгоди позивача щодо погодження двосторонніх актів, він зобов'язаний у строк не більше 15 днів в письмовій формі надати в/ч 3042 ВВ МВС України свої аргументовані зауваження.
З розрахунків в/ч 3042 ВВ МВС України вартості утримання охорони та оборони ВП ЗАЕС за липень-вересень 2012 року судом першої інстанції встановлено, що до них не включено вартість утримання інших осіб, крім військовослужбовців, у зв'язку з чим колегія суддів суду першої інстанції прийшла до висновку про безпідставність висновків в Акті ревізії щодо включення за такий період до вартості послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС видатків на утримання працівників в/ч 3042 ВВ МВС України, які не є військовослужбовцями.
З довідок в/ч 3042 ВВ МВС України до актів наданих послуг за жовтень-грудень 2012 року судом встановлено, що останньою на утримання в/ч 3042 ВВ МВС України включено осіб, які не є військовослужбовцями. При цьому сума утримання таких осіб за вказаний період загалом складає 69215,22 грн.
У звязку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що п. 13 Вимоги відповідача в частині включення до вартості послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС видатків на утримання працівників в/ч 3042 ВВ МВС України за липень-вересень 2012 року, які не є військовослужбовцями, у сумі 65369,85 грн. (134585,07 грн.-69215,22 грн.) та в частині із вимогою до позивача стягнути кошти з в/ч 3042 ВВ МВС України є протиправною та підлягає скасуванню, натомість в іншій частині такий пункт є правомірним та підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Державної фінансової інспекції України та державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 28.07.2014
.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.