ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/704 21.07.14
За заявою вих.№68/юр від 24.06.2014 Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" «Про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення»
За позовом Заступника Військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"
до Державного підприємства "Управління капітального будівництва"
третя особа Міністерство надзвичайних ситуацій України та у справвах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
про стягнення 880157,13 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: Ігнатенок В.І. (за довіреністю від 08.01.2014).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2010 у справі №32/704 позов задоволено повністю; суд вирішив стягнути з державного підприємства «Управління капітального будівництва» на користь державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» 880 157,12 грн., з яких 525 466,94 грн. - сума основного боргу, 307 398,16 грн. - інфляційне збільшення заборгованості, 47 292,02 грн. - три відсотки річних; стягнути з державного підприємства «Управління капітального будівництва» в дохід бюджету 8 801,57 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2010 по справі №32/704, підписаного 12.04.2014, яке набрало законної сили 26.04.2013, судом було видано наказ № 910/4951/13 від 29.04.2010.
26.06.2014 через канцелярію до суду від Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" надійшла заява вих.№68/юр від 24.06.2014 «Про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення» в якій заявник просить суд видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва у справі №32/704 у зв'язку із його втратою, поновити строк для пред'явлення Наказу до виконання для стягнення заборгованості з ДП "Управління капітального будівництва".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 розгляд заяви вих.№68/юр від 24.06.2014 «Про видачу судового наказу» «Про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення» Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" по справі №32/704 призначено на 21.07.2014.
В судове засідання, призначене на 21.07.2014, з'явився представник третьої особи, надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" «Про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення» за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення не підлягає задоволенню, виходячи з нижчевикладеного.
З ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України випливає, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
В Інформаційному листі «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 Вищий господарський суд України на запитання: «Чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена?» довів Господарським судам України те, що згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.
Таким чином, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів. Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним судом України в постанові від 17.01.2006р. N 3/376(5/323).
У відповідності до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Так, з правової конструкції вказаної частини статті 119 слідує, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.
За таких обставин, господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому ж, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
З наданої заяви вих.№68/юр від 24.06.2014 Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" «Про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення» вбачається наступне.
Як вбачається з наданих матеріалів, заявник в обґрунтування поданої заяви посилається на те, що 14.11.2012 Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві було відкрито виконавче провадження №27824854, щодо стягнення з ДП «Управління капітального будівництва» заборгованості в сумі 880 157,13 грн. на користь ДП МОУ «Укрвійськбуд».
14.11.2012 на підставі п. 2 ч. 1 ст.ст. 47, 50 Закону України «Про виконавче провадження» Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Однак, заявник зазначає, що вказану заяву з оригіналом наказу Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 №32/704 не отримував.
На підставі викладеного стягував просить суд видати дублікат наказу у справі №32/704 від 29.04.2010; поновити строк для пред'явлення наказу до виконання.
Представник відповідача звернувся до суду із поясненнями щодо поданої стягувачем заяви. Відповідно до вказаних пояснень ДП «Управління капітального будівництва» зазначає, що заперечує щодо задоволення заяви про поновлення строку для пред'явленння виконавчого документа до виконання з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що позивачем не наведено поважних причин, належних підстав та не надано доказів у розумінні ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, для поновлення строків пред'явлення наказу до виконання.
Представником третьої особи також надано пояснення по вказаній заяві, відповідно до яких останній заперечує щодо її задоволення, та просить суд залишити заяву без розгляду.
Дослідивши подану до суду заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до висновку, що обставини, наведені позивачем у заяві вих.№68/юр від 24.06.2014 "Про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення" не є, в аспекті вимог ст.ст. 33, 34, 53, 119 Господарського процесуального кодексу України, поважними для поновлення строку пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва №31/704 від 29.04.2010 до виконання.
На підставі викладеного суд відмовляє Державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в задоволенні заяви в частині поновлення строку пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва №31/704 від 29.04.2010 до виконання.
Процесуальний порядок видачі дубліката наказу на примусове виконання судового рішення встановлений у ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення його до виконання.
Отже, однією з умов видачі дубліката наказу є умова щодо видачі дубліката наказу до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі наказу господарського суду міста Києва від 29.04.2010р. у справі № 36/704) - встановлено трирічний строк пред'явлення до примусового виконання наказу на виконання рішення господарського суду.
Розглянувши матеріали заяви та враховуючи те, що Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" звернулось з заявою про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 29.04.2010 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2010 після закінчення встановленого строку пред'явлення наказу до виконання, з огляду на вищевикладене, заява 29.04.2010 про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення не підлягає задоволенню.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні заяви Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про видачу дубліката наказу господарського суду міста Києва №32/704 від 29.04.2010 та поновлення строку для його пред'явлення.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.В. Цюкало