21.07.2014 р. Справа № 914/1579/14
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Власко», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», м.Жовква
про стягнення 99 634 грн. 57 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Юрків М.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Гординський М.В., представник (довіреність від 22.05.2014 р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Власко», м. Львів звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», м. Жовква про стягнення 99 634 грн. 57 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.05.2014р. призначив розгляд справи на 26.05.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду. За клопотанням представника позивача строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 22.07.2014 р.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік» від 10.08.2009 р. було виключено із складу учасників Товариство з обмеженою відповідальністю «Власко». Позивач, вважаючи що його право порушене, звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом про визнання вищевказаного рішення недійсним та скасування державної реєстрації змін до установчих документів на підставі даного рішення. Господарський суд Львівської області рішенням від 31.08.2010 р. у справі №19/36 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Власко» задоволив частково - визнав недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік» від 10.08.2009 р. недійсним. Проте, збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік» не поновили позивача у складі його учасників. Відповідачем також не виплачено вартість частки у зв'язку із виключенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Власко» із складу учасників, яка була визначена відповідачем у розмірі 55 634 грн. 57 коп. Додатково вважає, що позивачу вищевказаними діями відповідача завдано моральну шкоду діловій репутації, яка оцінена ним у розмірі 44 000 грн. 00 коп. Таким чином, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість частки в статутному капіталі в розмірі 55 634 грн. 57 коп. та моральну шкоду в розмірі 44 000 грн. 00 коп.
В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у зв'язку із пропуском позовної давності.
Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
17.02.2010 р. на розгляд Господарського суду Львівської області було подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Власко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік» та Жовківської районної державної адміністрації про визнання рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», оформленого протоколом №10/08/09 від 10.08.2009 р., та скасування державної реєстрації змін до установчих документів на підставі даного рішення.
31.08.2010 р. рішенням Господарського суду Львівської області у справі №19/36 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Власко» задоволено частково - скасовано рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», що оформлене протоколом №10/08/09 від 10.08.2009 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.08.2010 р. у справі №19/36 встановлено, що позивач - ТзОВ «Власко», згідно зі статутом ТзОВ «Керамік», затвердженим загальними зборами учасників 01.08.2008 р., протокол №07/2008, зареєстрованим 05.08.2008 р. державним реєстратором Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, володів часткою вартістю 55 634,57 грн., що складає 1,26% статутного капіталу ТзОВ «Керамік». Іншим учасником ТзОВ «Керамік» було Закрите акціонерне товариство «Універсальна Будівельна Група», яке володіло часткою вартістю 4 344 365,43 грн., що складає 98,74% статутного капіталу ТзОВ «Керамік».
Відповідно до вимог п. 12.1 статуту ТзОВ «Керамік», вищим органом товариства є загальні збори учасників. Частиною 7 п. 12.12.2 статуту до компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено виключення учасника із товариства. Відповідно до п. 12.6. збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.
Вищевказаним рішенням також було встановлено, що оскільки на час проведення загальних зборів учасників ТзОВ «Керамік» ЗАТ «Житлово-будівельна компанія «Ваш Дім» не набула особистих немайнових прав на участь у ТзОВ «Керамік», а володіла лише майновою часткою у розмірі 98,74% статутного капіталу ТзОВ «Керамік», яку набула як правонаступник від учасника ЗАТ «Універсальна будівельна група», - то загальні збори ТзОВ «Керамік», які відбулись 10.08.2009 р. за участю учасників виключно ЗАТ «Житлово-будівельної компанії «Ваш Дім» є неповноважними, оскільки на момент проведення загальних зборів учасників ТзОВ «Керамік» ЗАТ Житлово-будівельна компанія «Ваш Дім» не було включено до складу учасників ТОВ «Керамік».
На даних загальних зборах учасників ТзОВ «Керамік» було прийнято рішення, зокрема, по першому питанню порядку денного, а саме: виключено зі складу учасників ТзОВ «Керамік» ТзОВ «Власко», що володіє 1,26% статутного капіталу товариства.
Прийняття даного рішення було мотивовано тим, що учасник ТзОВ «Керамік» - ТзОВ «Власко», який володіє 1,26% статутного капіталу товариства, систематично не виконує обов'язки учасника ТзОВ «Керамік» та перешкоджає своїми діями для досягнення цілей ТзОВ «Керамік».
При винесенні рішення, судом не було встановлено наявність обставин, які б підтверджували існування фактів систематичного невиконання або виконання обов'язків неналежним чином учасником товариства ТзОВ «Власко», або перешкоджання ним своїми діями досягненню цілей товариства. Також відсутні докази про те, що вказані факти встановлені судовим рішенням
З наведених обставин, вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Керамік» від 10.08.2008 р., прийняті відповідно до протоколу №10/08/09, визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2010р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік» задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 31.08.2010 р. у справі №19/36 щодо задоволення позову в частині визнання недійсним рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», що оформлене протоколом №10/08/09 від 10.08.2009 р. - скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», що оформлене протоколом №10/08/09 від 10.08.2009 р. відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.05.2011 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. у справі №19/36 скасовано повністю, а рішення Господарського суду Львівської області від 31.08.2010 р. у даній справі скасовано в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», проведених у відповідності до номеру: 1 398 105 0019 000127 від 14.08.2009 р. і справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. В решті позовних вимог рішення Господарського суду від 31.08.2010 року у справі №19/36 залишено без змін.
На новому розгляді Господарський суд Львівської області від 15.06.2011 р. у справі №5015/2688/11 позовні вимоги задоволив - зобов'язав Жовківську районну державну адміністрацію Львівської області внести запис про судове рішення щодо скасування змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», прийнятих відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік» № 10/08/09 від 10.08.2009 р. і зареєстрованих Державним реєстратором Жовківської районної державної адміністрації Львівської області за номером: 1 398 105 0019 000127 від 14.08.2009 р.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере (ст. 64 Закону України «Про господарські товариства»).
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Згідно п.п. 2, 7 ч. 4 ст. 145 ЦК України до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, виключення учасника із товариства.
Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» питання про виключення учасника з товариства належать до компетенції загальних зборів учасників товариства.
Будь-яких застережень щодо можливості вирішення питання про виключення учасника в іншому порядку ні ЦК України, ні Закон України «Про господарські товариства» не містить.
Отже, питання щодо виключення учасника з товариства повинно вирішуватись на загальних зборах учасників товариства шляхом прийняття відповідного рішення.
Це питання є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства і господарські суди не вправі втручатися в діяльність товариства шляхом прийняття рішень з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 31.08.2010 р. у справі №19/36 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», що оформлене протоколом №10/08/09 від 10.08.2009 р., яким було виключено Товариство з обмеженою відповідальністю «Власко» із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік». Вказане рішення Господарського суду Львівської області набрало законної сили та є чинним на момент розгляду справи №914/1579/14.
Згідно ст. 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 2 ст. 35 ГПК встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Позивачем доказів вжиття заходів щодо примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 31.08.2010 р. у справі №19/36 не представлено.
Доказів прийняття інших рішень загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік» щодо виключення Товариство з обмеженою відповідальністю «Власко» із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», позивачем не представлено.
Статтею 148 ЦК України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Згідно ч. 3 ст. 148 ЦК України спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
З огляду на наведене, ст. 148 ЦК України, ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» вихід учасника товариства із складу учасників товариства і виникнення у зв'язку з цим в такого учасника права на отримання вартості частки майна і частини прибутку товариства пов'язують з повідомленням товариства його учасником про свій вихід із товариства.
В п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач звертався до відповідача із заявою про вихід із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік».
У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.
Таким чином, за відсутності чинного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік» про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Власко» із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік» при наявності рішення суду, яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», що оформлене протоколом №10/08/09 від 10.08.2009 р., яким було виключено Товариство з обмеженою відповідальністю «Власко» із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», а також за відсутності належним чином оформленої та поданої згідно Закону України «Про господарські товариства» і статуту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Власко» про вихід із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік», вимога позивача про виплату вартості частки є такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Зокрема, з'ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, приниженні честі, гідності, а також ділової репутації, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивачем не представлено доказів, які б доводили заподіяння шкоди іміджу позивача, приниження його ділової репутації, не обґрунтовано доказами розмір заподіяння моральної шкоди в сумі 44 000 грн. 00 коп. Позивач з клопотаннями про витребування таких доказів до суду не звертався.
Також необхідно зазначити, що передбачене законодавством відшкодування моральної шкоди не може бути засобом для безпідставного збагачення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.
Оскільки спір виник з вини позивача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 145, 148 ЦК України, ст.ст. 54, 59, 64 Закону України «Про господарські товариства» та ст.ст. 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 21.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28.07.2014 р.
Суддя Мазовіта А.Б.