Справа № 464/125/14 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.
Провадження № 22-ц/783/4755/14 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 30
24 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Крайник Н.П.
суддів - Мельничук О.Я., Бакуса В.Я.
секретаря - Данилик І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, заподіяних внаслідок ДТП,-
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 500, 00 грн. матеріальної шкоди, 1 500, 00 грн. моральної шкоди та 453, 00 грн. судових витрат.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3.
Вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд ухвалюючи оскаржуване рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Зокрема, суд не врахував, що власником транспортного засобу «Мерседес» д.н. НОМЕР_1, є ОСОБА_6, а відповідачі мають лише право володіти та розпоряджатися даним транспортним засобом, а відтак не мають права на пред»явлення даного позову. Судом безпідставно не взято до уваги клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав подачі такої неналежним позивачем.
Крім того, суд не врахував, що генеральне доручення власником автомобіля було видане відповідачам на наступний день після настання ДТП, тобто лише 03.09.2013 року. У зазначеному дорученні власник транспортного засобу не уповноважував позивачів стягувати майнову шкоду.
Крім того, в матеріалах справи відсутній медичний висновок щодо втрати, психологічного дискомфорту позивача, не проведено психологічного обстеження, відсутній висновок психолога щодо глибини душевних страждань, а тому суд не мав підстав для задоволенн позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки така позивачами належним чином не обгрунтована.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Відповідно до положень п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу підлягають відшкодованню витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотів від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Встановлено, що 02.09.2013 року о 16:00 год. по вул. Зеленій, 256 у м. Львові з вини ОСОБА_2 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобілем «Мреседес», державний номер НОМЕР_3, що перебуває в користуванні позивачів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивачів зазнав технічних пошкоджень. Розмір матеріальної шкоди становить 2 108,03 грн.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПАТ СК «Провідна».
Страховик - ПАТ СК «Провідна», визнала ДТП страховим випадком та виплатила позивачам страхове відшкодування в розмірі 1 608,03 грн. за виключенням франшизи, передбаченої договором, яка за розрахунками страховика становить 500,00 грн.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З наведених мотивів, суд підставно стягнув з відповідача в користь позивачів 500 грн. матеріального збитку, що становить суму франшизи за договором стархування.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті .
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції вірно виходив з того, що діями відповідача позивачам спричинено моральну шкоду, яка полягає в пошкодженні належного їм майна та пережитим у зв»язку з ДТП стресом та вірно стягнув таку в розмірі 1500 грн.
Безпідставними також є доводи апелянта щодо того, що відповідачі не мають права на пред»явлення даного позову, оскільки судом встановлено, що на момент ДТП такі на належній правовій підставі володіли транспортним засобом.
Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 314, 315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий
Судді: