23 липня 2014 року 12 год. 10 хв. Справа № 808/3416/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представників позивача - Довбиша Д.В. (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 23 січня 1996 року) та Хмарського Р.Б. (договір про надання правової допомоги від 26 червня 2014 року), представника відповідача - Кіченка В.В. (довіреність від 30 травня 2014 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур» до Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур» (далі іменується - позивач) до Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.05.2014 №024176.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесена відповідачем постанова від 06.05.2014 №024176 про застосування адміністративно-господарського штрафу суперечить приписам закону. Відповідно до спірної постанови позивача притягнуто до відповідальності за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на маршруті №46 без оформлення документів, перелік яких визначений законом, - ліцензійної картки на транспортний засіб, схеми маршруту, розкладу руху, квитково-касового квитка. Позивач зазначає, що на момент перевірки транспортний засіб знаходився на майданчику для відстою транспортних засобів, розташованої неподалік від кінцевої зупинки громадського транспорту «Піщана» у місті Запоріжжі, в салоні автомобіля пасажирів не було, а водій не здійснював діяльності з перевезення пасажирів, оскільки в цей день займався контролем стану ввіреного йому транспортного засобу. Таким чином, позивач зазначає, що будь-яких порушень норм закону не вчиняв, а спірна постанова винесена безпідставно.
23.07.2014 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
В судове засідання також прибув представник відповідача, заперечив проти задоволення адміністративного позову, та вказав, що під час рейдової перевірки виявлено наявність на автомобільному транспорті ТОВ «Бас-Тур» трафарету з позначкою маршруту №46, який перебував на кінцевій зупинці громадського транспорту «Піщана» у місті Запоріжжі. На вимогу контролюючого органу водієм транспортного засобу не надано документів, перелік яких міститься в статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а відтак застосування штрафу є правомірним.
У судовому засідання також буди допитані в якості свідків: ОСОБА_4 - водій Товариства з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур», у якого безпосередньо вимагалось надання документів; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - працівники (водії) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур», які під час проведення рейдової перевірки перебували поряд.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 23.07.2014.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV (а.с. 11-26).
На підставі направлення (завдання) на проведення комплексної рейдової перевірки від 07.04.2014 №029754 (а.с. 45) головними спеціалістами Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області проведено перевірку транспортного засобу Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур», який знаходився на кінцевій зупинці автотранспорту «Піщана» у місті Запоріжжі.
За результатами перевірки фахівцями Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.04.2014 №016842 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 9), яким зафіксовано порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі іменується - Закон України №2344-III), а саме: надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на маршруті №46 без оформлення документів, перелік яких передбачений статтею 39 Закону України №2344-III: відсутня ліцензійна картка на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, квитково-касовий лист.
На підставі Акта перевірки відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.05.2014 №024176, якою за допущення порушення статті 39 Закону України №2344-III постановлено стягнути з позивача штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп. (а.с. 6).
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених контролюючим органом в Акті перевірки, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 39 Закону України №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Оскільки, під час перевірки транспортного засобу Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, на місці був присутній водій, у нього вимагалось надання наступних документів: ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху.
Представник відповідача пояснив, що оскільки на транспортному засобі під час проведення рейдової перевірки був наявний трафарет з позначкою маршруту №46, тому фахівці Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області дійшли висновку про наявність у позивача статусу перевізника, який здійснює регулярні пасажирські перевезення.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача та зазначає наступне.
За приписами статті 1 Закону України №2344-III регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Статтею 31 Закону України №2344-III встановлено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
За правилами статті 42 Закону України №2344-III договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Судом встановлено, що на момент проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур» не надавало послуги регулярних пасажирських перевезень, оскільки відповідно до листа від 08.07.2014 (а.с. 76) між виконавчим комітетом Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур» договори на обслуговування автобусних маршрутів загального користування у м. Запоріжжі не укладались. Відповідно до листа від 21.07.2014 Управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради повідомило аналогічну інформацію: договори між виконавчим комітетом Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур» на обслуговування автобусних маршрутів загального користування у м. Запоріжжі не укладались (а.с. 74).
Таким чином, позивач на момент проведення рейдової перевірки не являвся перевізником з надання послуг регулярних пасажирських перевезень. Натомість, відповідачем вимагалось від позивача надання документів, які стосуються регулярних пасажирських перевезень: від водія - ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху. Тобто, вимога контролюючого органу про надання таких документів в будь-якому випадку не могла бути виконана позивачем, оскільки таких документів у нього і не могло бути.
Свідок ОСОБА_4 - водій Товариства з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур», вказав, що 07.04.2014 він перебував поблизу кінцевої зупинки «Піщана» у місті Запоріжжі, оскільки приїхав на автомобілі Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 на технічне обслуговування, послуги якого надає позивачу товариство, яке знаходиться по вулиці Піщаній, 3 у місті Запоріжжі, на підставі договору від 10.01.2014 (а.с. 67). Свідок вказав, що до автомобіля спочатку прибули працівники ДАІ, перевірили документи та, не маючи жодних претензій, поїхали. Через деякий час до нього підійшли дві особи та повідомили, що вони працівники Укртрансінспекції, після чого в салоні автомобіля складали невідомі йому документи. Свідок вказав, що жодних документів працівники Укртрансінспекції не надавали йому для ознайомлення та підписання, а після оформлення якихось документів залишили салон автомобіля.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - працівники (водії) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур», які під час проведення рейдової перевірки перебували поряд, пояснили, що 07.04.2014 вони перебували поблизу кінцевої зупинки «Піщана» у місті Запоріжжі. Пояснили, що до автомобіля Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, на якому в той день ОСОБА_4 приїхав на технічне обслуговування, підійшли дві особи, та протягом кількох хвилин перебували в салоні автомобіля. Свідки вказали, що вони не володіють інформацією які документи перевірялись та які документи складались працівниками Укртрансінспекції, оскільки перебували надворі та пили каву. Після чого дані дві особи залишили салон автомобіля.
Представник відповідача вказав, що на транспортному засобі був наявний трафарет маршруту №46, та просив суд долучити до матеріалів справи докази, які підтверджують таку обставину - диск з відеозаписом. З даного приводу суд зазначає наступне.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі іменується - Порядок №1567).
Пунктом 16 Порядку №1567 встановлено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансінспекція», та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.
Постанова №1567 не містить інших посилань на те, що під час проведення рейдових перевірок фахівці Укртрансінспекції можуть застосовувати засоби фото- та відео зйомки.
Представник відповідача в судовому засідання пояснив, що відеозапис рейдової перевірки здійснювався за допомогою особистого фотоапарату з функцією «відео».
Суд звертає увагу на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР).
В свою чергу відповідно до статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
З наведеного вище вбачається, що контролюючий орган під час проведення рейдової перевірки повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Натомість, Постанова №1567 не передбачає права контролюючого органу на здійснення відео зйомки під час проведення рейдових перевірок.
В даному випадку постає питання «офіційності» доказу. У випадку, коли контролюючий орган все ж таки здійснює фото- відео зйомку, то це має відбуватись за допомогою зареєстрованого у встановленому законом порядку технічного засобу з фіксуванням інформації щодо типу, марки, моделі, технічних характеристик, тощо такого обладнання.
На запитання суду щодо обставин, які можуть бути підтверджені записами відео зйомки, представник відповідача пояснив, що із запису вбачається, що на транспортному засобі містився трафарет з позначкою маршруту №46.
Суд звертає увагу на ту обставину, що наявність на транспортному засобі трафарету маршруту №46 не являється підтвердженням здійснення позивачем регулярних пасажирських перевезень, оскільки такі факти можуть бути встановлені лише у випадку наявності пасажирів в автомобілі, який рухається по певному маршруту. При чому, сторонами не заперечується той факт, що в транспортному засобі під час проведення рейдової перевірки не було жодного пасажира, а автомобіль перебував неподалік від зупинки «Піщана» у місті Запоріжжі та не рухався.
Відповідно до статті 60 Закону України №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Саме на підставі даної норми закону до позивача застосовано штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп. відповідно до спірної постанови.
Суд зазначає, що юридична відповідальність - різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать. Іншими словами, це застосування до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення.
Підстави юридичної відповідальності - це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і необхідною. Відсутність сукупності таких обставин виключає таку відповідальність - наявність складу правопорушення.
Зі змісту статті 60 Закону України №2344-III вбачається, що відповідальність повинен нести перевізник, який надає послуги з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39, 48 закону.
Судом встановлено, що позивач не являється перевізником з регулярних пасажирських перевезень та ніяким чином не міг надати контролюючому органу документи, які останній вимагав від нього, як від регулярного перевізника. Відповідачем також не встановлено та не доведено факту перевезення пасажирів, тобто факту «надання послуг» контролюючим органом не зафіксовано.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність спірної постанови та визнав її такою, що підлягає скасуванню.
За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06 травня 2014 року №024176.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бас-Тур» (код ЄДРПОУ 38784362) суму сплаченого судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 (сімдесят) коп.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М. Недашківська