Справа № 445/402/14 Головуючий у 1 інстанції: Постигач Б.А.
Провадження № 22-ц/783/4700/14 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 46
24 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Крайник Н.П.
суддів - Мельничук О.Я., Шашкіної С.А.
секретаря - Данилик І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 26 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
11.02.2014 р. ОСОБА_4, покликаючись на ст. 71,72 ЖК України та ч.2 ст.405 ЦК України, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про визнання її такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.
Позов мотивувала тим, що є власником будинку АДРЕСА_1 .
В будинку, крім неї також зареєстровані : її син ОСОБА_6, колишня невістка - ОСОБА_5 та внуки ОСОБА_7, 1999 року народження, ОСОБА_15, 2002 року народження, ОСОБА_8,2005 року народження, ОСОБА_9, 2008 року народження.
Після розірвання шлюбу з її сином, відповідачка разом з дітьми переїхала на постійне місце проживання в с. Гологори Золочівського району Львівської області та з січня 2013 року не проживає в будинку в с. Трудовач, не бере участі у витратах на утримання будинку. Зазначала, що оскільки відповідачка за вказаною адресою не проживає більше одного року без поважних причин, не приймає участі у витратах на утримання житла, її слід визнати такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.
Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом не було взято до уваги те, що відповідачка ОСОБА_3 є колишньою дружиною її сина, однак не є членом її сім»ї. Вона (позивач) не була пов»язана з сім»єю сина ні спільним проживанням, ні спільним побутом.
Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_3 на початку січня 2013 року добровільно виїхала разом з дітьми зі спірного будинку до своїх батьків в с. Гологори, Золочівського р-ну, звідки була скерована на лікування, куди ж і повернулась після лікування. Відтак вважає, що відповідачка відсутня без поважних причин за місцем своєї реєстрації понад 6 місяців, тому втратила право на користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням за вказаною вище адресою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що позивачка є власником будинку АДРЕСА_1.
В будинку зареєстровані : ОСОБА_2 (позивачка), ОСОБА_6 ( син позивача) , ОСОБА_5 (колишня невістка) та внуки позивача ОСОБА_7, 1999 року народження, ОСОБА_15, 2002 року народження, ОСОБА_8,2005 року народження, ОСОБА_9, 2008 року народження (а.с.6-8).
Відповідачка вселилася в спірний будинок зі згоди позивача весною 2000 р. після одруження з ОСОБА_6 та була зареєстрована за даною адресою постійно з 06.12.2001 року.
Згідно довідки Великовільшаницької сільської ради № 58 від 03.02 2014 р. ОСОБА_5 зареєстрована в с. Трудовач, але по місцю реєстрації не проживає (а.с.9).
Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 показали, що відповідачка в спірному будинку не проживає з лютого 2013 року, виїхала з будинку добровільно через постійні конфлікти із сином позивачки.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції, з»ясуваши характер спірних правовідносин вірно застосував норму матеріального права, що їх регулює , та вирішив спір відповідно до положень ч.2 ст.405 ЦК України, яка визначає, що член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і
власником житла або законом.
Суд прийшов до вірного висновку, що відповідачка вселилася в спірне житло як член сім»ї власника житла та не проживає у такому один рік з поважних причин, оскільки з 26.06 2013 р. по 15.08 2013 р. перебувала на лікуванні у Львівському державному онкологічному лікувально- діагностичному центрі, що підтверджується відповідною довідкою. Крім того, після розірвання шлюбу з сином позивачки між сторонами склалися неприязні відносини.
З наведених мотивів, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбчає.
Керуючись ст. ст. 307, 314, 315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 26 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий
Судді: