Справа № 442/1898/13-к
Провадження № 1/442/71/2013
27 грудня 2013 року
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді Гайдука А.М.
при секретарі Чолавін Н.П.
з участю прокурора Дзерина В.М., Левицького М.М.
представника потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобича Львівської області, громадянина України, українця, освіта середньо-спеціальна, одруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_2, військовозобов"язаного, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
ОСОБА_2 28 травня 2012 року близько 17 год. 00 хв. біля входу у під"їзд будинку АДРЕСА_1, під час виниклого конфлікту з ОСОБА_3, наніс останньому численні удари руками та ногами в різні частини тіла, а саме: в голову та тулуб, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, закритої травми органів грудної клітки у вигляді закритого перелому восьмого ребра зліва з розвитком пневмотораксу, правобічної посттравматичної пневмонії, закритої травми органів черевної порожнини у вигляді розриву правої долі печінки з розвитком внутрішньої кровотечі, формування позачеревинної гематоми, що супроводжувалось розвитком важкого шокового стану; забійної рани на чолі справа, садна на чолі зліва, в ділянці хвостовика лівої брови, на спинці носа зліва, в ділянці нижнього краю нижньої орбіти, в ділянці гребеня клубової кістки зліва, в ділянках лівого стегна, обох колінних суглобів, крововиливів під сполучні оболонки обох очних яблук, синців в ділянках обох очниць, на спиці на кінчику носа, в ділянках правої вилиці, на слизовій оболонці верхньої губи, на передній поверхні грудної клітки з обох сторін, які згідно висновку судово-медичної експертизи №512 від 25 червня 2012 року відносяться до категорії тяжких, як такі, що супроводжувались розвитком загрозливих для життя явищ - важкого шокового стану.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю і пояснив, що 28.05.2012 року він був у гостях у своєї подруги ОСОБА_4 на АДРЕСА_1. Крім нього там ще були ОСОБА_5 зі своїм чоловіком ОСОБА_3, з яким він розпивав спиртне. Конфлікт з ОСОБА_3 у нього виник через те, що останній вдарив свою дружину кулаком по обличчі, після чого у неї потекла з носа кров. Він зробив йому зауваження, а згодом почалась між ними сутичка. ОСОБА_4 - власниця квартири, не бажаючи цього бачити у себе вдома, прогнала їх на вулицю. Вийшовши із вказаного будинку та зупинившись біля входу у під"їзд, він почав руками наносити ОСОБА_3 удари по обличчі, після чого той впав на землю. Тоді він продовжував наносити йому удари ногами в область тулуба. Це тривало декілька хвилин. Тоді він повернувся у квартиру ОСОБА_4, де згодом вони привели з вулиці ОСОБА_3 та помили його у ванній кімнаті від крові та бруду. Від медичної швидкої допомоги останній відмовився, лише попросив відвезти його додому. Він викликав таксі, яким відвезли потерпілого до його будинку. Просить не викликати свідків, не досліджувати інші докази, оскільки визнає вину повністю та щиро кається у вчиненому. Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнає. Просить суворо його не карати, зазначив, що у листопаді місяці, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його брат у віці 5 років та ІНФОРМАЦІЯ_3 - матір, має горе у своїй родині.
Представник потерпілого ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що ОСОБА_2 наніс його синові - ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, чим заподіяв йому матеріальну та моральну шкоду. Вони витратили значну суму коштів на лікування та обстеження сина, оскільки останній довший час перебував на стаціонарному лікуванні. Окрім цього, вважає, що моральна шкода пов"язана із сильним психотравмуючим стресом, емоційними та душевними стражданнями. Тому, просить позов задоволити, а підсудного ОСОБА_2 покарати відповідно до закону, із застосуванням йому позбавлення волі.
Підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд, вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, переконавшись у правильному розумінні підсудним змісту цих обставин, та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позицій, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав доцільним обмежити дослідження доказів по справі допитом підсудного та поясненням представника потерпілого.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він умисно наніс тяжкі тілесні ушкодження.
Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує тяжкість скоєного злочину. Як пом'якшуючі покарання обставини, суд бере до уваги повне визнання підсудним вини, щире каяття, те, що останній активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, молодого віку, на його утриманні знаходиться троє малолітніх дітей: дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7.
З урахуванням вищенаведеного та особи винного, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_2 можна виправити та перевиховати без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_3 слід задоволити повністю, стягнувши з ОСОБА_2 матеріальну шкоду, яка завдана ним внаслідок вчинення злочину, та моральну шкоду в розмірі 40000 гривень, яка, на думку суду, відповідатиме ступеню тяжкості моральних та душевних страждань потерпілого.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд в нарадчій кімнаті, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтись для реєстрації в дані органи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд - обрану ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередньою.
Цивільний позов ОСОБА_3 задоволити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину, в розмірі 6598,96 грн. та 40000 грн. моральної шкоди.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Гайдук А.М.