Справа №639/7253/14-к
Провадження №1-в/639/1561/14
25 липня 2014 року м.Харків
Жовтневий районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю: прокурора - ОСОБА_3 , представника Холодногірської виправної колонії №18 - ОСОБА_4 , засудженого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції між Жовтневим районним судом м.Харкова та Холодногірською виправною колонією №18 клопотання засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо - технічною освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, засудженого 05 січня 2012 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.186, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі,
про скасування рішення комісії Холодногірської виправної колонії №18 та про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання у відповідності до ст.81 КК України, -
До Жовтневого районного суду м.Харкова надійшла заява засудженого ОСОБА_5 про скасування рішення комісії Холодногірської виправної колонії №18 та умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання у відповідності до ст. 81 КК України.
У поданій заяві засуджений посилається, що 05.05.2014 року настав строк розгляду питання про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання у відповідності до ст.81 КК України, так як він відбув 2/3 строку покарання, однак 04.06.2014 року комісією було відмовлено у внесенні відповідного подання. Доводи заяви засуджений обґрунтовує тим, що з рішенням комісії він не згоден, оскільки його родичами були погашені на половину судові витрати, під час відбування покарання має 2 (два) заохочення та стягнень не має, працює художником, змінні завдання виконує, має намір виправитись. У судовому засіданні засуджений підтримав подану заяву та просив суд прийняти рішення про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання у відповідності до ст. 81 КК України.
Суд, вислухав думку засудженого, який внесене клопотання підтримав, прокурора та представника Холодногірської виправної колонії №18, які проти задоволення зазначеного клопотання заперечували, вивчивши матеріали судової справи та особової справи засудженого у їх сукупності, дійшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи із наступних обставин.
Відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. За змістом даної норми умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Вимогами п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної комісії (п.13 постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 року).
Згідно положень п.17 вказаної постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 року, суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
ОСОБА_5 засуджений вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 05 січня 2012 року за ч.3 ст.186, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, початок строку 16.08.2011 року, кінець строку 16.09.2015 року.
На час звернення засудженого до суду з клопотанням ОСОБА_5 відбув відповідну частину 2 / 3 строку призначеного судом покарання, за весь період відбування покарання на оплачуваних роботах не стояв, заробітної плати не мав та не отримував, працював художником, тільки з липня 2014 року почав працювати будівельником у Холодногірській виправній колонії №18.
Згідно ст.12 КК України злочини, за вчинення який був засуджений ОСОБА_5 за ч.2, 3 ст.186 КК України, відносяться до тяжких умисних злочинів.
Відповідно до матеріалів особової справи, до ОСОБА_5 при проведенні оцінок ступеня виправлення засудженого 02.01.2013 року, 04.06.2014 року зазначено, що особа за період відбування покарання не стає на шлях виправлення, у зв'язку з чим комісією установи приймались рішення про відмову у застосуванні вимог ст.ст.81, 82 КК України.
З характеристики засудженого ОСОБА_5 вбачається, що з 16.02.2012 року він відбуває покарання в Холодногірській виправній колонії (№18). За час відбування покарання в колонії характеризується задовільно, дотримувався встановлених правил поведінки та розпорядку дня колонії, 2 (два) рази заохочувався, стягнень не мав. За час відбування покарання на оплачуваних роботах не стояв, заробітної плати не мав. Згідно вироку суду має судові витрати на загальну суму 1392 грн. 61 коп., із зазначеної суми 700 грн. було погашено, має аліменти, які не виплачує.
Згідно матеріалів особової справи засудженим ОСОБА_5 31.08.2013 року порушено вимоги п.1, 29 Правил внутрішнього розпорядку дня установи - невиконання команди «підйом», невихід до їдальні.
Відповідно до витягу з протоколу №22 від 04.06.2014 року ХВК (№18) комісією відмовлено у представленні матеріалів до суду про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що останній стає на шлях виправлення, але на даний час не довів своє виправлення.
Суд зазначає, що матеріали особової справи не містять відомостей про те, яким чином засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, а також відомостей, що цілі покарання досягнуті раніше ніж у строк покарання, визначений обвинувальним вироком суду у відношенні засудженого ОСОБА_5 .
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відносно засудженого не можливо застосувати умовно - дострокове звільнення вiд відбування покарання. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а саме: злочини за ч.ч.2, 3 ст.186 КК України є тяжким умисними злочинами, наявні усього 2 (двох) заохочень за весь час відбування покарання, наявності невідшкодованої суми судових витрат, суд приходить до висновку, що надані матеріали не свідчать про те, що засуджений на даний час довів виправлення та щодо нього може бути прийнято рішення щодо можливості застосування умовно-дострокового звільнення від покарання в порядку, визначеному ст.81 КК України, а тому суд вважає дане клопотання передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.82 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви (клопотання) засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування рішення комісії Холодногірської виправної колонії №18 від 04.06.2014 року №22 та умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання, у порядку визначеному ст.81 КК України - відмовити.
Згідно вимог ч.6 ст.539 КПК України, ч.7 ст.154 КВК України роз'яснити засудженому, що повторне звернення з приводу умовно-дострокового звільнення чи заміни невідбутої частини покарання більш м'яким може мати місце не раніше як через 6 місяців з дня прийняття рішення про відмову.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м.Харкова, а засудженим, який тримається під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1