"10" липня 2014 р. м. Київ К/800/18859/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Усенко Є.А.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Северодонецьку Луганської області (далі - УПФУ),
про зобов'язання вчинити дії, -
У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов'язання УПФУ видати документ щодо реєстрації його, як платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язання УПФУ утриматися від вчинення дій про взяття його на облік, як платника внесків на пенсійне страхування; визнання незаконним рішення УПФУ № 1492 від 25.10.2012 року (далі - Рішення № 1492) щодо застосування штрафних фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у розмірі 170,00 грн.
На обґрунтування позову зазначив, що він не був взятий на облік і йому не було надано статусу платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим він не може вважатися платником єдиного внеску.
6 лютого 2013 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, 10.08.1998 року ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебуває в УПФУ на обліку в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
25 жовтня 2012 року УПФУ був складений акт № 642 щодо не подання ОСОБА_2, як фізичною особою - підприємцем, звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2011 рік, у зв'язку з чим порушив п. 2 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 3.2. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-2 від 8.10.2010 року (далі - Порядок № 22-2).
За наслідками зазначеного порушення 25.10.2012 року УПФУ прийняло Рішення № 1492 щодо застосування до ОСОБА_2 штрафних фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у розмірі 170,00 грн.
9 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із скаргою про визнання дій начальника УПФУ щодо прийняття Рішення №1492 незаконними та скасування зазначеного рішення.
26 листопада 2012 року Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняло рішення №9595/09-10 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 та залишення без змін Рішення № 1492.
3 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Пенсійного фонду України з скаргою щодо визнання дій начальника УПФУ при прийняття Рішення № 1492 незаконними та скасування зазначеного рішення.
19 грудня 2012 року Пенсійний фонд України прийняв рішення №30453/09-10 про залишення скарги ОСОБА_2 без задоволення, Рішення № 1492 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №9595/09-10 від 26.11.2012 року залишенні без змін.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
З 1.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до статті 5 якого, встановлено що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Відповідно до п. 1 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
З 1.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено платників єдиного внеску, зокрема, роботодавців: фізичних осіб - підприємців, зокрема, тих, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено обов'язок платників єдиного внеску: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Відповідно до п. 3.1 Порядку № 22-2 страхувальники зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.
Суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного соціального внеску, та відповідно, зобов'язаний своєчасно подавати звітність та сплачувати внесок у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України №727/98 від 3.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян», нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.
Згідно з п. 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 22-2 звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.
Згідно з п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що ОСОБА_2 у визначений термін не подав до територіального органу Пенсійного фонду звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою законом формою, у зв'язку з чим оскаржуване рішення УПФУ є правомірним.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Усенко Є.А.
Юрченко В.П.