73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
24 липня 2014 р. Справа № 923/665/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком", м. Херсон,
до Військової частини НОМЕР_1 , м. Херсон,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, м. Херсон,
про стягнення 23 702 грн. 47 коп.,
за участю представників:
позивача - Набока І.І., представник, дов. № 1413 від 11.12.2013 р.;
відповідача - Щербина Р.О., представник, дов. № 16 від 14.01.2014 р.;
третьої особи - Дмитренко О.В., представник, дов. № 15-13/12/400 від 08.07.14 р.
1) Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 21942грн.02коп. основного боргу, 596грн.41коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 935грн.41коп. з урахуванням 3% річних, 228грн.63коп. пені, відповідно до умов наступних договорів: Договір № 040376 від 21.04.2008 р. про надання послуг електрозв'язку, а саме міський і міжміський зв'язок за телефоном; Договір № 11-04/428 від 01.07.2011 р. про надання Відповідачу в користування каналу в кабельній каналізації Позивача; Договір № 376-ТО від 01.10.2007 р., про здійснення Позивачем експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку Відповідача. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення cт. ст. 33, 36, 75 Закону України «Про телекомунікації», п. п. 36, 58, 68, 70, 72, 78, 116 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, ч.7 ст. 193, ст. ст. 229, 230 ГК України, cт. cт. 11, 16, 509, 625 ЦК України.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Відповідач в ході судового розгляду справи, відповідно до відзиву на позовну заяву, заперечував проти позовних вимог, посилаючись на наступні обставини. Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, виконує функції оборони держави, фінансується виключно з державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань, та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету. Військова частина НОМЕР_1 не здійснює прибуткової господарської діяльності, тому не має альтернативних джерел фінансування, кошти у спецфонді не передбачені. З урахуванням змін та доповнень до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2012 року №754, видатки по оплаті телекомунікаційних послуг мають здійснюватись розпорядником бюджетних коштів лише за КЕКВ-2240 "Оплата послуг (крім комунальних)". Видатки з оплати судового збору мають здійснюватись лише за КЕКВ-2800 "Інші видатки". Фінансування відповідних статей видатків Відповідача, з яких військова частина НОМЕР_1 повинна сплачувати телекомунікаційні послуга за Договорами, у 2012-2013 роках було обмеженим, у 2014 році взагалі є відсутнім. Крім того, як стверджує відповідач, позивач не надсилав відповідачу рахунки за місяці спірного періоду, не надав суду доказів надіслання цих рахунків Відповідачу, а тому, на думку відповідача, має місце прострочення кредитора, і вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягають. Відповідач також просить суд зменшити розмір пені на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України оскільки, на його думку, є відсутньою вина військової частини НОМЕР_1 у несвоєчасному проведенні розрахунків з Позивачем.
Представник третьої особи на стороні відповідача в ході судового розгляду справи, відповідно до відзиву на позовну заяву, не заперечував проти позову та надав пояснення, відповідно до яких, зокрема, згідно із статтею 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.
Ухвалою по справі від 08.07.14 продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.
У судовому засіданні 24.07.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Херсонської філії (надалі за текстом рішення - Позивач) і Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі за текстом рішення - Відповідач) існують договірні відносини в сфері надання телекомунікаційних послуг.
Статтею 1 Закону "Про телекомунікації" визначено, що споживачем телекомунікаційних послуг є юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб. Крім того, статтею 1 Закону "Про телекомунікації" визначено, що споживач, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору є абонентом. Таким чином, військова частина № НОМЕР_1 є споживачем телекомунікаційних послуг.
Між Сторонами, укладено наступні договори:
2) Договір № 040376 від 21.04.2008 р. про надання послуг електрозв'язку, а саме міський і міжміський зв'язок за телефоном (надалі за текстом рішення - Договір 1);
3) Договір № 11-04/428 від 01.07.2011 р. про надання Відповідачу в користування каналу в кабельній каналізації Позивача (надалі за текстом рішення - Договір 2);
4) Договір № 376-ТО від 01.10.2007 р., про здійснення Позивачем експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку Відповідача (надалі за текстом рішення - Договір 3).
Відповідно до п. 171 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720, діючих на момент укладання Договорів, оператор відкриває в системі розрахунків кожному абоненту особовий рахунок з певним ідентифікаційним кодом, на якому проводяться розрахунки за всі надані абоненту послуги.
З урахуванням наведених вимог Херсонською філією ПАТ "Укртелеком" і у зв'язку із укладанням всіх договорів в один термін і враховуючи те, що Сторонами за Договорами, є ті ж самі особи - Відповідачу для обліку розрахунків було відкрито один особовий рахунок абонента на якому здійснюється облік розрахунків за декількома господарським договорами.
Відповідно до ч. І ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором провайдером телекомунікацій та споживачем, або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток, тощо.
Пунктом 5 ч. І ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до пункту 1 ст. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2012 р. № 295 (Правила), споживачі телекомунікаційних послуг повинні дотримуватися вимог цих Правил, а також відповідно до пункту 6 ст. 36, ст. 70 Правил виконувати умови Договору, у тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
Тарифи, по яким надавались послуги за Договором 1 затверджені рішеннями Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 21.06.2012 р. № 308 та від 04.04.2013 р. № 196. Відповідно до ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" та п. 36.6 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, зазначені послуги підлягають оплаті.
Згідно п. 4.2. Договору 1 Відповідач сплачує послуги зв'язку за авансовою системою оплати, у порядку передбаченим п. 4.6. Договору. В даному пункті зазначено: «Споживач для одержання послуг електрозв 'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком(до 10 числа місяця, що настав після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг».
Згідно п. 3.4. Договору 2: «Оплата вартості послуги з використання місця в каналі кабельної каналізації Замовник здійснює щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку Укртелекому, виставленого до 10-го числа поточного місяця.»
Згідно п. 3.2. Договору 3: «Споживач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства».
Позивач свої зобов'язання за вищезазначеними Договорами виконував належним чином: надавав послуги та виставляв щомісячно рахунки Відповідачу за період із червня 2012 р. по березень 2014 р., що підтверджується представленими суду позивачем відповідними письмовими доказами (а. с. 73 - 95).
Відповідач, в свою чергу, здійснював оплату за надані послуги частково.
За період з 01 червня 2012 року по 31 березня 2014 року та станом на 06.06.2014 р. у Відповідача виникла заборгованість за надані позивачем послуги відповідно до вказаних договорів (основний борг) на загальну суму 21 942 грн. 02 коп.
За весь час прострочення платежу зазначеного у позові, Відповідачу нарахована заборгованість: по Договору про надання послуг електрозв'язку № 040376 від 21.04.2008 р. -742,12 грн.; по Договору про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації 11-04/4728 від 01.07.2011 р. - 10148,06 грн.; по Договору про здійснення експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку № 376-ТО від 01.10.2007 р. - 13377,00 грн.
Сума заборгованості по трьом вищезазначеним договором, відповідно до п. 171 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг № 720 від 09.08.21005 р., (діяли на момент укладання договорів) зараховувалась на один особовий рахунок. Враховуючи часткову оплату заборгованості (жовтень 2013 p., грудень 2013 p.), a також те, що Відповідачем в призначенні платежу не зазначалось відповідно до якого договору необхідно віднести оплату, позивач не має змоги розподілити заявлену суму основного боргу та інших сум позову по договорам.
Пред'явлену претензію від 13.11.2013 р., щодо сплати боргу, відповідачем залишено без задоволення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки оплати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 228грн.63коп.
Клопотання відповідача про зменшення розміру пені судом залишається без задоволення у зв'язку з тим, що розмір пені, визначений позивачем, не є надмірно великим порівняно з сумою основного боргу, заявленою до стягнення.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 596грн.41коп. та 935грн.41коп.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , адреса - АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (ідентифікаційний код - 01188661, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Ушакова, 41) 21942грн.02коп. основного боргу, 596грн.41коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 935грн.41коп. з урахуванням 3% річних, 228грн.63коп. пені, 1827грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено "28" липня 2014 р.
Суддя Ю.В. Гридасов