Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
„28" липня 2014 р. Справа № 927/901/14
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Асканія - Пак»,
вул. Харківське шосе, 23 км, буд. 4, м. Київ, 02121
Відповідач: Чернігівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих, вул. Менделєєва, 5, м. Чернігів, 14013
Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 29825,72 грн.
Суддя І.Г.Мурашко
Представники сторін:
позивач: Хашко О.М., довіреність б/н від 04.03.2013р., представник
відповідач: Грінченко О.О. довіреність № б/н від 23.04.2014 р. представник
В судовому засіданні 28.07.2014 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Асканія Пак» подано позов до Чернігівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості в сумі 29825,72 грн., з якої 23326,90 грн. сума основного боргу, 1758,95 грн. пеня за період з 20.09.2013 р. по 28.05.2014 р., включно, 4739,87 грн. річних за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 142М/13 від 03.09.2013 року.
В судовому засіданні позивач позов підтримав.
Відповідач відзивом на позов від 26.06.2014 року позовні вимоги в частині основного боргу визнав в повному обсязі в сумі 23326,90 грн. (а.с.29), та зазначив, що наявна заборгованість виникла у останнього у зв'язку із скрутним фінансово-економічним становищем, що склалося на підприємстві відповідача. Проти нарахування штрафних санкцій відповідач заперечив, зазначивши, що їх розмір необґрунтовано завищений, про що надав докази до матеріалів справи. З урахуванням вищевикладеного, відповідачем заявлено письмове клопотання про зменшення розміру пені до 1 грн.
Позивач проти заявленого клопотання про зменшення розміру пені до 1 грн. не заперечив.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -
03.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак» та Чернігівським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих укладено договір поставки № 142М/13, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити пакувальний матеріал (далі - товар) у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного договору на підставі специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами даного договору ( п. 1.1 договору).
Асортимент, кількість та ціна товару кожної окремої партії визначаються сторонами у замовленні та вказуються в накладних. Якість товару повинна відповідати нормативам та стандартам, встановленим законодавством для товару даного виду (п.п. 2.1-2.2 договору).
Поставка товару здійснюється на умовах ЕХW правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р. Право власності на товар, а разом з тим і ризик його випадкової загибелі переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару (п.п. 5.1, 5.4 договору).
Передача товару покупцю здійснюється виключно при наявності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, заповненої відповідно до вимог Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. Здача товару постачальником і його прийняття покупцем по найменуванню, кількості та ціні здійснюється на підставі накладної та погодженого сторонами замовлення (п.п. 6.1-6.2 договору).
Орієнтовна ціна договору становить 1000000,00 грн. з ПДВ. Ціна договору складається із усіх сум накладних на товар, який постачається за даним договором окремими партіями. Ціна кожної окремої партії товару визначається у накладній. Покупець сплачує за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, вказаний в договорі, або іншим способом, незабороненим чинним законодавством України. Покупець зобов'язаний здійснювати оплату товару наступним чином: - 50% вартості товару покупець зобов'язаний оплатити перед датою розміщення замовлення; - решту 50% вартості товару покупець зобов'язаний оплатити не пізніше 14 календарних днів з дати прийняття товару покупцем, що вказана у видатковій накладній (п.п. 4.1 - 4.5 договору).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору позивачем, відповідно до видаткових накладних № 5044 від 05.09.2013 р. на суму 10840,50 грн., № 5273 від 17.09.2013 р. на суму 5807,70 грн., № 6076 від 28.10.2013 р. на суму 6259,20 грн., № 539 від 28.01.2014 р. на суму 6227,20 грн. (а.с.13, 15, 17, 19) поставлено, а відповідачем в особі Мишко О.О., що діяв на підставі довіреностей № 41 від 03.09.2013 р., № 43 від 05.09.2013 р., № 54 від 28.10.2013 р., № 3 від 28.01.2014 р. (14, 16, 18, 20), отримано товар на загальну суму 29134,60 грн.
Кінцевий строк оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної № 5044 від 05.09.2013 р. настав 19.09.2013 року, № 5273 від 17.09.2013 р. - 01.10.2013 р., № 6076 від 28.10.2013 р. - 11.11.2013 р., № 539 від 28.01.2014 р. - 11.02.2013 р., з урахуванням п. 4.5 договору.
17.09.2013 р. відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 5807,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 175 від 17.09.2013 р. (а.с. 30). Решту вартості поставленого товару відповідач не оплатив.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, сума основної заборгованість відповідача перед позивачем становить 23326,90 грн. Відповідач відзивом на позов та представник відповідача в судовому засіданні підтвердив наявність основної заборгованості в сумі 23326,90 грн. На момент винесення рішення по справі відповідач заборгованість не погасив, доказів сплати не надав.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 23326,90 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з прострочення сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу, а також покупець сплачує додатково 24% річних від простроченої суми заборгованості на користь постачальника. Штрафні санкції нараховуються до моменту фактичної сплати заборгованості за поставлений товар.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 1758,95 грн. пені за період з 20.09.2013 р. по 28.05.2014 р. включно, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та 4739,87 грн. річних за той же період.
Виходячи з положень ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що сума пені та річних за визначений позивачем період складає 1384,39 грн. та 2831,88 грн. відповідно, оскільки останнім допущено ряд помилок в розрахунку вказаних нарахувань, а саме, проведено нарахування пені за видатковою накладною № 5273 від 17.09.2013 р. на суму 5807,70 грн., що оплачена відповідачем своєчасно відповідно до платіжного доручення № 175 від 17.09.2013 р. (а.с. 30, 43), невірно визначено прострочку виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару за видатковою накладною № 6076 від 28.10.2013 р., що настала 12.11.2013 р., замість 11.11.2013 р. у відповідності до п. 4.5 договору. Крім того, при розрахунку річних позивачем невірно визначено кількість днів в періоді прострочення з 13.02.2014 р. по 17.04.2014 р. за видатковою накладною № 539 від 28.01.2014 р., що складає 65 днів, замість 105 днів.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення відсотків річних підлягають частковому задоволенню в сумі 2831,88 грн.
Відповідачем заявлено клопотання від 28.07.2014 р. про зменшення розміру пені до 1 грн. В підтвердження складного фінансово-економічного становища підприємства, останнім надано лист від 05.05.2014 року Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції № 04-14/590, згідно якого в ході проведення заходів примусового виконання рішення Деснянським відділом ДВС встановлено, що у боржника Чернігівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих відсутні достатні кошти на рахунках для покриття заборгованості за зведеним виконавчим провадженням, на все майно боржника (рухоме, нерухоме) накладено арешт, про що винесені відповідні постанови та внесено записи про обтяження майна боржника до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 47-49).
Позивач проти заявленого клопотання про зменшення розміру пені до 1 грн. не заперечив.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи, складне фінансово - економічне становище підприємства відповідача, а також те, що позивач не заперечує проти задоволення заявленого клопотання, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача в частині зменшення розміру пені до 1,00 грн.
Відповідно до п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, таким чином з відповідача підлягає стягненню 1687,23 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Чернігівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (14013, м. Чернігів, вул. Менделєєва, 5, п/р 2600400002467 Банк «Демарк», МФО 353575, код ЄДРПОУ 03967961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія - Пак» (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 23 км, буд. 4, п/р 2600130127287 ПАТ «Банк Національний Кредит», МФО 320702, код ЄДРПОУ 32157382) - 23326,90 грн. основного боргу, 1,00 грн. пені, 2831,88 грн. річних, 1687,23 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28.07.2014 р.
Суддя І.Г.Мурашко
.