ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12859/14 23.07.14
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус"
провідшкодування шкоди 6 827,02 грн.
суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача Амєліна О.О. - представник за довіреністю № 9 від 08.01.14;
від відповідачане з'явились
В судовому засіданні 23.07.14, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія «Уніка» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про стягнення 6 827,02 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СК Уніка» на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 027035/4002/0002898 від 14.11.2013р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Ford», державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ "СК «Статус», позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 6827,02 грн. шкоди в порядку регресу.
Ухвалою суду від 27.06.2014 порушено провадження у справі № 910/12859/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 23.07.2014.
14.07.2014 на адресу господарського суду надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Toyota», державний номер НОМЕР_2.
В судове засідання 23.07.14 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позов підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 02218, м. Київ, вул.. Райдужна, 59-б, офіс 3, яка зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві та у Відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Зважаючи на те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
14 листопада 2013 року за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 027035/4002/0002898 ПрАТ «СК «Уніка» було застраховано автомобіль марки «Ford», державний номер НОМЕР_1, страхувальником та вигодонабувачем за договором є ОСОБА_2.
Пунктом 1.4 договору визначено строк його дії з 15.11.13 по 14.11.14.
З Відомостей № 9306608 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 24.11.2013 р. на вулиці Вільямса в м. Одесі мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів: «Toyota», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_5.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 10.9, 10.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2013р. справа № 520/16558/13-п.
26.11.13 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування.
Вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу марки «Ford», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження у ДТП, відповідно до Висновку № 2056 експертного автотоварознавчого дослідження від 30.11.13, складає 9588,99 грн.
За страховим випадком - ДТП що сталась 24.11.2013р. за участю застрахованого автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_1, згідно страхового акту № 00130949 від 10.12.13 позивачем було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 7827,02 грн., з яких 3399,63 грн. підлягає сплаті шляхом перерахування безготівкових коштів по системі «Аваль-Експрес», виплата якого підтверджується платіжними дорученням № 044008 від 12.12.13, а сума в розмірі 4427,39 грн. була зарахована позивачем в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу згідно наказу від 10.12.13.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія, який керував автомобілем «Toyota», державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2013р. справа № 520/16558/13-п.
Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_3 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 02.02.13 по 01.02.14 (Поліс АЕ/2438719), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Toyota», державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 1000,00 грн.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 027035/4002/0002898 від 14.11.13, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Ford», державний номер НОМЕР_1.
В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика (страхова сума) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АЕ/2438719) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 1000,00 грн, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем за вирахуванням франшизи (7827,02 грн. - 1000,00 грн. = 6827,02 грн.), що відповідає розміру заявлених позовних вимог.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з заявою вих. № 7369 від 19.12.13 про відшкодування шкоди в порядку регресу, яка була отримана відповідачем 23.12.13. Проте станом на момент вирішення спору вказана заборгованість відповідачем не сплачена.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.
Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (02218 м. Київ, вул.. Райдужна, буд. 59-Б, офіс 3, ідентифікаційний код 31201694) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032 м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-а, ідентифікаційний код 20033533) 6 827 (шість тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 02 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.07.2014 р.
Суддя Пукшин Л.Г.