ун. № 759/11528/14-к
пр. № 1-кп/759/472/14
23 липня 2014 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12014100080004518 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, освіта середньо-технічна, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджений,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,
за участі сторін кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , -
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року, гральним бізнесом є діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку.
Під визначенням азартної гри в п.2 ч.2 ст.1 вищезазначеного Закону визначається будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості. Згідно ст. 2 Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Проте, ОСОБА_3 , всупереч вимогам вказаного Закону, яким встановлено заборону на господарську діяльність, пов'язану з гральним бізнесом, маючи умисел на зайняття видом господарської діяльності, відносно якої є спеціальна заборона, встановлена законом, усвідомлюючи, що на зайняття гральним бізнесом в Україні існує заборона, передбачаючи можливість отримання прибутку та бажаючи цього, порушуючи вимоги ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», займався забороненим видом господарської діяльності - гральним бізнесом, шляхом організації азартних ігор на персональних комп'ютерах.
Приблизно наприкінці жовтня 2013 року, у невстановлений досудовим слідством час, у невстановленому місці, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на зайняття гральним бізнесом.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на зайняття гральним бізнесом, 01.11.2013 року ОСОБА_3 уклав договір суборенди з директором ПП «Гравець 2012» ОСОБА_6 , відповідно до якого ОСОБА_3 отримав у тимчасове користування 322,8 м2 в нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому, в перших числах листопада 2013 року ОСОБА_3 через мережу Інтернет придбав 7 (сім) персональних комп'ютерів, які завіз до нежилого приміщення, орендоване ним за адресою: АДРЕСА_3 , після чого, за попередньою домовленістю із невстановленими досудовим слідством особами, вищевказані персональні комп'ютери були підключені до мережі Інтернет та встановлено на них програмне забезпечення, електронне (віртуальне) казино, для проведення азартних ігор.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на зайняття гральним бізнесом ОСОБА_3 , найняв до вказаного нежилого приміщення трьох працівників, які згідно своїх обов'язків за грошову винагороду мали забезпечити функціонування вищезазначеного грального закладу.
В подальшому ОСОБА_3 отримував прибуток від грального бізнесу, створивши умови для здійснення азартних ігор, видачі виграшу гравцям та безпосередньо контролював діяльністю інтерактивного клубу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
24.01.2014 року, приблизно о 18 год. 00 хв., працівниками Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві виявлено факт роботи вищевказаних персональних комп'ютерів в нежилому приміщенні, розташованому за адресою АДРЕСА_3 .
Крім того, ОСОБА_3 на початку лютого 2014 року через мережу Інтернет придбав 32 (тридцять два) персональних комп'ютера, які завіз до орендованого ним нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Після чого, за попередньою домовленістю із невстановленими досудовим слідством особами, вищевказані персональні комп'ютери були підключені до мережі Інтернет та встановлено на них програмне забезпечення, електронне (віртуальне) казино, для проведення азартних ігор.
05.02.2014 року, приблизно о 16 год. 00 хв., співробітниками міліції Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві виявлено факт роботи вищевказаних персональних комп'ютерів в нежилому приміщенні, розташованому за адресою АДРЕСА_3 .
Крім того, приблизно в середині лютого 2014 року, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на зайняття гральним бізнесом, ОСОБА_3 , використовуючи раніше придбане комп'ютерне обладнання в кількості 32 (тридцять два) персональних комп'ютера, що знаходилось в орендованому ним нежилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , за попередньою домовленістю із невстановленими досудовим слідством особами підключив до мережі Інтернет та встановив на них програмне забезпечення, електронне (віртуальне) казино, для проведення азартних ігор.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на зайняття гральним бізнесом ОСОБА_3 , найняв до вказаного нежилого приміщення трьох працівників, які згідно своїх обов'язків за грошову винагороду мали забезпечити функціонування вищезазначеного грального закладу.
В подальшому ОСОБА_3 отримував прибуток від грального бізнесу, створивши умови для здійснення азартних ігор, видачі виграшу гравцям та безпосередньо контролював діяльністю інтерактивного клубу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
26.03.2014 року, приблизно о 22 год. 00 хв., співробітниками ВДСБЕЗ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві виявлено факт роботи вищевказаних персональних комп'ютерів в нежилому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 203-2 КК України, як зайняття гральним бізнесом.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, наявність пом'якшуючої покарання обставини, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав повністю, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що досягнення цілей покарання та виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі, призначає йому покарання в межах санкції відповідної статті КК України у виді штрафу з конфіскацією грального обладнання: системні блоки, в кількості 32 шт.; монітори, в кількості 32 шт., маніпулятори «миша», в кількості 32 шт.; клавіатури, в кількості 32 шт.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 15000 (п'ятнадцяти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255000 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч) грн. з конфіскацією грального обладнання.
Речові докази по справі: грошові кошти в сумі 5159,00 грн., два мобільних телефони марки «Самсунг», передані на зберігання ОСОБА_3 - вважати повернутими за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1