ун. № 759/524/14-к
пр. № 1-кп/759/112/14
22 липня 2014 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю сторін кримінального провадження: прокурор ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_10 , захисник ОСОБА_11 , потерпіла ОСОБА_12
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12013110080012029, №12013110090009826 по обвинуваченню
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, Молдова, громадянина Росії, росіянина, освіта неповна середня, не працюючий, не одружений, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживаючий: АДРЕСА_2 , раніше засуджений: 28.03.2013 року вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років 6 міс. позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, утримується під вартою з 25.10.2013 року,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 152 КК України,-
ОСОБА_10 13.08.2013 року, приблизно о 08 год. 30 хв., перебуваючи в маршрутному автобусі №69, що прямував по вул. В. Гетьмана в м. Києві, помітив раніше незнайомого ОСОБА_13 , який стояв біля середніх дверей автобуса, у відкритій правій кишені шортів останнього знаходився мобільний телефон, який ОСОБА_10 вирішив повторно таємно викрасти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, ОСОБА_10 впритул підійшов до ОСОБА_13 , і будучи впевненим в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з правої кишені шортів потерпілого повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_13 , а саме мобільний телефон «Nokia 620» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , вартістю 600 грн., в якому перебувала сім-картка мобільного оператора «Київстар», вартістю 10 грн., на рахунку якої було 10 грн., сім-картка мобільного оператора МТС, вартістю 10 грн., флеш карта об'ємом 4 Гб, вартістю 80 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 720 грн. Заволодівши вказаним майном, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, 23.10.2013 року приблизно о 18-00 год. ОСОБА_10 , перебуваючи в парку ім. Генерала Потапова, розташованого по вул. Г. Потапова в м. Києві, познайомився з ОСОБА_12 . В ході розмови ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_12 зайти до нього в гості, відпочити та розпити спиртні напої, які були у останньої з собою, на що вона погодилась. Знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 разом з ОСОБА_12 та господарями квартири розпили пляшку горілки «Хлібний дар», місткістю 0,7 л, після чого у ОСОБА_10 виник умисел направлений на зґвалтування ОСОБА_12 .
Приблизно о 19-30 год. того ж дня ОСОБА_10 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті природним способом, діючи умисно, застосовуючи фізичне насильство, силою заштовхав ОСОБА_12 в окрему кімнату вказаної квартири, яку займав, зачинив за собою двері, позбавивши тим самим останню можливості залишити кімнату. Після чого, з метою подолання опору потерпілої, яка знаходилась на ліжку, взяв стілець, яким наніс декілька ударів по голові ОСОБА_12 , внаслідок чого остання втратила свідомість. Подолавши таким чином опір ОСОБА_12 , ОСОБА_10 вільною рукою зняв з неї одяг та спідню білизну і, притиснувши своїм тілом потерпілу до ліжка, всупереч її волі, застосовуючи фізичне насильство, вступив з нею в статеві зносини природнім способом. Згодом ОСОБА_12 отямилась та стала кликати по допомогу, а ОСОБА_10 , продовжуючи свої злочинні дії, уламками розламаного стільця наніс численні удари по голові та тулубу потерпілої, заподіявши їй тілесні ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 152 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочинів.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи по епізоду ч. 2 ст. 185 КК України і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин по епізоду ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні за викладених вище обставин злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України підтверджується, крім власне його показань, усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 показала, що 23.10.2013 року приблизно о 18-00 год. вона йшла по парку на вул. Г. Потапова в м. Києві, де з нею познайомився ОСОБА_10 . В ході розмови вирішили піти додому до ОСОБА_10 та випити горілку, яка була у неї із собою. Вони прийшли до квартири АДРЕСА_3 , де разом з господарями квартири випили частину горілки «Хлібний дар», з пляшки місткістю 0,7л. Вона зібралась йти додому, коли ОСОБА_10 зустрів її в коридорі, дізнавшись, що вона збирається додому, обвинувачений схопив її за волосся та затягнув в свою кімнату, де вдарив по голові стільцем. Стілець розламався від удару та вона втратила свідомість. Отямившись, вона побачила, що одягнена в одну кофтинку та ОСОБА_10 лежав на ній, намагаючись проти її волі вступити з нею в статеві зносини. Вона намагалася скинути ОСОБА_10 з себе та кликала по допомогу. ОСОБА_10 почав бити її по голові та руці ніжкою від стільця. Потім вона скинула обвинуваченого, схопила частину свого одягу та вибігла з квартири. Частина одягу залишилась у квартирі. Вона повернулась додому та відразу зателефонувала до міліції.
Показання обвинуваченого та потерпілої узгоджуються з даними дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 23.10.2013 року під час якого виявлено та вилучено чорну жіночу кофту, чорні жіночі труси з квіточками, частини розбитого дерев'яного коричневого стільця, ковдру, простирадло білого кольору в клітинку з плямами бурого кольору схожими на кров.
Відповідно до висновку експертизи №3273 від 25.12.2013 року ОСОБА_12 завдані легкі тілесні ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я), які спричинені тупими предметами, за давністю утворення, враховуючи їх морфологічні особливості, можуть відповідати даті 23.10.2013 року. Ушкодження не відобразили в собі характерних властивостей травмуючого (травмуючих) предмета (предметів), але враховуючи їх характер, морфологічні особливості, локалізацію не виключається можливість їх утворення при обставинах та в дату, вказаних ОСОБА_12 . Враховуючи кількість, локалізацію та взаєморозташування виявлених ушкоджень, вони утворилися при нанесенні не менш ніж вісімнадцяти травматичних впливів.
Згідно акту стаціонарної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної та наркологічної експертизи №217 від 22.10.2013 року ОСОБА_10 на даний час яким-небудь психічним захворюванням не страждає; у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, яким-небудь психічним захворюванням не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування до нього заходів медичного характеру не потребує; на даний час наркоманією, токсикоманією та хронічним алкоголізмом не страждає. Виявляє ознаки епізодичного зловживання алкоголем. Застосування протиалкогольного чи протинаркоманічного лікування не потребує; не виявлено індивідуально-психологічних особливостей, які суттєво вплинули на його поведінку в ситуації діяння, в якому він підозрюється.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні вказаних злочинів доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 152 КК України, як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку) та зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, мотиви та обставини вчинення злочинів, дані про особу винного, який раніше засуджений до позбавлення волі, вчинив злочини в період іспитового строку, один з них повторно, не працює.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , у відповідності до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_10 тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому пов'язаний з такою ізоляцією вид покарання за вчинений ним злочин в межах санкцій статей КК України, обравши щодо нього при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, а за сукупністю вироків - принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
Враховуючи обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що ОСОБА_10 зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, вважає за необхідне залишити до набрання вироком законної сили раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту без зміни.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. ст. 349 ч. 3, 177-178, 183, 194, 197, 366, 368, 371, 373-377 КПК України, суд -
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 152 КК України, за якими призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
- за ч. 1 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначити ОСОБА_10 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначити ОСОБА_10 покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.03.2013 року у виді 4 (чотирьох) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_10 рахувати з 25 жовтня 2013 року з урахуванням строку його фактичного затримання та тримання під вартою у зв'язку з даною справою.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_10 - тримання під вартою - залишити без зміни і до набрання вироком законної сили утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон «Nokia 620» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , сім-картка мобільного оператора «Київстар», сім-картка мобільного оператора МТС, флеш карта об'ємом 4 Гб, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_13 - вважати повернутим за належністю;
- чорну жіночу кофту, чорні жіночі труси з квіточками, частини розбитого дерев'яного коричневого стільця, ковдру, простирадло білого кольору в клітинку з плямами бурого кольору схожими на кров, які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, квитанція №428 - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий : ОСОБА_1