Справа № 755/7386/14-ц
Провадження № 4-с/755/152/14
"28" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Галагана В.І.,
при секретарі Дмитрієвій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_1 на постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, -
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Клименка Р.В., в якій просить скасувати постанову ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП № 40314242 від 18.10.2013 року та скасувати постанову ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 40314242 від 18.10.2013 року, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 21.08.2013 року по справі № 755/19648/13-ц про накладення арешту на майно заявника та грошові кошти в порядку забезпечення позову. Крім того, постановою ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві від 18.10.2013 року накладено арешт на все належне заявнику майно та заборонено здійснення його відчуження. Заявник вважає оскаржувані постанови державного виконавця такими, що не відповідають вимогам статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно даних, що містять оскаржувані постанови, місцем проживання заявника, як боржника за виконавчим провадженням, зазначено адресу: АДРЕСА_1. Однак, зазначена адреса підвідомча ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, та заявник не проживає за вказаною адресою, оскільки вже тривалий час остання зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, що також належить до підвідомчості ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, та заявник не має на території Дніпровського району м. Києва будь-якого майна, на яке можна було б накласти арешт, що, на думку заявника свідчить про відкриття державним виконавцем виконавчого провадження з порушенням правил підвідомчості, що є підставою звернення заявника з даною скаргою в судовому порядку.
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі, з підстав, що містить зміст поданої скарги.
Державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Клименко Р.В., який також діє за дорученням заінтересованої особи ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, в судовому засіданні проти скарги заперечував в повному обсязі, пояснив, що ним на виконання вимог Закону України „Про виконавче провадження" було відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 21.08.2013 року на підставі заяви стягувача ОСОБА_4, яким у заяві про відкриття виконавчого провадження було зазначено адресою проживання боржників: АДРЕСА_3, що визначає підвідомчість виконання ухвали суду Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, та під час проведення виконавчих дій до закінчення виконавчого провадження заявником не було надано жодного доказу про зміну або встановлення її місця проживання, перебування чи місцезнаходження, а також майна та місця її роботи на території, на яку не поширюється компетенція Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі, з підстав, що містять письмові пояснення, долучені до матеріалів скарги. (а.с. 117-118)
Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду скарги повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_5, заінтересованої особи ОСОБА_3, головного державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Клименка Р.В., дослідивши матеріали справи, що містять матеріали виконавчого провадження ВП № 40314066, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку покладено на державну виконавчу службу.
Крім того, виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період із надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.
Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.
Згідно положення ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 13 Закону України „Про державну виконавчу службу", частиною третьою статті 6, частиною першою статті 12, статтею 82 Закону України „Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (абзац 2 частини першої статті 385 Цивільного процесуального кодексу України).
Зазначена норма відсилає до статті 10 Закону України „Про виконавче провадження", якою визначено коло учасників виконавчого провадження, які мають право звернутися до суду із скаргою, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 19 та статті 25 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого листа, що видається судом (п. 1 ч. 2 ст. 17 Цього Закону) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що 18.10.2013 року на підставі заяви стягувача ОСОБА_4 від 17.10.2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Клименком Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 21.08.2013 року № 755/19648/13-ц про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що перебувають на будь-яких рахунках ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2). (а.с. 41, 42, 43-44, 47)
18.10.2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Клименком Р.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_5, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику. (а.с. 49, 50-51, 52)
30.12.2013 року головним державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 21.08.2013 року № 755/19648/13-ц про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що перебувають на будь-яких рахунках ОСОБА_3 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2). (а.с. 54)
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Обґрунтовуючи необхідність скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2013 року та постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.10.2013 року, заявник вказує на невідповідність постанов вимогам статті 20 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 21.08.2013 року та вчинено виконавчі дії, щодо накладення арешту на майно заявника, з порушенням правил підвідомчості.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення у спосіб і порядку, визначеному виконавчим документом.
Згідно положення ч. 1 ст. 20 Закону України „Про виконавче провадження", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України „Про виконавче провадження", у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги пояснення уповноваженого представника заявника та заінтересованих осіб, керуючись вищенаведеними положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав у задоволенні скарги щодо скасування постанови державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Клименка Р.В. про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2013 року та постанови державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Клименка Р.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.10.2013 року, оскільки оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем винесено на підставі заяви стягувача ОСОБА_4, у якій зазначено адресою проживання боржника ОСОБА_1: АДРЕСА_3, що відноситься до Дніпровського району м. Києва та, відповідно, визначає підвідомчість примусового виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, ураховуючи при цьому надане Законом України „Про виконавче провадження" право стягувачу щодо вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції. При цьому судом ураховано відсутність в матеріалах справи доказів отримання державним виконавцем документального підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника ОСОБА_1, майна останньої та місця її роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця.
Згідно ч. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 є необґрунтованою, та залишається судом без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 5, 6, 10, 11, 19, 20, 25, 57, 82 Закону України „Про виконавче провадження", Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07.02.2014 року № 6, ст.ст. 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.