Справа № 755/14576/14-к
1-кп/755/518/14
іменем України
м. Київ "12" червня 2014 р.
Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької обл., Козятинського району, с. Зозуленці, українця, з середньої освітою, не працюючого, не одруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
29.03.2014 року, приблизно о 14-30 год., знаходячись в кв. АДРЕСА_2 в одній з кімнат помітив банківську картку «Приват Банку», яка зареєстрована на ім'я його знайомої ОСОБА_4 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходилися на банківському рахунку ОСОБА_4 .
В подальшому ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення таємно викрав банківську картку «Приват банку», яка належить ОСОБА_4 та направився до банкомату, що по АДРЕСА_3 .
Продовжуючи задумане, ОСОБА_5 встановив в банкомат, розташований по АДРЕСА_3 викрадену ним банківську картку, ввів пін код, який він запам'ятав заздалегідь, так як цього ж дня був присутній при введенні пін-коду власником ОСОБА_4 , та таємно з корисливих мотивів зняв з її рахунку трьома транзакціями, а саме: о 15-00 год. - 4000 грн., о 15-04 год. - 3000 грн. та о 15-05 год. - 200 грн., тим самим таємно викрав майно ОСОБА_4 на загальну суму 7200 грн.
Після чого, ОСОБА_5 з викраденими грошима з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 7200 грн.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину визнав повністю та показав, що 29.03.2014 року приблизно о 14-30 год., знаходячись в кв. АДРЕСА_2 в одній з кімнат помітив банківську картку «Приват Банку», яка зареєстрована на ім'я його знайомої ОСОБА_4 . В нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходилися на банківському рахунку ОСОБА_4 на загальну суму 7200 грн.
Повністю підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.
Щиро розкаюється у скоєному, жалкує про свої дії, просить суворо його не карати та запевнив суд, що більше не повторить подібного.
Цивільний позов визнав в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_4 також просила призначити покарання обвинуваченому не пов'язане з позбавлення волі.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, а тому, вислухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.
Суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло та кваліфікує такі його дії за ч. 1 ст. 185 КК України.
Також, суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у викраденні офіційного документа з корисливих мотивів та кваліфікує такі його дії за ч. 1 ст. 357 КК України.
Призначаючи вид та міру покарання, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує, що ОСОБА_5 вчинив злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працюючого, не одружений, його стан здоров'я, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів обвинуваченому, суд відповідно до ст. 70 КК України вважає за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
З урахуванням ступеню тяжкості, обставин злочину, його наслідків, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , з метою забезпечення ефективного виховного впливу на обвинуваченого, його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу
Цивільний позов ОСОБА_4 суд задовольняє в межах інкримінованої обвинуваченому суми збитків - 7200 грн.
Керуючись ст. 70 КК України, ст. ст. 349,370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст.185 КК України - у виді у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становить 850 грн.;
- за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становить 680 грн;
Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вказаних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становить 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 7200 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення.
Суддя: