Справа № 127/23424/13-ц Провадження № 22-ц/772/2288/2014Головуючий в суді першої інстанції:Федчишен С. А.
Категорія: 46 Доповідач: Марчук В. С.
"21" липня 2014 р. м. Вінниця
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої судді: Марчук В.С.,
Суддів: Сопруна В.В., Денишенко Т.О.
При секретарі: Сніжко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, діючої від свого імені та від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право на проживання та зняття з реєстрації, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після матері ОСОБА_6, виданого 24.11.2005 року Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого за реєстровим номером №1-1680, а також зареєстрованим в КП «ВООБТІ» 23.12.2005 року і записаного в реєстрову книгу №40 за реєстровий №1542.
В даній квартирі з 30.08.1989 р. і по сьогоднішній день зареєстрована ОСОБА_4 та з 14.09.2010р. її малолітня дитина ОСОБА_5 Однак фактично відповідачка з малолітньою дитиною незалежно від їх реєстрації постійно проживає разом із позивачем в квартирі АДРЕСА_2. У ОСОБА_3 виникла потреба щодо відчуження належної їй на праві особистої власності, а саме квартири АДРЕСА_1. Але у зв'язку з тим, що в даній квартирі зареєстрована ОСОБА_4 та її малолітня дитина, вона не має можливості належним чином розпорядитись майном. При цьому колишній чоловік відповідачки - ОСОБА_2 заперечує проти зняття з реєстрації неповнолітньої дочки ОСОБА_5
Позивачка просила суд визнати ОСОБА_4, діючу від свого імені та від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_5, особами такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1. Усунути ОСОБА_3 перешкоди в користуванні зазначеною квартирою з боку ОСОБА_4, діючої від свого імені та від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_5, шляхом зняття їх з реєстраційного обліку. Надати ОСОБА_4 дозвіл на проведення зняття з реєстрації малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_1 з подальшим проведенням її реєстрації по місцю фактичного проживання, а саме в квартиру АДРЕСА_2 без згоди батька дитини ОСОБА_2; рішення допустити до негайного виконання.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2013 року позов задоволено. Вирішено: визнати ОСОБА_4, діючу від свого імені та від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, особами такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1. Усунути ОСОБА_3 перешкоди в користуванні житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 з боку ОСОБА_4, діючої від свого імені та від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом зняття їх з реєстраційного обліку. Надати ОСОБА_4 дозвіл на проведення зняття з реєстрації малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири за АДРЕСА_1 з подальшим проведенням її реєстрації по місцю фактичного проживання, а саме в квартиру АДРЕСА_2, без згоди ОСОБА_2
ОСОБА_5 оскаржив дане рішення в апеляційному порядку, так як вважає, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, суд виходив з тих обставин, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.5). Відповідно до довідки ТОВ «ЖЕО» № 1938 від 19.09.2013 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4та ОСОБА_5 (а.с.6). Згідно актів від 18.06.2013 р. та від 19.09.2013 р. в квартирі АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5.(а.с.8,9). Відповідно до акту про тимчасову відсутність особи, зареєстрованої в житловому приміщенні від 07.06.2013р., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, однак не проживають за вказаною адресою з 2010 року (а.с.10). На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню відповідно до ст. ст. 163, 71 ЖК України, в яких зазначено, що житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем, або членами його сім'ї протягом шести місяців.
При цьому суд не прийняв до уваги ту обставину, що відповідачка ОСОБА_4 та її малолітня донька ОСОБА_5 є донькою та онукою позивачки і заселилися у вказану квартиру не як наймачі, а як члени сім'ї власника квартири (а/с6). Також суд не звернув уваги на те, що відповідно до зазначеного свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_3 має вказану квартиру на праві приватної власності (а/с5), виходячи з чого дана квартира має правовий статус приватного житлового фонду і користування якою регулюється ст. 405 ЦК України та главою 6 ЖК України.
Слід зазначити, що позивачка звернулася з даним позовом з підстав, передбачених ч.1 ст.71 ЖК України, що не відповідає правовому статусу квартири.
А відповідно до норми.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог.
З врахуванням викладеного, позивачка обрала неналежний спосіб захисту, тому у задоволенні позову слід відмовити, скасувавши рішення суду, ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.303,307,309,313,314,316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, діючої від свого імені та від імені своєї малолітньої дочки ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право на проживання та зняття з реєстрації, відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді/підписи/
З оригіналом вірно
суддя: В.С. Марчук