Справа № 146/796/14-ц Провадження № 22-ц/772/2262/2014Головуючий в суді першої інстанції:Семко Г. В.
Категорія: 50Доповідач: Марчук В. С.
"21" липня 2014 р. м. Вінниця
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої судді: Марчук В.С.,
Суддів: Міхасішина І.В., Сопруна В.В.
При секретарі: Сніжко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 червня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, -
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що постановою Томашпільського районного суду від 24 січня 2001 року з позивача було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 12 січня 2001 року до повноліття дитини. Деякий час ОСОБА_4 добросовісно намагався сплачувати аліменти на утримання дочки. З 2004 року стан здоров'я позивача погіршився. Кілька разів на рік він лікується в стаціонарних умовах у Вінницькій обласній клінічній психіатричній лікарні з приводу органічного ураження головного мозку внаслідок перенесених черепно-мозкових травм. Фактично з 2000 року позивач перебуває на утриманні своєї матері. З вересня 2012 року він перебуває на обліку в УПСЗН Томашпільської РДА і отримує державну соціальну допомогу, як особа, що не має права на пенсію, в сумі 894 гривні. З 1 жовтня 2013 року згідно огляду МСЕК позивач ОСОБА_2 визнаний інвалідом третьої групи загального захворювання, інвалідність встановлена до 1 листопада 2015 року.
Таким чином, оскільки позивач працювати не може, в нього виникла заборгованість по аліментам в розмірі 43 468,60 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд визнати причини виникнення заборгованості за аліментами на утримання ОСОБА_6, поважними та повністю звільнити його від сплати зазначеної заборгованості.
Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено за недоведеністю позовних вимог.
ОСОБА_2 оскаржив дане рішення в апеляційному порядку, так як вважає, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають обставинам справи.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у позові, суд виходив з тих обставин, що згідно постанови Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 січня 2001 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше ? частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, щомісячно починаючи з 12 січня 2001 року і до її повноліття (а.с.8)
Згідно розрахунку заборгованості по аліментам позивачу ОСОБА_2 станом на 1 вересня 2013 року встановлено заборгованість по несплаті аліментів в розмірі 43468,60 гривень, з яких 20 437,35 грн. -заборгованість, яка була станом на 01.11.2009 року (а.с.7).
Відповідно до довідки виданої УПСЗН Томашпільської РДА позивач ОСОБА_2 отримує соціальну допомогу як особа, яка не має права на пенсію в сумі 894 гривні (а.с.16).
Згідно довідки до акта огляду МСЕК позивачу ОСОБА_2 з 1 жовтня 2013 року встановлена третя група інвалідності загального захворювання (а.с.15).
Таким чином, ОСОБА_2 не надав суду доказів, які б беззаперечно свідчили, що заборгованість за аліментами виникла через тяжку хворобу.
Суд дійшов до такого висновку, виходячи з того, що заборгованість по аліментах виникла ще у 2009 році, а інвалідність у позивача встановлена лише у 2013 році. На думку колегії суддів, даний висновок суду правильний, як і наступний про відмову у задоволенні позову, відповідно до норми ст. 197 ч.1 СК України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі перевірив правові підстави заявлених позовних вимог, доводи сторін, обставини спору та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, ухваливши рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до вимог ст. 308 ЦК України його слід залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді/підписи/
З оригіналом вірно
суддя: В.С. Марчук