Справа № 127/16061/14-ц
Провадження № 2/127/5444/14
28 липня 2014 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Дернова В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування судових витрат, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування судових витрат та просив відшкодувати з Державного бюджету України його судові витрати, пов'язані з оплатою квитків у напрямку Київ-Вінниця та Вінниця-Київ з його явкою та викликом до Вінницького міського суду 20, 26 березня 2014 року, 04, 24 квітня 2014 року та 15, 30 травня 2014 року за номером провадження 127/4192/14-ц.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку, що необхідно відмовити у відкритті провадження у цивільній справі з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, витрати, пов'язані із прибуттям до суду, були понесені ОСОБА_1 у цивільній справі № 127/4192/14-ц, за наслідками розгляду якої було винесене заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.05.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення коштів.
Відповідно до положень ст.79 ЦПК України, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, відносяться до судових витрат - витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Питання розподілу судових витрат на підставі ст.ст. 88, 214-215 ЦПК України має вирішуватись судом при розгляді справи.
Крім того, згідно п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України, у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Отже, витрати, пов'язані з явкою до суду, ОСОБА_1 поніс у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав та обов'язків під час розгляду справи в порядку цивільного судочинства. Такі витрати віднесено до судових витрат, які відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх неможна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні, ніж провадження, в якому повинно було розглядатися таке питання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 122, 209, 210, 214-215, 220 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя