ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/8813/14 16.07.14
За позовом Підприємства «Благодар» Всеукраїнської Організації Інвалідів «Союз організацій інвалідів
України»
до Головного управління юстиції у м. Києві
про стягнення 327 686,30 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача: Пасічник І.Ю. - директор
від відповідача: Рамазанова Ю.Г. - представник
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.07.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 315 000,00 грн. основного боргу за договором № 315-12/13 від 03.12.2013, 9 450,00 грн. втрат від інфляції, 3 236,30 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 було порушено провадження у справі №910/8813/14, розгляд справи було призначено на 03.06.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено до 16.07.2014.
В судовому засіданні 16.07.2014 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимога позивача в частині стягнення 315 000,00 грн. основного боргу мотивована тим, що відповідачем всупереч умов договору № 315-12/13 від 03.12.2013 не було здійснено оплату на вказану суму поставленого за видатковою накладною товару. Також, за прострочення оплати отриманого товару, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 3 236,30 грн. 3% річних та 9 450,00 грн. інфляційних втрат.
В судовому засіданні 16.07.2014 представник відповідача проти позову заперечував. У наданому суду відзиві вказав, що невиконання зобов'язання з боку відповідача сталося у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
03.12.2013 між відповідачем - Головним управлінням юстиції у м.Києві, як замовником, та позивачем - Підприємством «Благодар» Всеукраїнської Організації Інвалідів «Союз організацій інвалідів України», як постачальником, укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 315-12/43 (далі - договір № 315-12/13 від 03.12.2013), який підписано представниками обох сторін та посвідчено печатками обох сторін, відповідно до умов якого постачальник зобов?язався у 2013 році поставити (передати у власність) замовникові товари «Вироби канцелярські паперові» код 17.23.1 , зазначені в специфікації (додаток № 1 до договору), а замовник - прийняти і оплатити товари на умовах цього договору (п. 1.1).
Умовами договору № 315-12/13 від 05.12.2013 сторони узгодили, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару, - відповідно до специфікації (п. 1.2), замовник оплачує поставлений постачальником товар виключно за ціною, вказаною у специфікації (п. 3.3), розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після поставки товару постачальником та надання рахунку і видаткової накладної протягом 5 банківських днів після дати поставки товару. Замовник має право на відстрочку платежу в разі відсутності фінансування (п. 4.1).
Також, сторонами договору № 315-12/13 від 03.12.2013 було узгоджено специфікацію, згідно якої сторони узгодили вид, вартість та кількість поставляє мого товару, а саме:
Найменування Кількість, шт. Ціна за одиницю товару, грн., з ПДВ Загальна вартість, грн. з ПДВ
Конверт немаркований, DL (E65)3 076 925 0,09276 923,25
Конверт немаркований С52 352 9420,15 352 941,30
Конверт немаркований С41 100 0000,30 330 000,00
Загальна вартість товару, грн.., з ПДВ 959 864,55 з ПДВ
Відповідно до видаткової накладної № 68 від 20.12.2013 на суму 315 000,00 грн., яка підписана представниками сторін, позивачем по договору № 315-12/13 від 03.12.2013 було поставлено, а відповідачем (в особі представника за довіреністю № 122 від 20.12.2013) прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 315 000,00 грн.
Однак, як зазначав позивач у позовній заяві, заборгованість в сумі 315 000,00 грн. за поставлений, але не оплачений товар за договором № 315-12/13 від 03.12.2013 - погашена відповідачем не була, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору № 315-12/13 від 03.12.2013 було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 315 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною та довіреністю № 122 від 20.12.2013.
Проте, відповідачем всупереч умов п. 4.1 договору № 315-12/13 від 03.12.2013 не було оплачено у повному обсязі та у визначений строк (протягом 5 банківських днів після поставки товару, тобто до 27.12.2013 включно) поставлений товар загалом на суму 315 000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 315 000,00 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 315-12/13 від 03.12.2013 щодо своєчасного виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справі підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 315 000,00 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 315 000,00 грн. за поставлений, але не оплачений у встановлений договором строк (до 27.12.2013 включно) товар - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Посилання відповідача на відсутність фінансування суд відхиляє, оскільки факт відсутності бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати поставленої та прийнятої продукції, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Аналогічна правова позиція стосовно того, що відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання викладена в постанові Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012.
При цьому, на те, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності вказав Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004).
До того ж, суд відзначає, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов'язань.
Крім того, за прострочення оплати отриманого товару, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача 3 236,30 грн. 3% річних за період прострочення з 30.12.2013 по 05.05.2014 та 9 450,00 грн. інфляційних втрат за період з січня 2014 по березень 2014 року включно.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем всупереч умов п. 4.1 договору № 315-12/13 від 03.12.2013 не було оплачено у повному обсязі та у визначений строк (протягом 5 банківських днів після поставки товару, тобто до 27.12.2013 включно) поставлений товар загалом на суму 315 000,00 грн., у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 315 000,00 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. ст.. 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, є підставами для застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - є законними, обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Суд, здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку щодо сум, строків та ставок нарахувань заявлених до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення з 30.12.2013 по 05.05.2014 інфляційних втрат за період з січня 2014 по березень 2014 року включно, погоджується з наведеними позивачем періодами нарахувань та ставками нарахувань, проте, за розрахунком суду розміри заявлених до стягнення показників є більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення, а тому суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє вимоги позивача в цій частині у повному обсязі, а саме: 3 236,30 грн. 3% річних за період прострочення з 30.12.2013 по 05.05.2014 та 9 450,00 грн. інфляційних втрат за період з січня 2014 по березень 2014 року включно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 315 000,00 грн. основного боргу, 3 236,30 грн. 3% річних за період прострочення з 30.12.2013 по 05.05.2014 та 9 450,00 грн. інфляційних втрат за період з січня 2014 по березень 2014 року включно.
Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки відповідача не віднесено до осіб, які звільнені від сплати судового збору в порядку Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34691374; місцезнаходження: 01001 м. Київ, пров. Музейний, 2Д) на користь Підприємства «Благодар» Всеукраїнської Організації Інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (ЄДРПОУ 35635441, місцезнаходження: 03148 м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 3, оф. 354) 315 000 (триста п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 3 236 (три тисячі двісті тридцять шість) грн. 30 коп. 3% річних, 9 450 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат.
Стягнути з Головного управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34691374; місцезнаходження: 01001 м. Київ, пров. Музейний, 2Д) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 6 553 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 73 коп. судового збору.
Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 21.07.2014
Суддя Смирнова Ю.М.