24 липня 2014 р.м. Херсон Справа № 821/2396/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 45496,74 грн,
встановив:
10 липня 2014 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_2, ФОП) про стягнення податкового боргу в сумі 45496,74 грн.
В судове засідання представник позивача не прибув, але надав 16 липня 2014 року клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, його позиція щодо позову не відома, оскільки він заперечень на позовну заяву не подав та повноважного представника у судове засідання не направив. Про місце, час та дату судового розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Розглянувши надані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 26.09.2003 року, взято на податковий облік в ДПІ у м. Херсоні 29.09.2003 року за №19664. Основні види діяльності відповідача - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Станом на 01.07.2014 року відповідач має податкову заборгованість на загальну суму 45496,74 грн. (основний платіж - 26513,80 грн., штрафні санкції - 18554,47 грн., пеня - 428,47 грн.), який виник починаючи з 08.11.2013 за рахунок несплати узгодженої суми податкових зобов'язань згідно:
08.11.2013 року по акту перевірки від 21.06.2013 року № 3009/17 - 02/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011року по 31.12.2012 року" та податкового повідомлення - рішення форми "Р") від 01.07.2013 року №0002931702 на загальну суму 85292,35 гривень.
30.11.2013 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.11.2013 року №9074851985 на суму 747,00 грн.;
30.12.2013 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.12.2013 року №9082399138 на суму 501,00 грн.;
30.01.2014 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.01.2014 року №9088333479 на суму 651,00 грн.;
30.02.2014 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.02.2014 року №9008799651 на суму 2339,00 грн.;
30.03.2014 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.03.2014 року №9014911378 на суму 74,00 грн.;
30.04.2014 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 22.04.2014 року №9022354263 на суму 434,00 грн.;
23.05.2014 року відповідач надав уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань з податку на додану вартість у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9029782969 на суму 192,00 грн.;
30.05.2014 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.05.2014 року №9028941382 на суму 478,00 грн.;
30.06.2014 року по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.06.2014 року №9035484162 на суму 1370,00 грн.
Однак, відповідачем частково сплачувався податковий борг у сумі 47010,08 грн.
Згідно статті 129 пункту 1.1. Податкового кодексу України платнику податків нарахована пеня на загальну суму 428,47 гривень.
Таким чином, залишок непогашеного податкового боргу становить 45496,74 грн.
Відповідно до перелічених декларацій, відповідач повинна була сплатити до бюджету вказані суми.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно п.179.1 та п.179.7 ст.179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
В пункті 59.1 ст. 59 ПК України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
До відповідача застосовувалися заходи стягнення, які визначені Податковим кодексом України.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України відповідачу було направлено податкову вимогу від 24.09.2013 року №3362-17 на суму 482,61 грн., яка вручена поштою 05.10.2013 року.
Відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України позивачем прийнято рішення від 30.09.2013 року №197 про опис майна у податкову заставу.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 6 Податкового Кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з п.п.19.1.15 п.19.1 статті 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі.
Податковий кодекс України (пункт 14.1.175 статті 14) визначає податковий борг як суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Згідно п. 87.11 ст. 87 цього Кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Жодної обставини або факту, які б спростовували наявність податкового боргу у відповідача у вищезазначеному розмірі або звільняли ОСОБА_1 від передбаченого ст. 67 Конституції України обов'язку його сплати, судом встановлено не було.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 45496,74 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 45496 (сорок п"ять тисяч чотириста дев"яносто шість) грн. 74 коп. до державного бюджету, код платежу 14010100, отримувач УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 8.2.3