24 липня 2014 року Справа № 9104/49482/11
Колегія Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Мікули О.І., Качмара В.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Господарського суду Хмельницької області від 20 серпня 2007 року в справі за позовом Приватного підприємства ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-
04 лютого 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000012630/0 від 06 серпня 2003 року, яким до приватного підприємця ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції за порушення порядку сплати податку на додану вартість у вигляді стягнення ПДВ у розмірі 8678 грн і штрафу у розмірі 4339 грн.
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 20 серпня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції її оскаржив ПП ОСОБА_2 Апелянт по справі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, а саме те, що згідно ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(послуг). ПП ОСОБА_2 отримав всі первинні документи (податкові накладні) і відповідно до цього на законних підставах включив кошти до податкового кредиту.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією позапланової документальної перевірки приватного підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2002 року по 01.01.2003 року складено акт № 5052642081634106633 від 04.08.2003 року. Перевіркою визначено, що приватним підприємцем ОСОБА_2 занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8678 грн.
В акті перевірки також зазначено, що позивачем порушено п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012630/0 від 06.08.2003 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 13017,00 грн., у тому числі основний платіж в розмірі 8678 грн. та штрафна (фінансова) санкція в розмірі 4339 грн.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) - валові витрати виробництва та обігу - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Із матеріалів справи вбачається, що 20.05.2002 року між ПП ОСОБА_2 та СФГ «Степ» с. Красноставці складено договір, згідно якого ПП ОСОБА_2 передає СФГ «Степ» на зберігання 12 поросят і 9 телят на суму 8151,02 грн. СФГ «Степ» зобов'язується зберігати тварини на протязі 2002-2003 років і повернути ПП ОСОБА_2 на вищевказану суму, а при неможливості розрахуватись з ним тваринами, за згодою з підприємцем, СФГ «Степ», розрахується зерном на суму 8151,02 грн. Станом на 01.01.2003 року по ПП ОСОБА_2 у залишку рахується 12 поросят та 9 телят (акт інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2003 року).
Реалізація поросят та телят приватним підприємцем ОСОБА_2 для СФГ «Степ» проведена 29.05.2003 року по накладній № 114 на загальну суму 6300 грн., у тому числі ПДВ - 1050 грн. та 15.07.2003 року по накладній № 114а на суму 1851,02 грн., у тому числі ПДВ - 308,50 грн. На дані операції складені податкові накладні № 114 від 29.05.2003 року та № 114а від 15.07.2003 року. Реалізація тварин відображена в книзі обліку продажу товарно-матеріальних цінностей і сума ПДВ з реалізації включена у податкове зобов'язання по ПДВ ПП ОСОБА_2 за травень 2003 року. СФГ «Степ» розрахувалося з ПП ОСОБА_2 за тварини готівкою, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 23 від 29.05.2003 року на суму 6300 грн. та № 24 від 15.07.2003 року на суму 1851,02 грн. 02.10.2002 року між ПП ОСОБА_2 та СФГ «Степ» складено договір, згідно якого ПП ОСОБА_2 передає СФГ «Степ» на зберігання ячмінь в кількості 6 тон. СФГ «Степ» зобов'язується повернути ячмінь по першій вимозі ПП ОСОБА_2 після збирання урожаю 2003 року.
У вересні 2002 року ПП ОСОБА_2 передав на збереження ПП ОСОБА_3 6 тон жита та 6 тон пшениці. Відповідно до акту інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей приватного підприємця ОСОБА_2 станом на 01.01.2003 року у нього на залишку рахується 6 тон пшениці та 6,7 тон жита.
Перевіркою встановлено, що пшениця та жито в фактичній наявності не виявлено, так-як згідно пояснення підприємця ОСОБА_3 вони були перероблені на муку, а саме: 7 тон пшениці перероблено на 4 т. 550 кг. муки пшеничної та 2 т. 100 кг. висівок: 6 т. жита перероблено та 4 т. 800 кг. муки житньої та 800 кг. висівок. Всього на суму 6472, 00 грн. Мука та висівки є в фактичній наявності. Договір зберігання відсутній, так-як домовленість між підприємцями ОСОБА_2. та ОСОБА_3 заключалась в усній формі, про що свідчить довідка Кам'янець-Подільської ОДПІ від 21.02.2003 року.
Відповідно до акту інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2003 року та пояснення приватного підприємця ОСОБА_2, у ПП ОСОБА_2 на залишку рахується 7 тон (7000 кг) висівок, які знаходяться на збереженні в ТзОВ «Товтри».
Згідно пояснення головного бухгалтера ТзОВ «Товтри» від 26.02.2003 року, ТзОВ «Товтри» у квітні-березні позичали у ПП ОСОБА_2 7 тон висівок, які згодували худобі. Договір на зберігання не заключався.
Приватним підприємцем ОСОБА_2 для ТзОВ «Товтри» висівки реалізовано у травні 2003 року по накладній № 110 від 10.05.2003 року на загальну суму 3955 грн., у тому числі ПДВ - 659,17 грн. На дану господарську операцію складено податкову накладну № 110 від 13.05.2003 року, у тому числі ПДВ 1739,17 грн. (в податкову накладну крім висівок включено вартість обробітку землі). Податкова накладна відображена в книзі обліку продажу приватного підприємця ОСОБА_4 за травень 2003 року, сума ПДВ включена до податкових зобов'язань по ПДВ. (Книга обліку продажу товарно-матеріальних цінностей зареєстрована 21.07.2000 року).
Згідно товарно-транспортної накладної ПП ОСОБА_2 передав на зберігання 10.04.2002 року СВК «Рудський» зерно на суму 8050 грн. в тому числі: пшеницю в кількості 10000 кг. на суму 6000 грн., та ячменю в кількості 5000 кг. на суму 2050 грн.
СВК «Рудський» листом від 01.09.2003 року зазначає, що його керівництво повертає ПП ОСОБА_2, на його вимогу ячмінь в кількості 5810 кг., який був взятий на збереження. Зазначає, що за позичену пшеницю зобов'язується розрахуватися іншою сільськогосподарською продукцією по цінам, узгодженим додатково на момент розрахунку.
29.09.2002 року по накладній № 16 СВК «Рудський» одержав від ПП ОСОБА_2 на збереження дизпаливо в кількості 3330 кг на суму 5314,68 грн. 17.02.2003 року був проведений акт зустрічної перевірки СВК «Рудський», а також взяті пояснення.
СВК «Руський» в довідці від 25.07.2003 року зазначає, що керівництво СВК «Руський» дійсно взяло на збереження д/паливо по накладній № 16 від 29.09.2002 року, а повернути не має можливості, просить вважати його реалізованим.
Реалізація дизпалива в кількості 3330 кг. на СВК «Руський» оформлена накладними № 119 від 01.08.2003 року та № 122 від 02.08.2003 року та податковими накладними № 119 від 01.08.2003 року на суму 3360 грн., у тому числі ПДВ - 560 грн. та № 122 від 02.08.2003 року на суму 1954,68 грн., у тому числі ПДВ 325,78 грн., які відображені у книзі обліку продажу ПП ОСОБА_2 за серпень 2003 року і суми ПДВ включені до податкового зобов'язання по ПДВ ПП ОСОБА_2
По договору від 12.11.2002 року ПП ОСОБА_2 передав на зберігання ТзОВ «Ідеал» зерно ячменю в кількості 52 тони. В накладній № 25 від 12.11.2002 року зазначено, що 52 т. ячменю було передано на зберігання на загальну суму 15600 грн.
03.09.2003 року ТзОВ «Ідеал» листом № 241 повідомляє ПП ОСОБА_2 про те, що повернути ячмінь, взятий на збереження в кількості 52 тони не має можливості, в зв'язку з чим 15.09.2003 року ПП ОСОБА_2 оформляє реалізацію вказаного ячменю в кількості 52 тон по накладній № 131, податковій накладній № 131 на суму 15600 у тому числі ПДВ 2600 грн. Дана податкова накладна відображена у книзі обліку продажу товарно-матеріальних цінностей ПП ОСОБА_2 за вересень 2003 року і сума ПДВ з даної операції включена до податкових зобов'язань по ПДВ. Згідно накладної № 15 від 30.09.2002 року ТОВ «Ідеал» було передано на зберігання 8750 кг. дизпалива на загальну суму 14000 грн.
15.07.2003 року ТОВ «Ідеал» листом № 227а повідомляє ПП ОСОБА_2 про те, що повернути дизпаливо, взяте на збереження в кількості 8084 кг не має можливості і просить вказане дизпаливо вважати реалізованим.
Реалізація дизпалива, яке зберігалося у ТзОВ «Ідеал» оформлена накладними № 118 від 01.08.2003 року та № 123 від 02.08.2003 року та податковими накладними № 118 від 01.08.2003 року на загальну суму 5832 грн. у тому числі ПДВ - 972 грн. та № 123 від 02.08.2003 року на загальну суму 7102 грн., у тому числі ПДВ - 1183,67 грн. Дані податкові накладні відображені у книзі обліку продажу товарно-матеріальних цінностей ПП ОСОБА_2 за серпень 2003 року і сума ПДВ з даної операції включена до податкових зобов'язань по ПДВ.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ПП ОСОБА_2 правомірно включив до складу валових витрат суми коштів, які були витрачені на придбання товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому були передані на відповідальне зберігання іншим суб'єктам підприємницької інспекції.
Крім того, Висновком судово-бухгалтерської експертизи № 482 від 31.05.2005 року встановлено, що зазначені в акті перевірки від 04.08.2003 року № 5052642081634106633 про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства приватного підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2002 року по 01.01.2003 року документально та нормативно не підтверджуються висновки щодо заниження податкового зобов'язання в сумі 8678,26 грн., у тому числі в вересні 2002 року на суму 6971 грн. та грудні 2002 року на суму 1707 грн. Невиконання вимог п.п. 7.4.1, 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не встановлено.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 - задоволити.
Постанову Господарського суду Хмельницької області від 20 серпня 2007 року по справі № 21/15/37-НА - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції №0000012630/0 від 06 серпня 2003 року, яким до ОСОБА_2 застосовані штрафні санкції за порушення порядку сплати податку на додану вартість у вигляді стягнення податку на додану вартість у розмірі 8678 ргн та штрафу у розмірі 4339 грн.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя О.І. Мікула
Суддя В.Я. Качмар