24.07.2014 Справа №337/4364/14-к
Пров. №1-кп/337/267/2014
24 липня 2014 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
за участі обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м.Запоріжжі, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, одруженого, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 , реєстрації немає, раніше судимого: 1/ 05.07.1990 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст. 81 ч. 3, ст. 81 ч. 2, ст. 140 ч. 2 КК України позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений 27.05.1991 року умовно-достроково на 2 роки 6 міс.19 днів; 2/ 02.07.1993 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст. 140 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком 5 років 6 місяців із конфіскацією майна; 3/ 21.03.1995 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст. 140 ч.3 КК України до позбавлення волі строком 6 років із конфіскацією майна, звільнений 13.10.1997 року по амністії; 4/ 03.03.2000 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст. 140 ч. 2, ст. 193 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки із конфіскацією майна, звільнений умовно-достроково 08.10.2002 року, невідбутий строк 10 місяців 21 день; 5/ 21.02.2005 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ст. 190 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком 1 рік з іспитовим строком 2 роки; 6/ 14.03.2006 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ст. 309 ч.1, ст. 190 ч. 2, ст. 185 ч. 2, ст. 186 ч. 2, ст. 307 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 7 місяців, звільнений 16.03.2010 року по відбуттю строку покарання; 7/ 02.12.2011 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст. 309 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки з іспитовим строком1 рік; 8/ 29.03.2013 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст. 309 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців з іспитовим строком 1 рік,звільнений ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 24.04.2014 року за закінченням строку випробування;
за ст.186 ч.2 КК України, -
22 червня 2014 року близько 17-40 ОСОБА_5 , який знаходився біля б. № 56 по вул.Задніпровська в м. Запоріжжя, діючи умисно, потворно, з метою викрадення чужого майна, підійшов до потерпілої ОСОБА_6 ззаду та шляхом ривку зірвав з шиї останньої золотий ланцюг вагою 5,81 грама, вартістю 2600 гривень із золотим кулоном вагою 2 грами вартістю 500 гривень, після чого намагався втекти з місця події та почав бігти, проте ОСОБА_6 схопила останнього та почала утримувати його, при цьому кличучи на допомогу. Однак ОСОБА_5 з метою подальшого утримання викраденого майна застосував до потерпілої насильство, а саме наніс їй не менше 6-ти травматичних ударів в область нижніх та верхніх кінцівок, чим спричинив останній легкі тілесні пошкодження - синці на правому передпліччі, біля основи 1-го пальця правої кисті, на обох гомілках, садна на правому плечі, в проекції правого ліктьового згибу, які не є небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_6 . Після нанесення ударів потерпілій, ОСОБА_5 побіг у бік будинку АДРЕСА_2 , утримуючи при собі викрадене майно. та спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3100 грн..
В судовому засіданні ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому діяння, та пояснив, що дійсно у зазначений час знаходився біля б.56 по вул.Задніпровській в м.Запоріжжі, побачив потерпілу, у якої на шиї виблискував золотий ланцюжок, і, оскільки у нього виникли матеріальні проблеми, пов'язані з хворобою тещі, вирішив зірвати цей ланцюг з потерпілої. Він підійшов до неї ззаду, зірвав ланцюг, хотів бігти, але потерпіла схопила його за куртку та почала кричати, він почав вириватись від неї, і в процесі цього відштовхував її по руках та ногах, тому, можливо, спричинив їй тілесні ушкодження. Далі він вирвався від потерпілої, побіг, а через деякий час його затримав якійсь хлопець. У скоєному розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю підтвердила пояснення ОСОБА_5 по обставинах відкритого заволодіння належного їй золотого ланцюжка з кулоном, тобто майна на загальну суму 3100 грн., а також те, що тоді, як вона намагалась захистити своє майно та утримувала обвинуваченого, він відштовхував її та спричинив тілесні ушкодження на руках та ногах. Цивільний позов не заявила, але пояснила, що золотий ланцюжок, який їй повернули працівники міліції, пошкоджений та його необхідно ремонтувати.
Згідно досліджених судом висновків судово-медичних експертиз №2792 та №2793-д від 25.06.2014 року, ОСОБА_6 спричинені синці на правому передпліччі, біля основи 1-го пальця правої кисті, на обох гомілках, садна на правому плечі, в проекції правого ліктьового згибу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не є небезпечним для її життя чи здоров'я, які спричинені у строк та при обставинах, зазначених потерпілою.
Суд у відповідності до ст.349 ч.3 КПК України за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які не оспорюються обвинуваченим, переконавшись, що він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності його позиції, та роз'яснивши про позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи встановлені обставини, оцінивши досліджені докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і наданих доказів достатньо для визнання його винним.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.186 ч.2 КК України за кваліфікуючими ознаками відкритого заволодіння чужим майном з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує те, що він скоїв тяжкий злочин, будучи раніше неодноразово судимим за скоєння умисних, в тому числі корисливих злочинів та за скоєння грабежу, судимості за які не погашені, не працює. Крім цього,згідно довідки слідчого Шевченківського РВ від 24.06.2014 року, в її провадження знаходиться кримінальне провадження №12014080080002036 відносно ОСОБА_5 за ст.186 ч.1 КК України.
При цьому, обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_8 1998 року народження.
Вказані обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання.
Проте, враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_5 та те, що він має непогашені судимості за скоєння, в основному, умисних та корисливих злочинів, тобто його поведінка свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе лише в ході відбуття ним покарання у вигляді позбавлення волі, а з урахуванням всіх пом'якшуючих обставин йому можливо призначити мінімальне покарання, встановлене санкцією ч.2 ст.186 КК України..
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання.
До набрання цим вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 - продовжити у вигляді домашнього арешту, з тими ж обмеженнями, які були встановлені йому ухвалою судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 24.06.2014 року про обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Речові докази - золотий ланцюжок та золотий кулон, які знаходяться у потерпілої ОСОБА_6 - залишити їй.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.
Суддя