79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"21" липня 2014 р. Справа № 914/1666/13
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Зварич О.В.
суддів Гриців В.М.
Юрченко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2.) б/н від 24.03.2014р. (вх. № 01-05/2351/14 від 20.05.2014р.)
на рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2014р.
у справі № 914/1666/13
за позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради
до відповідача: ФОП ОСОБА_2
про стягнення 199608,13 грн.,
за участю:
від апелянта: не з'явився;
від прокуратури: Куцик В.Б. (посвідчення № 011165);
від позивача: Шматолоха О.П. - представник (довіреність № 23-94 від 16.08.2013р.),
Рішенням господарського суду Львівської області від 25.02.2014р. у справі №914/1666/13 (суддя Березяк Н.Є.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради 199608,13 грн. заборгованості зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України 3992,16 грн. судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання, не сплатив інвестиційного внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в розмірі 199608,13 грн. у строк, передбачений пунктом 2.2 договору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм чинного законодавства України та при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання та сплатив 10000,00 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова до 15.04.2009р., згідно вимог п. 2.2 укладеного між сторонами договору від 25.03.2009р. Зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки розглянув дану справу за відсутності відповідача та його представника без належного повідомлення про час судового засідання. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2014р. у справі №914/1666/13, прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову.
Прокурор та позивач не надали витребуваних судом письмових, документально обґрунтованих відзивів на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача заперечили проти вимог і доводів апеляційної скарги, вказавши на її безпідставність та необґрунтованість, просили залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.
Згідно ухвал від 21.05.2014р. та від 23.06.2014р. Львівський апеляційний господарський суд зобов'язував апелянта усунути розбіжності в прізвищі особи, від імені якої подано апеляційну скаргу, та відповідача у даній справі, надавши суду документально підтверджені пояснення; належно засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП (для приєднання до матеріалів справи) та оригінал свідоцтва (для огляду в судовому засіданні); заяву про виправлення описки в прізвищі апелянта (якщо така допущена).
Апелянт не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлений, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції ЛАГС від 25.06.2014р.
Станом на 21.07.2014р. апелянт не надав витребуваних судом документів, не усунув розбіжностей в прізвищі особи, від імені якої подано апеляційну скаргу, та відповідача у даній справі.
З наявної в матеріалах справи копії витягу з ЄДРЮОФОП № 366886 та отриманого судом спеціального витягу з ЄДРЮОФОП № 18817070 вбачається, що в ЄДРЮОФОП зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер ФОП в ЄДР: НОМЕР_1, місце проживання: 79041, АДРЕСА_1) (а.с.39-40, 135-136).
Враховуючи те, що ухвалами суду апеляційної інстанції явка учасників процесу не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами згідно положень ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення прокурора та позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2014р. у справі №914/1666/13.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2009р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та ФОП ОСОБА_3 (інвестор) (замовник, забудовник) укладено договір про сплату інвестиційного внеску № 26, за умовами якого інвестор зобов'язується здійснити будівництво об'єкта (реконструкцію, перепрофілювання) відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм і правил та інших нормативних вимог у терміни: початок 15 квітня 2009 року, завершення 31 грудня 2010 року (а.с.13).
В пункті 2.2 договору вказано, що інвестор (замовник, забудовник) зобов'язується сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова в сумі 209608,13 грн. в наступному порядку: 10000,00 грн. до початку будівництва (реконструкцію, перепрофілювання) до 15 квітня 2009 року та 199608,13 грн. до 31 грудня 2010 року.
Відповідно до розділу 3 сторони несуть відповідальність за виконання взятих на себе за цим договором зобов'язань у порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України.
В примітці до договору зазначено, що у зв'язку з необхідністю розробки та погодження інвестором (замовником, забудовником) у встановленому порядку робочого проекту будівництва (реконструкції) з техніко-економічними показниками (у т.ч. площею об'єкта) розмір інвестиційного внеску буде відкорегований згідно з поданими підставовими документами.
Договір про сплату інвестиційного внеску № 26 від 25.03.2009р. підписаний та скріплений печатками сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.
Листом за № 23-вих-173 від 17.02.2011р. позивач інформував відповідача про порушення ним терміну перерахування коштів на відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова на суму 199608,13 грн. згідно з договором про сплату інвестиційного внеску № 26 від 25.03.2009р. та вказував про необхідність коригування його розміру згідно з погодженими (фактичними) техніко-економічними показниками об'єкта будівництва (а.с. 14).
Відповідач залишив вищевказану вимогу позивача без відповіді та задоволення.
Разом з тим, сторони не надали суду доказів щодо коригування розміру інвестиційного внеску та погодження фактичних техніко-економічних показників об'єкта будівництва.
Підставою звернення прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати інвестиційного внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 199608,13 грн.
При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним:
Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
У відповідності із статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що 25.03.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір про сплату інвестиційного внеску № 26 від 25.03.2009р.
Відповідач не виконав взятих на себе договірних зобов'язань, не сплатив інвестиційного внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 199608,13 грн.
Відтак, сума боргу відповідача перед позивачем на час прийняття оскаржуваного рішення суду становить 199608,13 грн.
Проаналізувавши вищенаведені приписи Цивільного та Господарського кодексів України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 199608,13 грн. боргу за несплату інвестиційного внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова.
На думку колегії суддів, твердження апелянта про виконання ним умов пункту 2.2 укладеного між сторонами договору є необгрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що інвестор здійснив сплату інвестиційного внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в розмірі 199608,13грн. до 31.12.2010р., як це передбачено наведеним пунктом договору.
Примітка до договору № 26 від 25 березня 2009 року про сплату інвестиційного внеску, (розділ 3 договору), в даному спорі не є визначальною, так як у цій примітці йдеться про можливе коригування розміру інвестиційного внеску згідно з поданими підставовими документами. Однак, відповідач не надав суду доказів про звернення до позивача з вимогою щодо коригування розміру інвестиційного внеску.
Підписавши та скіпивши своїми підписами вказаний договір, сторони погодили у ньому як розмір інвестиційного внеску, який підлягає до сплати, так і умови, порядок та строки його сплати.
В пункті 4 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Всупереч вимог ст. 33 ГПК України апелянтом не надано суду доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2014р. у справі №914/1666/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
Головуючий суддя Зварич О.В.
судді Гриців В.М.
Юрченко Я.О.