14 липня 2014 р. Справа № 804/9636/14
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ляшко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Заступника начальника управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області Грищенка Г., ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Заступника начальника управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області Грищенка Г. та ОСОБА_3, в якій просить:
- визнати незаконним рішення працівників Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області Грищенка Г. та ОСОБА_3 від 28.04.2014 року № 55/15-1163;
- скасувати рішення працівників Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області Грищенка Г. та ОСОБА_3 від 28.04.2014 року № 55/15-1163;
- визнати наявність повноважень працівників Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області Грищенка Г та ОСОБА_3 за ст. 216 КПК України в проведенні досудового слідства по заяві ОСОБА_1 від 23.04.2014 року та на даній підставі зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області виконати вимоги КПК України та Закону України "про службу безпеки України".
У відкритті провадження в адміністративній справі має бути відмовлено з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Справа адміністративної юрисдикції, як визначено пунктом 1 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зважаючи на відсутність у діючому законодавстві поняття публічно-правового спору, його наявність визначається виходячи з критеріїв суб'єктного складу правовідносин, становища суб'єктів у правовідносинах, методу регулювання правовідносин та характеру домінуючого інтересу у правовідносинах. Так, обов'язковими ознаками наявності публічно-правового спору між учасниками певних правовідносин є підпорядкування одного учасника іншому та імперативний метод регулювання цих правовідносин.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається із позовної заяви позивач оскаржує дії працівників Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області щодо надання відповіді за № 55/15-1163 від 28 квітня 2014 року на заяву ОСОБА_1 від 23.04.2014 року про злочини, а саме незабезпеченні належних дій щодо прийняття до свого провадження та опрацювання даної заяви та просить скасувати дану відповідь та зобов'язати працівників Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.04.2014 року та прийняти відповідне рішення, передбачене нормами КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
В свою чергу, рішенням Конституційного суду України № 19-пр/2011 від 14.12.2011 передбачено в якому судовому провадженні (адміністративному чи кримінальному) повинні вирішуватися справи за скаргами фізичної особи, якщо ця особа просить визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, який не прийняв жодного з рішень, передбачених нормами КПК України.
В абз. 4, 5 п. 4.3. даного рішення зазначено, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 цього Кодексу.
Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Таким чином, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує до адміністративного суду не дії, рішення чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які пов'язані з управлінськими функціями, а передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України бездіяльність щодо виконання вимог КПК України стосовно реагування на заяви і повідомлення про злочини. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до працівників Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області Грищенка Г. та ОСОБА_3 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних вище суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ, а не в порядку адміністративного судочинства.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 що розгляд даних вимог має здійснюватися за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України, в порядку кримінального судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Заступника начальника управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області Грищенка Г., ОСОБА_3 - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та у строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Б. Ляшко