Вирок від 24.06.2014 по справі 457/955/14-к

Справа № 457/955/14-к

номер провадження №1-кп/457/83/14

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі : головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

захисника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінального провадження № 12014140140000287 про обвинувачення: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислава, Львівської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого 17.12.2009 року Тисменецьким районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , шляхом обману заволодів мобільним телефоном марки «Apple iPhone 4s 16 GB White», який належав потерпілому ОСОБА_8 . Зокрема, 28 січня 2014 року приблизно о 22.15 год., під приводом придбання мобільного телефону, ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_8 поблизу магазину «Вишенька», що по вул. Сагайдачного у м. Трускавці, провів ОСОБА_8 до будинку АДРЕСА_2 , після чого повідомивши останньому про згоду придбати мобільний телефон, і під приводом взяття грошей на купівлю телефону, зайшов у квартиру АДРЕСА_3 вказаного будинку, залишивши ОСОБА_8 у загальному коридорі. Після чого, ОСОБА_7 не маючи наміру повертати мобільний телефон, вистрибнув через вікно даної квартири і таким чином скрився від ОСОБА_8 . В подальшому 29.01.2014 року в м. Бориславі ОСОБА_7 , згідно попередньої домовленості, передав мобільний телефон потерпілого ОСОБА_6 , який він в подальшому продав.

Обвинувачений винним себе визнав повністю, визнав цивільний позов, однак від дачі показів відмовився відповідно до ст. 63 Конституції України.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні просив задовольнити його цивільний позов, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 у його користь матеріальну шкоду в розмірі 1475 грн., моральну шкоду в розмірі 2500 грн. та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 750 грн.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думки прокурора, представника потерпілого, потерпілого, обвинуваченого, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив шахрайство за попередньою змовою групою осіб.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обставини, які пом'якшують обвинуваченому покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд приймає до уваги те, що обвинувачений щиро покаявся у вчиненому, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не знаходиться, по місцю проживання характеризується позитивно, однак раніше судимий, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів без ізоляції від суспільства.

Суд приймає до уваги, те що обвинувачений ОСОБА_6 згідно вироку Бориславського міського суду Львівської області від 06.06.2014 року засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком три місяці. На даний час вирок не набрав законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, ч. 2 ст. 190 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.).

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України штраф виконується самостійно.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 1475 грн.(одна тисяча чотириста сімдесят п'ять грн.), моральну шкоду в розмірі 2500 грн.(дві тисячі п'ятсот грн.) та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 750 грн.(сімсот п'ятдесят грн.).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
39897156
Наступний документ
39897158
Інформація про рішення:
№ рішення: 39897157
№ справи: 457/955/14-к
Дата рішення: 24.06.2014
Дата публікації: 11.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Трускавецький міський суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство