Справа № 2/362/1372/14 Головуючий у І інстанції Меведєв К.В.
Провадження № 22-ц/780/4427/14 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко
Категорія 47 21.07.2014
Іменем України
21 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді Матвієнко Ю.О.,
суддів Мельника Я.С., Яворського М.А.,
при секретарі Микитенко Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2014 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя,
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя. До позову позивачем було долучено заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження автомобіля «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_5, 2006 року випуску, номер кузова № ШАСІ (РАМИ) НОМЕР_6, номер двигуна НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2014 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_5, 2006 року випуску, номер кузова № ШАСІ (РАМИ) НОМЕР_6, номер двигуна НОМЕР_4 та заборонено вчиняти будь - які дії відносно зазначеного автомобіля до вирішення справи про поділ майна подружжя.
Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1, як особа, чиї права нею порушено, подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, відповідно до ч.1 ст. 152 цього Кодексу шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За змістом ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачами вимогами.
За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до довідки-рахунку, долученої ОСОБА_1 до апеляційної скарги, 18.04.2014 року він придбав у ОСОБА_3 автомобіль «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_5, 2006 року випуску, номер кузова № ШАСІ (РАМИ) НОМЕР_6, номер двигуна НОМЕР_4.
З наявного в матеріалах справи результату пошуку заяв про реєстрацію ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України вбачається, що станом на день постановлення ухвали спірний автомобіль не був зареєстрований за ОСОБА_1, 17.04.2014 року його лише було знято з обліку для реалізації (а.с.4-5).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою про накладення арешту порушено права ОСОБА_1, як власника спірного автомобіля, який ним було придбано до вжиття судом заходів забезпечення позову, колегією суддів відхиляються, оскільки апелянтом в належній формі право власності на автомобіль не зареєстровано.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не набув у встановленому законом порядку права власності на спірний автомобіль, оскаржуваною ухвалою його права не порушені.
Таким чином, розглядаючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд не допустив порушень встановленого для цього ст. 153 ЦПК України порядку та вирішив питання згідно з вимогами діючого законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Оскільки судом першої інстанції ухвалу про забезпечення позову від 08 травня 2014 року постановлено з додержанням вимог закону, підстави для її скасування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст.ст.153, 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2014 року про забезпечення позову - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :