Справа № 2-444/12 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.
Провадження № 22-ц/780/3583/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.
Категорія 1 16.07.2014
Іменем України
16 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,
При секретарі: Франюк Т.В.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та кредит" про поділ майна, набутого за час шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
У жовтні 2011 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа: ПАТ „Банк „Фінанси та кредит" про поділ майна, набутого за час шлюбу. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 05 листопада 2005 було зареєстровано шлюб між ней та ОСОБА_3 Шлюбні відносини припинено. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2010 року шлюб розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Під час перебування у шлюбі сторонами спільно було придбано наступне майно:
- земельна ділянка (кадастровий номер 3222482000:07:002:0025), загальною площею 0,4630 га, що розташована в с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області;
- автомобіль Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, який зареєстрований 04 вересня 2007 року;
- автомобіль Маzda 6, державний номер НОМЕР_2;
- розпочато будівництво житлового будинку на земельну ділянку, що розташовані по АДРЕСА_1, яку відповідач отримав відповідно до договору дарування.
В ході судового розгляду позивач зменшувала та збільшувала позовні вимоги, з урахуванням всіх уточнень до позову, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3222482000:07:002:0025), загальною площею 0,4630 га, що розташована в с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області. Врахувати, при визначенні за нею права власності на земельну ділянку, 1/2 частину грошових коштів у сумі сплачених нею із спільного сімейного бюджету в рахунок погашення особистих боргових зобов'язань відповідача перед АТ «Банк «Фінанси та кредит» в сумі 7 280,43 дол США, що станом на момент подачі заяви становить 84 817 грн. Визнати за відповідачем право власності на автомобілі Suzuki Grand Vitara, держ. номер НОМЕР_1 та Маzda 6, держ.номер НОМЕР_2. Стягнути з відповідача судові витрати.
У березні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя. Свої вимоги обґрунтовув тим, що за період шлюбу сторонами набуте наступне майно:
- земельна ділянка загальною площею 0,4630 га, що розташована в с. Гориничі Києво- Святошинського району Київської області;
- автомобіль Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_1. 2006 року випуску;
- автомобіль Маzda д.н.з. НОМЕР_2.
Майно було придбано за рахунок кредитних коштів отриманих від АТ «Банк «Фінанси та кредит» згідно кредитного договору. Сума коштів була отримана двома частинами 150 000 дол. США та 180 00 дол. США відповідно.
При отриманні кредитних коштів позивачка надавала свою згоду на отримання кредиту. Метою отримання кредитних коштів була купівля нерухомості. Перший кредитний транш було використано на сімейні потреби, на придбання двох спірних автомобілів для родинного користування.
Позивач зазначав, що спірна земельна ділянка в с. Гореничі площею 0,4630 га була придбана договором купівлі-продажу в день отримання другого траншу кредитних коштів.
Після розірвання шлюбу позивачка участі у виконанні боргових зобов'язань не приймає та рахує дані кредитні зобов'язання за відповідачем.
Станом на 12 березня 2013 року сума боргу за кредитним договором становить 204 988,98 доларів США, по відсотках - 202 255,94 дол. США та по пені 9 388 528,23 грн.
Позивач вважав, що оскільки договір укладений в інтересах сім'ї, то боргове - зобов'язання слід визнати спільним для подружжя та розділити борг між сторонами.
З урахуванням зменшення позовних вимог, позивач просив визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,4630 га в с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області. Врахувати боргові зобов'язання подружжя - стягнути з позивачки на свою користь 1/2 частину фактично виконаних після розірвання шлюбу боргових зобов'язань перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у сумі 45 940 дол. США, що станом на момент подачі заяви становить 429 539 грн. зменшену на 1/2 частину грошових коштів отриманих за продані автомобілі на загальну суму 79 500 грн., а загалом 354 173,6 грн. Залишити у своїй власності 1/2 частину спірної земельної ділянки. Стягнути з відповдача судові витрати.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:07:002:0025, загальною площею 0,4630 га, що розташована в с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області.
Визнано за ОСОБА_3, право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:07:002:0025, загальною площею 0,4630 га, що розташована в с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1/2 частину виконаних боргових зобов'язань перед АТ «Банк Фінанси та Кредит» в сумі 429 539 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 частину автомобілів «Suzuki Grand Vitara», д. н. з. НОМЕР_1 та «Маzda» д. н. з. НОМЕР_2 в розмірі 122 538 грн. 98 коп. В інших частинах позовів відмовлено.Судові витрати покладено на сторони.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1/2 частини виконаних боргових зобов'язань перед АТ "Банк Фінанси та кредит" в сумі 429 539 грн., та ухвалити нове, яким ОСОБА_3 і цій частині позову відмовити
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилалась на те, що кредитні кошти ОСОБА_3 були використанні на власні потреби, а не на потреби сім"ї, тому даний договір не створює обов"язків для іншого з подружжя. В іншій частині рішення ОСОБА_2 не оскаржувала.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 05.11.2005 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва було зареєстровано шлюб між сторонами. 30.08.2010р. рішенням Шевченківського районного суду м. Києва шлюб було розірвано. (а.с. 9). Рішенням суду встановлено, що сторони з вересня 2008 року не підтримують подружні відносини, не ведуть спільного господарства, проживають окремо.
Під час перебування у шлюбі сторонами спільно було придбано наступне майно:
- земельна ділянка (кадастровий номер 3222482000:07:002:0025), загальною площею 0,4630 га, що розташована в с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області, вартість якої на момент розгляду справи згідно судової будівельно - технічної експертизи складає: 300 000 грн. (т.1, а.с. 10).
- автомобіль Suzuki Grand Vitara,, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, вартість згідно авто товарознавчого експертного дослідження становить: 121 733,64 грн.
-автомобіль Маzda 6, державний номер НОМЕР_2, вартість згідно авто товарознавчого експертного дослідження становить: 123 344,31 грн. (т.1, а.с. 132).
В шлюбі з відповідачем було оформлено кредит від АТ «Банк «Фінанси та кредит» згідно договору №346-07-Ип від 16.03.2007 на загальну суму 330 тис. дол. США. (а.с. 40-43)
Згідно із ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 Сімейного кодексу України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно із ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.4 ст. 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї створює обов'язки для другого подружжя, якщо майно за договором використане в інтересах сім'ї.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень Цивільного кодексу України, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, вже не діє.
Згідно із ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суди, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СКУ, ч. 3 ст. 368 ЦКУ), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СКУ).
Як видно з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_3, за згодою ОСОБА_2, був оформлений кредитний договір від 16 березня 2007 року №346-07-Ип на суму 150 000 дол. США (т.1, а.с. 40). та додаткова угода до кредитного договору №346-07-Ип від 27 червня 2008 року, відповідно до якої пункти 2.1, 3.2, 4.1. вищезазначеного кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: Банк надає позичальнику в тимчасове користування кредитні ресурси в сумі 330 000 дол. США.
Станом на 12.03.2013 сума боргу за кредитним договором становить по тілу кредиту 204 988, 98 дол. США, по відсотках -202 255,94 дол. США та по пені 9 388 528, 23 грн., даний факт підтверджується довідкою з банку від 12.03.2013. (т.2, а.с.86).
Судом встановлено, що за кошти, одержані ОСОБА_3 за укладеним в період шлюбу кредитним договором з ПАТ „Банк „Фінанси та кредит" були придбані автомобілі: Suzuki Grand Vitara,, державний номер НОМЕР_1; Маzda 6, державний номер НОМЕР_2, земельна ділянка кадастровий номер 3222482000:07:002:0025, загальною площею 0,4630 га, що розташована в с. Гореничі, Києво-Святошинського району, Київської області, які рішенням суду визнано об'єктоми права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_3, тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що зазначений кредитний договір створив обов'язки щодо повернення кредиту і для ОСОБА_2, і правильно стягнув з неї половину вартості погашеного кредиту в сумі 429 539 грн.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України ОСОБА_2 доказів, що кошти отримані ОСОБА_3 за кредитним договором використані нею не на задоволення потреб сім'ї, а на інші потреби, ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції не надала, тому її доводи, що цей договір не створює для неї обов'язки є безпідставними.
В частині визнання земельної ділянки та автомобілів спільним сумісним майном подружжя, ОСОБА_2 рішення не оскаржувала.
Колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування чи зміні відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: