Справа № 375/504/14-ц Головуючий у І інстанції Нечепоренко Л.М.
Провадження № 22-ц/780/3988/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.
Категорія 18 16.07.2014
Іменем України
16 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,
При секретарі: Франюк Т.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
За зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про надання правової допомоги.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
У квітні 2014 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що між ним та відповідачем 01 серпня 2012 року був укладений договір про надання правових послуг, участь адвоката у цивільній справі. Згідно договору позивач ОСОБА_3 зобов'язувався захищати права та законні інтереси ОСОБА_2 шляхом ведення переговорів з керівництвом банку «Райффазен Банк Аваль» з приводу повернення грошових коштів в сумі 223 229 грн, отриманих без відповідної правової підстави протягом 2007-2009 років, підготувати позов до Банку «Райффазен Банк Аваль» про повернення зазначених коштів, приймати участь у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Банку «Райффазен Банк Аваль» про стягнення грошових коштів в сумі 223 229 грн отриманих без відповідної правової підстави, в якості представника. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язувався оплачувати фактичні витрати адвоката, пов'язані з виконанням своїх обов'язків за цим договором, оплатити послуги адвоката в розмірі 50% від суми фактично отриманої ОСОБА_2 від банку «Райффазен Банк Аваль» в рахунок повернення 223 229 грн грошових коштів, отриманих Банком без відповідної правової підстави протягом 2007-2009 років, протягом 3-х днів з моменту фактичного отримання коштів відповідачем.
Справа розглядалась протягом 2012-2013 років. Остаточним рішенням апеляційного суду м. Києва від 09 липня 2013 року було задоволено позов ОСОБА_2 Стягнуто із Банку «Райффазен Банк Аваль» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 221 628,94 грн та судові витрати в сумі 2 216,48 грн. Рішення набрало законної сили і відповідно листа Банку від 14 січня 2014 року було ним виконано.
У жовтні 2013 року відповідач сплатив позивачу 5 000 грн в рахунок часткового виконання зобов'язань за договором, пояснивши що Банк виконав рішення частково.
Позивач вважає, що відповідач не виконав умови договору і його порушене право має бути відновлено шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості за надання правової допомоги в сумі 105 814,47 грн. і судового збору в сумі 1 058,14 грн.
Відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов про визнання договору недійсним.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що сторони не досягли всіх істотних умов договору, зокрема щодо предмету договору, строків виконання, що є суттєвим, і за відсутності істотних умов договору, він суперечить вимогам і нормам ЦК України, а відтак є недійсним.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволений, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просив рішення скасувати, та вимоги задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначав, що суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України особа яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатом або іншими фахівцями в галузі права в порядку, встановленому законом.
Як встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 01 серпня 2012 року був укладений договір про надання правових послуг, участь адвоката у цивільній справі.
Згідно п.1 договору позивач ОСОБА_3 зобов'язувався захищати права та законні інтереси ОСОБА_2 шляхом ведення переговорів з керівництвом банку «Райффазен Банк Аваль» з приводу повернення грошових коштів в сумі 223 229 грн, отриманих без відповідної правової підстави протягом 2007-2009 років, підготувати позов до Банку «Райффазен Банк Аваль» про повернення зазначених коштів, приймати участь у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Банку «Райффазен Банк Аваль» про стягнення грошових коштів в сумі 223 229 грн отриманих без відповідної правової підстави, в якості представника ( а.с. 8).
Відповідач ОСОБА_2 відповідно до п.3 зобов'язувався надавати інформацію та документи для виконання адвокатом своїх обов'язків за цим договором, оплачувати фактичні витрати адвоката, пов'язані з виконанням своїх обов'язків за цим договором, оплатити послуги адвоката в розмірі 50% від суми фактично отриманої ОСОБА_2 від банку «Райффазен Банк Аваль» в рахунок повернення 223 229 грн грошових коштів, отриманих Банком без відповідної правової підстави протягом 2007-2009 років, протягом 3-х днів з моменту фактичного отримання коштів відповідачем ( а.с. 8).
Справа розглядалась протягом 2012-2013 років. Остаточним рішенням апеляційного суду м. Києва від 09 липня 2013 року було задоволено позов ОСОБА_2 Стягнуто із Банку «Райффазен Банк Аваль» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 221 628,94 грн та судові витрати в сумі 2 216,48 грн (а.с. 18-19). Рішення набрало законної сили і відповідно листа Банку від 14 січня 2014 року виконано ( а.с. 20).
Договір, укладений сторонами, відповідає вимогам ст.ст. 626, 638, 901 ЦК України, сторонами досягнуто всіх істотних умов щодо умов, строків дії договору, оплати отриманих послуг.
Посилання апелянта на ту обставину, що договір не відповідає вимогам ЦК України, оскільки строк дії договору визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, є безпідставними, оскільки моментом закінчення виконання доручення (договору) відповідно до п. 3( абз-3,4) є фактичне отримання замовником (ОСОБА_2) коштів від банку. Відповідно до ст. 905 ЦК України, сторони домовились саме про такий строк дії договору, про що свідчить підписання сторонами договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Встановивши, що умови, передбачені договором, за яких відповідач, як замовник юридичних послуг повинен оплатити послуги адвоката (ОСОБА_3), настали, відповідач отримав від банку «Райффазен Банк Аваль» кошти в сумі 223 229 грн, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення суми 105 814,478 грн, як визначено договором ( 50% від суми фактично отриманої ОСОБА_2).
Доводи апеляційної скарги про недійсність договору не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки сторони визначились з всіма істотними умовами договору, в тому числі щодо строків дії договору, договір виконувався належним чином, і не спростовують висновку суду про відсутність підстав для визнання договору недійсним.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіряючи під час розгляду справи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: