Провадження № 11-кп/793/502/14 Справа № 705/7003/13-к Категорія: ст. 185 ч.3, 190 ч.2, 70,71 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддів секретаря ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
розглянувши кримінальну справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Уманського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженець с.Ревівка Каменського району Черкаської
області, житель
АДРЕСА_1 , неодноразово судимий, судимості
не зняті і не погашені
визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 190 ч.2 КК України і йому призначено покарання:
- за ст. 185 ч.3 КК України - 3 роки позбавлення волі;
- за ст. 190 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_8 у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Уманського міськрайонного суду від 27.06.2013 року і остаточно призначено покарання ОСОБА_8 у виді 3 років і 3 місяців позбавлення волі.
Стягнуто із ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_9 760 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто із ОСОБА_8 процесуальні витрати в сумі 146 грн. 70 коп. за проведення експертиз на користь держави.
Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -
Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що 27.08.2013 року близько 20 год. перебуваючи біля магазину «Фора», розташованого по вул..Тищика в м.Умані, умисно, шляхом обману та зловживання довірою, повторно, з корисливою метою незаконно заволодів мобільним телефоном «Нокіа-Х2» вартістю 545 грн., сім-карткою «Лайф» до мобільного телефону вартістю 15 грн., чим заподіяв матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 560 грн.
Він же, 20.01.2014 року близько 12 год. проник в будинок АДРЕСА_2 , де таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно на загальну суму 585 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальну школу на вказану суму.
На вирок суду обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу із змісту, якої вбачається, що він не визнає себе винним, стверджує, що його у злочинну діяльність втягнув раніше судимий ОСОБА_11 , він намагався все це пояснити суду, однак прокурор порадив йому визнати себе винним, тому що у разі відмови його та невизнання ним своєї вини йому буде призначено максимальний термін покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 в підтримку апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , думку прокурора про залишення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів ґрунтується на зібраних в справі доказах, які були досліджені в судовому засіданні в порядку ч.З ст. 349 КПК України і їм дана вірна юридична оцінка.
При розгляді справи ОСОБА_8 визнав себе винним повністю і погодився на спрощений порядок розгляду справи, йому було роз'яснено, що в такому разі він буде позбавлений оспорювати фактичні обставини справи. Це підтверджено технічним звукозаписом судового процесу.
За таких обставин колегія суддів не може взяти до уваги апеляційні вимоги обвинуваченого в частині оспорювання фактичних обставин події по факту крадіжки електропилки у потерпілого ОСОБА_10 .
З цих підстав та виходячи з того, що ОСОБА_8 затримали працівники міліції, в той же день з викраденим майном і вилучили електропилку, колегія суддів відхиляє пояснення захисника про те, що нібито працівники міліції допустили неправильність у веденні слідства, тому що не вжили заходів до його арешту.
Крім цього, колегія суддів не може погодитися із твердження захисника, що при розслідуванні справи відносно ОСОБА_8 було порушено його право на захист, оскільки при його затриманні йому було роз'яснено право на захист, він відмовився від захисника і він не є особою, яка за законом потребує обов'язкової участі захисника.
Призначаючи покарання суд врахував ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинених злочинів, особу обвинуваченого, пом'якшуючі і обтяжуючі обставини покарання та прийшов до правильного висновку, що перевиховання ОСОБА_8 можливе лише за умови ізоляції від суспільства, оскільки обвинувачений перебуваючи на випробувальному терміні відбування покарання на шлях виправлення не став, а знову вчинив два умисних злочини проти власності, тому його необхідно ізолювати від суспільства.
Призначене покарання відповідає вимогам ст. ст. 65, 71 КК України, знаходиться в межах санкцій статтей Основної частини Кодексу і є достатнім для перевиховання обвинуваченого та недопущення ним нових злочинів.
Підстав для зміни або скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 407, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на вирок Уманського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року, яким ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.3, 190 ч.2, 71 КК України до остаточної міри покарання у виді 3 років і 3 місяців позбавлення волі залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Вирок суду набирає законної сили з моменту оголошення ухвали апеляційним судом, але може бути оскаржений в касаційному порядку на протязі 3 місяців.
Головуючий :
Судді :