Справа № 598/1037/14-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/789/184/14 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала
23 липня 2014 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
засудженої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в режимі відоконференції клопотання засудженої ОСОБА_7 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Збаразького районного суду від 19 червня 2014 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування щодо неї Закону України «Про амністію у 2014 році».
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить застосувати до неї ЗУ «Про амністію» і скоротити на половину не відбуту частину покарання, мотивуючи тим, що на день набрання чинності ЗУ «Про амністію», вона відбула половину призначеного судом покарання, що відповідає вимогам ст.4 п. «В» даного Закону.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 старший прокурор прокуратури Збаразького району просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляцію засудженої без задоволення, оскільки відповідно до ст.8,9 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» амністія не може бути застосована до осіб, зазначених у ст.4. цього Закону.
Зазначає, що згідно п. «в» ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії, а як встановлено в ході судового розгляду клопотання засуджено ОСОБА_7 , що вона раніше неодноразово судима, а саме:
- 06.02.2003 року Шевченківським районним судом м.Києва за ч.3 ст.186, ч.2 ст.187, ст.ст.69, 70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі і звільнена 19.11.2005 року по відбуттю строку покарання;
- 20.09.2006 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, звільнена 16.06.2007 року по відбуттю строку покарання, даною судимістю переривається строк погашення попередньої судимості;
- 04.04.2008 року Деснянським районним судом м.Києва за ст.395 КК України до покарання у виді 2 місяців арешту, звільнена 04.06.2008 року по відбуттю строку покарання, даною судимістю переривається строк погашення попередніх судимостей.
На даний час ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 27.09.2012 року, яким її засуджено за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 17.08.2012 року, а кінець строку відбуття покарання 17.08.2015 року.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта - засуджену ОСОБА_7 , яка підтримала свою апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просить скасувати ухвалу Збаразького районного суду від 19 червня 2014 року та просить скоротити її на половину невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м.Києва від 27 вересня 2012 року, прокурора, який вважає, що ухвала Збаразького районного суду від 19.06.2014 року, якою відмовлено ОСОБА_7 у застосуванні ЗУ « Про амністію у 2014 році» є законною та обґрунтованою, а апеляція ОСОБА_7 безпідставною, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи ОСОБА_7 раніше судима:
- 06.02.2003 року Шевченківським районним судом м.Києва за ч.3 ст.186, ч.2 ст.187, ст.ст.69, 70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 19.11.2005 року по відбуттю строку покарання;
- 20.09.2006 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, звільнена 16.06.2007 року по відбуттю строку покарання, даною судимістю переривається строк погашення попередньої судимості;
- 04.04.2008 року Деснянським районним судом м.Києва за ст.395 КК України до покарання у виді 2 місяців арешту, звільнена 04.06.2008 року по відбуттю строку покарання, даною судимістю переривається строк погашення попередніх судимостей.
Крім цього, ОСОБА_7 засуджена 27.09.2012 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання рахується з 17.08.2012 року, а кінець строку відбуття покарання 17.08.2015 року.
Суд першої інстанції своєю ухвалою від 19.06.2014 року відмовив ОСОБА_7 у застосуванні п. «г» ст.1 та ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році», зіславшись на п. «в «ст.4 Закону «Про застосування амністії в Україні» як особі, яка має дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
З таким рішенням суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним висновком і до погашення або зняття судимості.
Частино 5 ст.90 КК України передбачено, що якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках, строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено колегією суддів, що строк погашення судимості за вищевказаним вироком відносно ОСОБА_7 від 06.02.2013 року неодноразово переривався вчиненням останньою нових злочинів, за які вона засуджувалася за вироком судів від 20.09.2006 року, 04.04.2008 року та 04.06.2008 років.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року ( в редакції від 06.05.2014 року).
Згідно п. «в» ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» - амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Збаразького районного суду від 19 червня 2014 року про відмову в застосуванні амністії стосовно засудженої ОСОБА_7 є обґрунтованим і законним, а тому підстав для задоволення апеляції засудженої не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, ст.ст. 8, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року (в редакції від 06.05.2014 року)., колегія суддів,-
УХВАЛИла:
Ухвалу Збаразького районного суду від 19 червня 2014 року про відмову в застосуванні амністії стосовно засудженої ОСОБА_7 Закону України «Про амністію у 2014 році», залишити без змін, а апеляцію засудженої без задоволення.
Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
(підпис) (підпис) (підпис)
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2