Ухвала від 23.07.2014 по справі 606/790/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/790/14-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/789/178/14 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія - ч.3 ст.185, ч.2 с.301 КК України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Теребовлянського районного суду від 12 червня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:

12 лютого 2014 року вироком Теребовлянського районного суду за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі ,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.301 КК України та призначено йому покарання за :

ч. 3 ст. 185 КК України - на 3 років 6 місяців позбавлення волі;

ч. 2 ст. 301 КК України - на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією порнографічної кіно - та відеопродукції.

Із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією порнографічної кіно - та відеопродукції.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеним за вироком Теребовлянського районного суду від 12 лютого 2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 роки 1 місяця позбавлення волі, більш суворим за новим вироком, остаточно вважати ОСОБА_7 засудженим до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією порнографічної кіно - та відеопродукції.

Обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під тою залишено без змін, продовживши до 2 місяців, визначивши кінцевий термін його дії - 08 серпня 2014 року до 18 год. 00 хв.

У строк відбуття покарання зараховано строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою з 18 січня 2014 року з 18 год. 00 хв.

Стягнуто з ОСОБА_7 в доход держави 1 271, 4 грн. судових витрат.

Так, згідно вироку суду, в середині червня 2013 року у ОСОБА_7 під час перебування в с. Лошнів, Теребовлянського району, поблизу належного ОСОБА_9 приміщення колишнього корівника, в якому він раніше працював, виник умисел на скоєння крадіжки майна останньої.

Реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне заволодіння чужим майном та маючи корисливий мотив, достеменно знаючи обстановку, планування та можливість проникнути в приміщення, знаючи про відсутність будь-якої охорони та усвідомлюючи той факт, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах таємності, а саме за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 скориставшись тим, що двері в приміщення не зачиняються на будь-які запірні пристрої, проник в належне ОСОБА_9 приміщення колишнього корівника, що в с. Лошнів, Теребовлянського району, де в одній із кімнат, на столі, під скатертиною виявив гроші в сумі 120 гривень, які вкрав та покинувши приміщення розпорядився викраденою грошовою готівкою на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 в ніч з 07 на 08 грудня 2013 року, перебуваючи в с. Лошнів, Теребовлянського району поблизу належного ОСОБА_10 приміщення колишнього корівника, що в с. Лошнів, Теребовлянського району, в якому він раніше працював, та знаючи, що у вказаному приміщенні зберігається зерно кукурудзи, вирішив проникнути всередину та скоїти крадіжку.

Реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне заволодіння чужим майном та маючи корисливий мотив, достеменно знаючи обстановку, планування та можливість проникнути в приміщення, знаючи про відсутність будь-якої охорони та усвідомлюючи той факт, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах таємності, а саме за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 скориставшись тим, що двері в приміщення не зачиняються на будь-які запірні пристрої, проник в належне ОСОБА_10 приміщення колишнього корівника, що в с. Лошнів, Теребовлянського району, де в заздалегідь підготовлені три мішки засипав кукурудзу загальною вагою 130 кілограм, загальною вартістю 195 гривень, які поносив до свого місця проживання в с. Лошнів, Теребовлянського району та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 в ніч з 13 на 14 грудня 2013 року перебуваючи в с. Лошнів Теребовлянського району поблизу належного ОСОБА_11 приміщення колишнього корівника, що в с. Лошнів, Теребовлянського району, в якому він раніше працював, та знаючи, що у вказаному приміщенні зберігається зерно кукурудзи, вирішив проникнути всередину та скоїти крадіжку.

Реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне заволодіння чужим майном та маючи корисливий мотив, достеменно знаючи обстановку, планування та можливість проникнути в приміщення, знаючи про відсутність будь-якої охорони та усвідомлюючи той факт, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах таємності, а саме, за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 , шляхом зняття віконного скла, проник в належне ОСОБА_11 приміщення колишнього корівника, що в с.Лошнів, Теребовлянського району, де в заздалегідь підготовлені три мішки засипав кукурудзу загальною вагою 135 кілограм, загальною вартістю 202 гривні 50 копійок, поносив до свого місця проживання в с. Лошнів, Теребовлянського району та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 маючи у своєму володінні чотири DVD диски із записами фільмів порнографічного характеру, які він найшов на початку грудня 2013 року на території автовокзалу, що в м. Теребовля, вирішив збути їх за грошову готівку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на скоєння вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_7 15 грудня 2013 року, маючи єдиний злочинний намір на реалізацію DVD дисків із записами фільмів порнографічного характеру, маючи при собі один DVD диск та перебуваючи в м. Теребовля, по вул. Кн. Василька на території АЗС «Окко», діючи всупереч нормам, які викладені у Законі України «Про захист суспільної моральності», незаконно збув один DVD диск ОСОБА_12 за гроші в сумі 15 гривень.

05 лютого 2014 року ОСОБА_12 добровільно надав працівникам міліції придбаний ним DVD диск із записами фільмів порнографічного характеру, які він придбав у ОСОБА_7 , для долучення до матеріалів кримінального провадження.

Згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи № 1-127/14 від 10.02.2014 року, записи на DVD диску, який ОСОБА_7 незаконно збув 15 грудня 2013 року, містять сцени порнографічного характеру.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 17 грудня 2013 року, маючи єдиний злочинний намір на реалізацію DVD дисків із записами фільмів порнографічного характеру, маючи при собі один DVD диск та перебуваючи в м.Теребовля, по вул.Кн. Василька на території АЗС «Окко», діючи всупереч нормам, які викладені у Законі України «Про захист суспільної моральності», незаконно збув один DVD диск ОСОБА_13 за гроші в сумі 20 гривень.

08 лютого 2014 року ОСОБА_13 добровільно надав працівникам міліції придбаний ним DVD диск із записами фільмів порнографічного характеру, які він придбав у ОСОБА_7 , для доручення до матеріалів кримінального провадження.

Згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи № 1-130/14 від 12.02.2014 року, записи на DVD диску, який ОСОБА_7 незаконно збув 17 грудня 2013 року, містять сцени порнографічного характеру.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 23 грудня 2013 року, маючи єдиний злочинний намір на реалізацію DVD дисків із записами фільмів порнографічного характеру, маючи при собі один DVD диск та перебуваючи в м.Теребовля, поблизу ринку, діючи всупереч нормам, які викладені у Законі України «Про захист суспільної моральності», незаконно збув один DVD диск ОСОБА_14 за гроші в сумі 15 гривень.

08 лютого 2014 року ОСОБА_14 добровільно надав працівникам міліції придбаний ним DVD диск із записами фільмів порнографічного характеру, які він придбав у ОСОБА_7 , для долучення до матеріалів кримінального провадження.

Згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи № 1-132/14 від 27.02.2014 року, записи на DVD диску, який ОСОБА_7 незаконно збув 23 грудня 2013 року, містять сцени порнографічного характеру.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_7 28 грудня 2013 року, маючи єдиний злочинний намір на реалізацію DVD дисків із записами фільмів порнографічного характеру, маючи при собі один DVD диск та перебуваючи в АДРЕСА_2 , на території автовокзалу, діючи всупереч нормам, які викладені у Законі України «Про захист суспільної моральності», незаконно збув один DVD диск ОСОБА_15 за гроші в сумі 20 гривень.

08 лютого 2014 року ОСОБА_15 добровільно надав працівникам міліції придбаний ним DVD диск із записами фільмів порнографічного характеру, які він придбав у ОСОБА_7 , для долучення до матеріалів кримінального провадження.

Згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи № 1-131/14 від 26.02.2014 року, записи на DVD диску, який ОСОБА_7 незаконно збув 28 грудня 2013 року, містять сцени порнографічного характеру.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить пом'якшити призначене йому покарання або застосувати до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році» та просить залучити у даному кримінальному провадженні захисника через Тернопільський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у зв'язку з відсутністю в нього коштів, що унеможливлює залучення захисника самостійно.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта - обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляцію з підстав викладених у ній і просить пом'якшити йому призначене судом першої інстанції покарання за даним вироком або застосувати ЗУ «Про амністію у 2014 році»,

захисника його інтересів - адвоката ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_7 , прокурора, який вважає, що апеляційні вимоги ОСОБА_7 до задоволення не підлягають, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано та законно призначено покарання за ч.3 ст.185 КК України та ч.1 ст. 301 КК України, крім цього, до ОСОБА_7 не може бути застосовано ЗУ «Про амністію у 2014 році», оскільки відповідно до ст.8 вказаного закону амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії, ст.4 ЗУ «Про амністію у 2014 році», перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, обґрунтовані сукупністю належним чином оцінених та перевірених у судовому засіданні доказів є правильними і в апеляції не оспорюються.

Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням у приміщення;

ч.2 ст.301 КК України, як збут відеопродукції порнографічного характеру є правильною і також не оспорюється в апеляції.

Що стосується покарання, призначеного ОСОБА_7 , яке він вважає занадто суворим, то при призначенні покарання суд повинен в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення має суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст.185, ч.2 ст.301 КК України за сукупністю злочинів за ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, суд першої інстанції врахував вищенаведені вимоги закону, в тому числі обтяжуючі та пом'якшуючі вину обставини, характеризуючі особу дані, зокрема - характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушень, його негативну характеристику, попередні непогашені судимості, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, то колегія судді вважає, що суд першої інстанції призначив покарання відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, яке є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого.

Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінального провадження у ОСОБА_7 є непогашені судимості згідно вироків:

- від 08.05 2002 року Теребовлянського районного суду за ст.15-ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково за постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області 09.11.2004 року на невідбутий термін - 9 місяців.;

- від 26.04.2007 року Теребовлянського районного суду за ч.1 ст.162 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- від 27.04.2010 року Теребовлянського районного суду за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково за постановою Сихівського районного суду м.Львова 06.03.2012 року на невідбутий термін - 10 місяців 16 днів;

- від 13.12.2013 року Теребовлянського районного суду за ст.395 КК України до 2 місяців арешту;

- від 12.02.2014 року Теребовлянського районного суду за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.

На даний час ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Теребовлянського районного суду від 12.06.2014 року за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.301 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі за кримінальні правопорушення вчиненні протягом червня-грудня 2013 року та просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга у цій частині також не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Як вже згадувалось вище ОСОБА_7 має чотири непогашені судимості за вчинення тяжких кримінальних правопорушень, за які засуджувався у період з 08.05.2002 року по 12.02.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним висновком і до погашення або зняття судимості.

Згідно п.8 ч.1 ст.89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

Частино 5 ст.90 КК України передбачено, що якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках, строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 починаючи з 08.05.2002 року тричі засуджувався за вчинення тяжких та двічі за менш тяжкі злочини, таким чином строк погашення судимості - 6 років, за вироком від 08.05.2002 року неодноразово переривався вчиненням ним нових злочинів, за які він засуджувався за вироками суду: від 26.04.2007 року, 27.04.2010 року, 13.12.2013 року, 12.02.2014 року.

За таких обставин, відповідно до ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року (в редакції від 06.05.2014 року).

Згідно п. «в» ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» - амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 з підстав пом'якшення призначеного судом першої інстанції покарання, а також щодо застосування до нього Закону України «Про амністію 2014 році» до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, ст.85 КК України, ст.ст. 8,9 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» 1996 року (в редакції від 06.05.2014 року), колегія суддів,-

УХВАЛИла:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 про пом'якшення покарання за вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 червня 2014 року та/або застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» залишити без задоволення, а вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 червня 2014 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

(підпис) (підпис) (підпис)

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2

Попередній документ
39896118
Наступний документ
39896120
Інформація про рішення:
№ рішення: 39896119
№ справи: 606/790/14-к
Дата рішення: 23.07.2014
Дата публікації: 16.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка