04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" липня 2014 р. Справа№ 51/30
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Пашкіної С.А.
Калатай Н.Ф.
при секретарі Майданевич Г.А.
за участю
представників сторін : від позивача - не з'явився.
від відповідача - не з'явився.
від ВДВС - не з'явився.
від 3-ї особи - не з'явився
розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю
апеляційну скаргу "Торговий дім "Ніса"
на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби
Cолом'янського районного управління юстиції у місті Києві
про визнання протиправними дій органу Державної виконавчої служби
на ухвалу
господарського суду міста Києва
від 16.06.2014 року
у справі № 51/30 (головуючий суддя: Пригунова А.Б.,
судді: Любченко М.О.
Ломака В.С
за позовом Національного інституту стратегічних досліджень
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києві.
про зобов'язання виселити та повернути нерухоме майно
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" у задоволенні скарги на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва та постановити нову ухвалу, якою визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р. по виконанню рішення господарського суду м. Києва від 28 квітня 2010 року у справі №51/30, здійснені ним 10.02.2014 р., та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойки Л.Р. про закінчення виконавчого провадження від 10.02.2014 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.
В судове засідання 22.07.2014 року представники позивача, відповідача, третьої особи та ВДВС не з'явилися про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача, відповідача, третьої особи та ДВС, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. у справі № 51/30 позов задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" звільнити (виселити даного орендаря в примусовому порядку) та повернути Інституту проблем національної безпеки України державне нерухоме майно загальною площею 135,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 13 за актом приймання-передачі (повернення); присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" на користь Інституту проблем національної безпеки України 85, 00 грн. - державного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. у справі № 51/30 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 р. у справі № 51/30 скасовано, матеріали справи № 51/30 скеровано до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2011 р. рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. у справі № 51/30 залишено без змін.
26.09.2011 р. Господарським судом міста Києва видано накази на викання рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. у справі № 51/30.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 51/30 та замінено Інститут проблем національної безпеки України його правонаступником - Національним інститутом стратегічних досліджень.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" у задоволенні скарги на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно з ч. 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно до ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
При цьому, статтею 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази.
У відповідності до ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції 12.12.2011 р. Національний інститут стратегічних досліджень звернувся до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києва із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. № 51/30, до якої долучено оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. № 51/30, копію рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. у справі № 51/30 та копію ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. у справі № 51/30.
14.12.2011 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з викання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. № 51/30 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" звільнити та повернути Інституту проблем національної безпеки України державне нерухоме майно загальною площею 135,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 13 за актом приймання-передачі (повернення) та встановлено строк для добровільного виконання наказу - до 20.12.2011 р.
Також, як вбачається з постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києва від 14.12.2011 р., стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 30308991 визначено Інститут проблем національної безпеки України.
В той же час, як зазначалось вище ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. Інститут проблем національної безпеки України замінено його процесуальним правонаступником - Національним інститутом стратегічних досліджень.
25.01.2012 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києва винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. № 51/30, у зв'язку з його фактичним виконанням, у якій стягувачем визначено Інститут проблем національної безпеки України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 р. Вищевказану постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві скасовано.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 06.06.2012 р. скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. № 51/30.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 06.06.2013 р. відновлено виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. № 51/30.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 06.06.2013 р. замінено Інститут проблем національної безпеки України на Національний інститут стратегічних досліджень.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 06.06.2013 р. закінчено виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. № 51/30 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням рішення згідно виконавчого документа.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 р. скасовано постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про закінчення виконавчого провадження від 06.06.2013 р.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 06.02.2014 р. на підставі ч. 1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" відновлено виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. № 51/30 та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" звільнити та повернути Інституту проблем національної безпеки України державне нерухоме майно загальною площею 135, 40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 13 за актом приймання-передачі (повернення)
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 10.02.2014 р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. № 51/30.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Рішення суду є правозахисним актом, метою якого є втілювати мети, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто виконання рішення суду повинно мати наслідком повне припинення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у відповідній справі.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як зазначає позивач у даній справі - Національний інститут стратегічних досліджень, на даний час він є фактичним користувачем нерухомого майна загальною площею 135, 40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 13, яке використовує для власних потреб.
У даному випадку досягнуто мети звернення до Господарського суду міста Києві з даним позовом та, відповідно, втілено на практиці конституційні приписи щодо захисту інтересів стягувача.
На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві стосовно закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. № 51/30 у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду та необґрунтованість скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" в цій частині.
Щодо тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" про ненаправлення оскаржуваної постанови на його адресу, суд першої інстанції обгрунтовано відзначив, що згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
В той же час, за приписами Закону України "Про виконавче провадження" ненаправлення вищевказаних документів сторонами виконавчого провадження не тягне наслідком скасування такої постанови.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
У відповідності до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Таким чином, враховуючи, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. у справі № 51/30 фактично виконано та нерухоме майно загальною площею 135, 40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 13 фактично перебуває у користуванні Національного інституту стратегічних досліджень, тому відсутні правові підстави для скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києва про закінчення виконавчого провадження від 10.02.2014 р. В той же час інших обґрунтувань щодо протиправності дій головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. у справі № 51/30 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" не надано, тому судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні скарги у повному обсязі.
Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року у справі № 51/30 залишити без змін.
2. Матеріали справи повернути до господарського м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам, третій особі та ВДВС.
Головуючий суддя О.М. Баранець
Судді С.А. Пашкіна
Н.Ф. Калатай
Повний текст постанови складено 23.07.2014 року.