04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" липня 2014 р. Справа№ 916/3264/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі Майданевич Г.А.
за участю
представників сторін : від позивача - ОСОБА_2
від відповідача - не з'явився.
розглянувши Публічного акціонерного товариства "Судноплавна
апеляційну скаргу компанія "Укррічфлот" в особі філії "Вилківська
ремонтно - експлуатаційна база флоту"
на рішення
господарського суду м. Києва
від 12.03.2014 року.
у справі № 916/3264/13 (суддя Лиськов М.О.)
позовом Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_3
до Публічного акціонерного товариства
"Судноплавна компанія "Укррічфлот"
про стягнення 83 449, 28 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.03.2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного Акціонерного Товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м.Київ, вулиця Електриків, будинок 8; ідентифікаційний код: 00017733) в особі філії "Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту" (Код ЄДРПОУ ВП: 25828094; 68355, Одеська обл., Кілійський район, місто Вилкове, вулиця Придунайська, будинок 3) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 60000 ( шістдесят тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 2 932 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 08 коп. - 3 % річних, 4 903 (чотири тисячі дев'ятсот три) грн. 70 коп. - пені та 1715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 68 коп. - суму судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.
В судове засідання 08.07.2014 року представник відповідача не з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 22.07.2014 року.
В судове засідання 22.07.2014 року представник відповідача не з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи, дане клопотання відхилено, оскільки розгляд справи вже відкладався, а відповідач не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якому іншому представнику.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 30.03.2012 року між позивачем та відповідачем укладений договір за № 84/3 на виконання ремонтних робіт на судні.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
13.04.2012 року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору № 84/3 від 30.03.2012 року в зв'язку із збільшенням об'єму ремонтних робіт. За умовами договору відповідач, як замовник, зобов'язаний оплатити 30% від попередньої вартості ремонтних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору № 84/3 від 30.03.2012 року, наступний платіж, у розмірі 30% від попередньої вартості ремонтних робіт, відповідач зобов'язаний оплатити протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт; кінцевий платіж, відповідач повинен був сплатити протягом 30 банківських днів з моменту підписання Акту виконання робіт і Виконавчої ремонтної відомості, при цьому датою виконання робіт вважається дата, вказана у відповідному акті.
30.04.2012 року підписано сторонами без зауважень Акт виконаних робіт та Виконавчу ремонтну відомість на суму 104 870,00 грн. на виконання договору №84/3 від 30.03.2012 року та додаткової угоди № 1 від 13.04.2012 року.
Порядок розрахунку за виконані роботи визначено пунктом 3.1 договору, за умовами даних застережень (замовник) - ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот", в особі Філії "Вилківська ремонтно-ксплуатаційна база флоту", зобов'язане провести всі розрахунки на протязі 30 банківських днів моменту підписання акту виконаних робіт. Втім, розрахунки за виконані роботи в повному обсязі не були проведені.
Після отримання претензії про проведення розрахунків за виконані роботи від 22.10.2012 року відповідач запропонував підписати угоду про реструктуризацію боргу.
06.12.2012 року була укладена угода № 241/3 про реструктуризацію заборгованості за Договором №84/3 від 30 березня 1012 року.
Враховуючи те, що була підписана угода про реструктуризацію, відповідач все одно порушив графік платежів за виконані роботи. За весь час відповідач розрахувався частково, сплативши 84953,75 грн. Станом на день звернення до суду розмір основної заборгованості складає 19 916,25 грн.
Крім того 03.05.2012 року, між позивачем та відповідачем був укладений ще один договір за № 115/3 на виконання ремонтних робіт на судні.
13.07.2012 року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору № 115/3 від 03.05.2012 року в зв'язку із зменшенням об'єму робіт. За умовами договору відповідач, як замовник, зобов'язаний оплатити 30% від попередньої вартості виконаних ремонтних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору № 115/3 від 03.05.2012 року, наступний платіж, у розмірі 30% від попередньої вартості ремонтних робіт, відповідач зобов'язаний оплатити протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт; кінцевий платіж, відповідач повинен був сплатити протягом 30 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт і Виконавчої ремонтної відомості, при цьому датою виконання робіт вважається дата, вказана у відповідному акті.
13.07.2012 року на виконання договору № 115/3 від 03.05.2012 року та додаткової угоди №1 від 13.07.2012 року до договору сторонами підписаний Акт виконаних робіт та Виконавча ремонтна відомості на суму 82302,00 грн. Акт підписаний сторонами без зауважень.
Порядок розрахунку за виконані роботи визначено пунктом 3.1 договору, за умовами даних застережень (замовник) ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот", в особі Філії "Вилківська ремонтно- експлуатаційна база флоту", зобов'язане провести всі розрахунки на протязі 30 банківських днів після підписання Акту виконаних робіт. Втім, розрахунки за виконані роботи в повному обсязі не були проведені.
Після направлення претензії про проведення розрахунків за виконані роботи від 22.10.2012 року відповідач запропонував підписати угоду про реструктуризацію боргу.
Між сторонами була укладена угода № 242/3 від 06.12.2012 року про реструктуризацію заборгованості за Договором №115/3 від 03.05.2012 року.
Враховуючи те, що була підписана угода про реструктуризацію, відповідач все одно порушив графік платежів за виконані роботи. За весь час відповідач розрахувався частково, сплативши 26555 грн. Станом на день звернення до суду першої інстанції розмір основної заборгованості складав 55747 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем були зменшені позовні вимоги.
Відповідачем була проведена часткова оплата суми боргу в сумі 15663,25 грн., таким чином позовні вимоги становлять 60000 грн. основний борг.
Таким чином встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.
Окрім того позивач просив стягнути з відповідача 4903,70 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п.6.3 Договорів.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції вірно встановив, що сума яку позивач заявляє до стягнення не виходить за межі суми пені розрахованої судом, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 4903,70 грн.
Також, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просив стягнути з відповідача на свою користь 3121,93 грн. 3 відсотків річних нарахованих на суму боргу за весь час прострочення.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково. При здійсненні перевірки розрахунку 3 % річних нарахованих позивачем, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок.
За договором № 84/3 від 30.03.2012 року оплата мала бути здійснення протягом 30 днів з моменту підписання акту виконаних робіт, такий акт був підписаний 30.04.2012, а отже останній день сплати є 31.05.2012 року, а отже 3 % річних складає 861,04 грн.
За договором № 115/3 від 03.05.2012 року оплата мала бути здійснення протягом 30 днів з моменту підписання акту виконаних робіт, такий акт був підписаний 13.07.2012, а отже останній день сплати є 13.08.2012 року, а отже 3 % річних складає 2071,04 грн.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.
Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом першої інстанції надана належна оцінка договорам №84/3 від 30.03.2012 року та №115/3 від 03.05.2012 року, актам виконаних робіт та іншим письмовим доказам про що зроблено відповідний висновок.
Крім того, відповідно до п. 4.4 договорів №84/3 від 30.03.2012 року та №115/3 від 03.05.2012 року акт виконаних робіт підписується сторонами після здачі Виконавцем робіт ВТК Замовника та здачі Замовником робіт Регістру.
Доказом виконання п. 4.4, є також підписані з обох сторін акти виконаних робіт від 30.04.2012 року за договором №84/3 та від 13.07.2012 року за договором №115/3.
Отже акти виконаних робіт від 30.04.2012 року та 13.07.2012 року є достатнім доказом факту виконання позивачем передбачених договором робіт. Акти підписано уповноваженою особою відповідача та скріплено печаткою. Крім того, сам відповідач не заперечує факту виконання робіт позивачем. В актах виконаних робіт від 30.04.2012 року та 13.07.2012 року чітко прописано, що Виконавець виконав роботи в строк та в повному обсязі та претензій зі сторони Замовника немає.
Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду м. Києва від 12.03.2014 року у справі №916/3264/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 916/3264/13 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови направити сторонам
Головуючий суддя О.М. Баранець
Судді Н.Ф. Калатай
С.А. Пашкіна
Повний текст постанови складено 23.07.2014 року.