"15" липня 2014 р.Справа № 916/2151/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХЛІББУД 1"
про стягнення 21512,33грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Вдовін М.В., довіреність від 15.04.2013р.;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "РАДАБАНК", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХЛІББУД 1" про стягнення заборгованості по простроченим процентам за березень-квітень 2014р. по кредитному договору №1113/ЮКР/0 від 04.09.2013р. у розмірі 21512,33грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2014р. порушено провадження у справі №916/2151/14.
24.06.2014р. від позивача надійшло клопотання (вх.№16472/14 від 24.06.2014р.) про залучення до матеріалів справи доказів по справі.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази.
15.07.2014р. від позивача надійшло клопотання (вх.№18390/14 від 15.07.2014р.) про залучення до матеріалів справи доказів по справі.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
04.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "РАДАБАНК"(Кредитор або Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХЛІББУД 1" (Позичальник) було укладено кредитний договір №1113/ЮКР/0, відповідно до умов якого Кредитор за наявності вільних грошових коштів зобов'язався на положеннях та умовах цього договору, надати Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 600000грн. зі сплатою 24% річних в розмірі та порядку, визначених даним договором(Кредит).
Кредитні кошти були отримані відповідачем у повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку Відповідача за період з 04.09.13р.
Пункт 3.4 Кредитного договору встановлює, що нарахування процентів користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного дня, починаючи з дати видачі кредиту на суму непогашеної заборгованості за кредитом згідно з методом факт/факт, (для розрахунку використовується фактична кількість місяці та році). Сплаті підлягають проценти нараховані за фактичну кількість днів користування кредитом з кожного 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця.
Згідно п.3.5 Кредитного договору, сплата процентів за користування кредитом та нарахованої комісійної винагороди здійснюється у валюті кредиту, щомісячно, починаючи з вересня 2013р. період з 25 до останнього робочого дня місяця, та остаточно при погашенні кредиту.
Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний в порядку передбаченому пунктами 3.4-3.5 цього договору, сплачувати проценти за кредит та в порядку передбаченому п.1.3. цього договору - комісійні винагороди.
Відповідач у повному обсязі не виконав свій обов'язок по оплаті процентів за користування кредитом у березні та квітні 2014р., а саме не перерахував Позивачу у період з 25 по 31 травня 2014р. проценти за користування кредитом у березні 2014р., з 25 квітня по 30 квітня 2014р. проценти за користування кредитом у квітні 2014р. Заборгованість з процентів є простроченою у повному обсязі.
Позивачем було надіслано Відповідачу листи з вимогою про оплату заборгованості та розрахунком заборгованості за кредитним договором, а саме: лист №861/04 від "28" квітня 2014р., №844/04 від "29" квітня 2014р., та №970/02 від "23" травня 2014р.
Однак відповідь на вимогу про сплату процентів Відповідач не надав, будь-яких заперечень, листів, клопотань з про неможливість своєчасної оплати процентів Позивач від Відповідача не отримував .
З моменту укладання Кредитного договору до дати подання цієї позовної заяви до суду, положення Кредитного договору не змінювались, процентна ставка за користування кредитом та строки оплати передбачених кредитним договором платежів залишились ті самі, погашення кредиту з боку Відповідача не здійснювалось. Спір стосовно розміру та порядку нарахування процентів між Позивачем та Відповідачем відсутній.
12.06.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХЛІББУД 1" було проведено часткову сплату заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 3100грн., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 12.06.2014р. на суму 2100грн., а також наданою позивачем довідкою банку від 15.07.2014р. №14-07/04-48, з якої вбачається, що від відповідача надійшли грошові кошти в рахунок оплати процентів за кредитним договором №1113/ЮКР/0 від 04.09.2013р. у розмірі 3100грн.
Вищевикладене зумовило звернення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК" до суду з даною позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХЛІББУД 1" про стягнення заборгованості по простроченим процентам за березень-квітень 2014р. по кредитному договору №1113/ЮКР/0 від 04.09.2013р. у розмірі 21512,33грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦКУ якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтями 536, 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, а кредитор має право на їх отримання.
Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Згідно наданого розрахунку позивача, відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання по сплаті заборгованості по простроченим процентам за березень-квітень 2014р. по кредитному договору №1113/ЮКР/0 від 04.09.2013р. у розмірі 21512,33грн.
Так з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи, відповідач сплатив в рахунок наявної заборгованості 3100грн., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 12.06.2014р. на суму 3100грн., а також наданою позивачем довідкою банку від 15.07.2014р. №14-07/04-48, з якої вбачається, що від відповідача надійшли грошові кошти в рахунок оплати процентів за кредитним договором №1113/ЮКР/0 від 04.09.2013р. у розмірі 3100грн.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги те, що відповідачем погашена заявлена до стягнення сума заборгованості у розмірі 3100грн, провадження у справі №916/2151/14 в частині заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 3100грн. підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Так, судом встановлено наявність невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХЛІББУД 1" своїх договірних зобов'язань, існування заборгованості, у зв'язку з чим, враховуючи приписи законодавства, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по простроченим процентам за березень-квітень 2014р. по кредитному договору №1113/ЮКР/0 від 04.09.2013р. у розмірі 18412,33грн., та такими, що підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого розрахунку, позовна вимога Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХЛІББУД 1" підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості по простроченим процентам за березень-квітень 2014р. по кредитному договору №1113/ЮКР/0 від 04.09.2013р. у розмірі 18412,33грн.
Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, п.11 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХЛІББУД 1" (65023, Одеська область, м.Одеса, провулок Каретний, буд.18, кв.14 код ЄДРПОУ 34251858, р/р 26002300000434 в ПАТ"АБ"РАДАБАНК", МФО 306500) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК" (49054, м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 46, код ЄДРПОУ 21322127, кореспондентський Рахунок №32001102600 в Управлінні Національному банку України у Дніпропетровській області, МФО 306500) заборгованість по простроченим процентам за березень-квітень 2014р. по кредитному договору №1113/ЮКР/0 від 04.09.2013р. у розмірі 18412(вісімнадцять тисяч чотириста дванадцять)грн.33коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн.
3. Провадження у справі №916/2151/14 в частині заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 3100грн. -припинити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 22.07.2014р.
Суддя Гут С.Ф.