24 червня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючої судді - Шеремет А.М.,
суддів: Ковалевича С.П., Шимківа С.С.
секретар судового засідання Ковальчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду від 31 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_2 06 грудня 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Рішенням Березнівського районного суду від 31 березня 2014 року розірвано шлюб, зареєстрований 27 січня 2007 року Марининською сільською радою Березнівського району, актовий запис № 1 від 27 січня 2007 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати з батьком, ОСОБА_2
Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.
Вказує, що суд при визначенні місця проживання дитини всупереч вимогам ч. 4 ст. 19 СК України не залучив до участі у справі орган опіки та піклування, участь якого є обов"язкова.
Вважає недостатньо обґрунтованим висновок органу опіки та піклування щодо місця проживання дитини з батьком, оскільки він не враховує, що донька фізіологічно більш прив"язана до неї. Зазначає, що з часу народження дитини вона не працювала і постійно перебувала з дитиною та займалась її вихованням та доглядом.
Стверджує, що через неприязні стосунки позивача до неї він утримує дитину в себе, не дозволяючи їй бачитись з донькою.
При цьому покликається на те, що донька є дуже маленькою та потребує в першу чергу жіночого догляду.
Рішення суду в частині розірвання шлюбу не оскаржується.
Просить оскаржуване рішення в частині залишення проживання доньки з позивачем скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про залишення проживання дитини з нею.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про їх підставність.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Судом встановлено, що сторони по справі 27 січня 2007 року зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась донька ОСОБА_3.
Спільне життя у сторін не склалось.
Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Суд першої інстанції вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини з батьком в повній мірі врахував вищезазначені норми закону та вищенаведені обставини справи, та обгрунтовано дійшов висновку, що проживання дитини з батьком відповідає її інтересам.
Згідно висновку органу опіки та піклування батько дитини проживає в АДРЕСА_1, яка належить його матері, де створено усі необхідні умови для проживання, виховання та розвитку доньки. Його щомісячний дохід становить 7000 гривень.
Судом встановлено, що дитина з повагою ставиться до батька, з ним їй проживати комфортно, вона відчуває себе І захищеною.
ОСОБА_1 проживає у найманій квартирі, що по АДРЕСА_2 м. Рівне, з вересня 2013 року працює офіціантом в кафе-барі "Смачна курка" без оформлення трудових відносин, її щомісячний заробіток становить 2000 гривень.
З урахуванням наведеного колегія суддів рахує вірним висновок суду першої інстанції про те, що з врахуванням більшої прихильності малолітньої дитини до батька, позивача по справі ОСОБА_2, його можливості забезпечити належне утримання, виховання і розвиток, в інтересах малолітньої дитини сторін по справі, після розірвання шлюбу дитину слід залишити проживати з батьком.
Таким чином, судова колегія не знаходить правових підстав не погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, які ретельно досліджені у ході розгляду справи. Висновки суду першої інстанції вірно обґрунтовані у мотивувальній частині рішення і судова колегія з ними погоджується оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Березнівського районного суду від 31 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча А.М. Шеремет
Судді: С.П.Ковалевич
С.С. Шимків