15 квітня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючої судді - Шеремет А.М.,
суддів: Ковалевича С.П., Собіни І.М.
секретар судового засідання Ковальчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Рівненського міського суду від 20 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград", Акціонерного комерційного банку „Трансбанк", Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю „Рівненський молодіжний жилий комплекс", про визнання майнових прав на квартиру та частково недійсним договору іпотеки, -
Рішенням Рівненського міського суду від 20 лютого 2014 року визнано за ОСОБА_1 100 (сто) % майнових прав на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_4 в м. Рівне Рівненської області.
Припинено з 28 лютого 2008 року, управління майном управителя АКБ "Трансбанк", на підставі договору №82/1-ФФБ від 28 лютого 2008 року та свідоцтва №82/1-ФФБ до нього, в частині двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 у м. Рівне Рівненської області.
Визнано недійсним договір іпотеки від 18 грудня 2007 року укладений між АКБ "Трансбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "ІБК "Сібінвестград" ( іпотекодавець), про передачу в іпотеку майнових прав на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_4 в м.Рівне, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, 01030, АДРЕСА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 329.
Визнано недійсним договір відступлення від 22 червня 2009 року укладений АКБ „Трансбанк" з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", за договором іпотеки від 18 грудня 2008 року укладений між АКБ "Трансбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "ІБК "СібінвестГрад" (іпотекодавець), що передбачає відступлення предмета іпотеки - майнових прав на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_4 в м. Рівне, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1984.
Скасовано заборону відчуження двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 в м. Рівне, що здійснена у зв'язку з посвідченням договору іпотеки від 18 грудня 2007 року укладеного між АК "Трансбанк" ( іпотекодержатель) та ТОВ "ІБК "СібінвестГрад" (іпотекодавець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстровий № 330.
Виключено з державного реєстру іпотек запис про передачу в іпотеку, як об'єкт обтяження, квартиру АДРЕСА_2, внесеного в Державний реєстр іпотек реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_2, зареєстровано 18 грудня 2007 року за № 6256678, де іпотекодержателем зазначено "АКБ "Трансбанк".
Виключено з Державного реєстру іпотек запис про передачу в іпотеку, як об'єкту обтяження, квартиру АДРЕСА_3, внесеного в Державний реєстр іпотек реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_3, 03150, АДРЕСА_5, в якому вказано іпотекодержателем публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на підставі договору відступлення від 22 червня 2009 року, зареєстровано в реєстрі за № 1984.
Вирішено питання про судові витрати.
Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України" (далі ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України") подав на нього апеляційну скаргу.
При цьому покликається на те, що судом не взято до уваги те, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання 100 % майнових прав на квартиру до відповідачів, які не оспорювали цього права. Суд не з"ясував, чи має місце порушення прав позивача та в чому саме воно полягає.
Стверджує, що судом не взято до уваги той факт, що на підставі договору відступлення від 22 червня 2009 року АКБ „Трансбанк", як іпотекодержатель, відступив на користь АТ „Укрексімбанк" не майнові права на квартиру, а усі права вимоги за договором іпотеки, тобто право іпотеки на майнові права на квартиру.
Неправомірним вважає застосування судом ст. 17 Закону України „Про іпотеку", оскільки дана норма встановлює підстави припинення іпотеки, а не визнання недійсним договору іпотеки. При цьому судом не застосовано положення ст. 23 вищевказаного Закону.
Вважає неправомірним рішення суду про скасування заборони відчуження квартири АДРЕСА_4 в м. Рівне, про виключення з державного реєстру іпотек запису про передачу в іпотеку майнових прав на нерухоме майно.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що після сплати вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 у м. Рівне Рівненської області, позивач стала власником 100 % майнових прав на дану квартиру і своєї згоди на передачу майнових прав на цю квартиру в іпотеку нікому не давала. Тому після цього АКБ «Трансбанк» не вправі був передавати майнові права на спірне житлове приміщення ПАТ «Укрексімбанк». Договір іпотеки від 18 грудня 2007 року, який був укладений між АКБ «Трансбанк» як іпотекодержателем і ТОВ «ІБК «Сібінвестград» як іпотекодавцем, про передачу в іпотеку майнових прав на спірну квартиру № 5 не відповідає вимогам ст. ст. 1 та 5 Закону України «Про іпотеку».
Проте погодитися повністю з такими висновками суду першої інстанції не можна.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції законно й обґрунтовано визнав за ОСОБА_1 100 % майнових прав на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_4 у м. Рівному, навівши з цього приводу відповідні обґрунтування, яких не спростовують доводи поданої апеляційної скарги.
Разом з тим, з іншими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 18 лютого 2007 року між ТОВ «ІБК «Сібінвестград» та АКБ «Трансбанк» було укладено кредитний договір №2163 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого АКБ «Трансбанк» надав ТОВ «ІБК «Сібінвестград» кредит у розмірі 211 971,83 гривень.
У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ТОВ «ІБК «Сібінвестград» та АКБ «Трансбанк» був укладений Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 18 грудня 2007 року за реєстровим №329 (надалі - Договір іпотеки). Згідно п. 1.1. Договору іпотеки, предметом іпотеки за договором є майнові права на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_4 в м. Рівне. Набуття Іпотекодавцем права власності на Предмет іпотеки у майбутньому підтверджується Договором №58/і-ФФБ про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» від 18 грудня 2007, укладеним між Іпотекодавцем та Управителем (п. 1.2. Договору іпотеки).
28 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та АКБ "Трансбанк" укладено Договір №82/1-ФФБ про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" будинок АДРЕСА_4, м.Рівне. 28 лютого 2008 року між ТОВ "ІБК "Сібінсвестград" (Первісний довіритель) та ОСОБА_1 (Новий довіритель) укладено Договір № 3 про відступлення права вимоги, за яким Новий довіритель набуває в повному обсязі право вимоги, належне Первісному довірителю за Договором № 58/1-ФФБ про участь у Фонді будівництва фінансування будівництва виду "А" від 18 грудня 2007 року (по АДРЕСА_4 в м.Рівне), укладеного між Первісним довірителем та АКБ "Трансбанк". 28 лютого 2008 року ОСОБА_1 видано Свідоцтво № 82/1-ФФБ про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" житлового будинку АДРЕСА_4, м.Рівне за яким за позивачем закріплено об'єкт інвестування - 2-ох кімнатна квартира № 5 на 2-му поверсі площею 60,14 кв.м., загальною вартістю 301 000 грн. Запланована дата введення об'єкта в експлуатацію 30 червня 2009 року.
Квитанціями від 28 лютого 2008 року на суму 136 326,27 грн. та 75 645,56 на рахунок ТОВ "ІБК "Сібінвестград"; квитанціями від 28 та 29 лютого 2008 року на суму 89028,17 грн. та 500 грн. на рахунок АКБ "Трансбанк" підтверджено оплату ОСОБА_1 повної вартості квартири в розмірі 301 000 грн. Таким чином, після сплати вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 в м.Рівне та повного виконання ОСОБА_1 умов договору №82/1-ФФБ про участь у фонді фінансування будівництва, вона стала власником 100% майнових прав на вказану квартиру.
Судом також встановлено, що 08 травня 2009 року між ПАТ "Укрексімбанк" та АКБ "Трансбанк" було укладеного Договір, відповідно до якого АКБ "Трансбанк" відступив на користь ПАТ "Укрексімбанк" права вимоги за Кредитним договором. У зв'язку з чим, 22 червня 2009 року між АТ "Укрексімбанк" та АКБ "Трансбанк" було укладеного договір відступлення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1984, відповідно до якого АКБ "Трансбанк" відступив на користь АТ "Укрексімбанк" усі права вимоги за Договором іпотеки від 18 грудня 2007 року. На підставі даного договору квартира ОСОБА_1 знаходиться в іпотеці ПАТ "Укрексімбанк".
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Як убачається з матеріалів справи, позивач не була стороною договору іпотеки від 18 грудня 2007 року, який з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 2163 від 18 грудня 2007 року уклали між собою АКБ «Трансбанк» і ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Сібінвестград» щодо майнових прав на спірну двохкімнатну квартиру № 5, а тому, на думку апеляційного суду, відсутні підстави вважати, що на момент його укладення якимось чином були порушені права позивача, що набула майнові права на цю квартиру пізніше.
Висновок суду першої інстанції про те, що майнові права на квартиру у незавершеному будівництвом будинку взагалі не могли бути предметом іпотеки, не відповідає положенням ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що була чинною на момент укладення договору) та ч. 1 ст. 576 ЦК України.
Помилковим є також і висновок суду першої інстанції про припинення іпотеки майнових прав на спірну квартиру за договором іпотеки від 18 грудня 2007 року внаслідок реалізації предмета іпотеки позивачу, оскільки такий висновок суду суперечить положенням абзацу 3 ст. 17 та розділу V Закону України «Про іпотеку».
Тому зважаючи на всі викладені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в суду першої інстанції не було підстав визнавати договір іпотеки від 18 грудня 2007 року, який був укладений між АКБ «Трансбанк» як іпотекодержателем і ТОВ «ІБК «Сібінвестград» як іпотекодавцем, про передачу в іпотеку майнових прав на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_4, недійсним.
Вимоги позивача про припинення управління майном управителя АКБ «Трансбанк», про скасування заборони на відчуження спірної двохкімнатної квартири та про виключення записів з державного реєстру іпотек, як такі, що є похідними від позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки від 18 грудня 2007 року недійсним, також задоволенню не підлягають.
Що ж стосується наступного відступлення у 2009 році АКБ «Трансбанк» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» прав за іпотечним договором одночасно із відступленням права вимоги за основним зобов'язанням, то вони, на переконання колегії суддів, повністю відповідають вимогам ст. 24 Закону України «Про іпотеку», у зв'язку з чим підстав визнавати такі відступлення недійсними у справі немає.
Згідно п.4. ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і хвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 58, 64, 303, 304, 308, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 20 лютого 2014 року в частині визнання недійсним договору іпотеки від 18 грудня 2007 року укладеного між АКБ "Трансбанк" та ТОВ "ІБК "Сібінвестград", визнання недійсним договору відступлення від 22 червня 2009 року, укладеного між АКБ „Трансбанк" з ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України", а також в частині задоволення позовних вимог про припинення управління майном управителя АКБ «Трансбанк», про скасування заборони на відчуження спірної двохкімнатної квартири та про виключення записів з державного реєстру іпотек скасувати.
ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Сібінвестград", Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" і Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний житловий комплекс", відмовити.
В решті рішення Рівненського міського суду від 20 лютого 2014 року (в частині визнання за позивачем ОСОБА_1 майнових прав на спірну квартиру та стягнення на її користь судового збору) залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча А.М. Шеремет
Судді: С.П. Ковалевич
І.М. Собіна