25 квітня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючої судді - Шеремет А.М.,
суддів: Ковалевича С.П., Рожина Ю.М.
секретар судового засідання Ковальчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду від 14 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист права власності шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ОСОБА_1 27 березня 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист права власності шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Радивилівського районного суду від 14 березня 2014 року в задоволенні даного позову відмовлено.
Вважаючи дане рішення незаконним через невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.
Вказує, що суд не взяв до уваги жодного з його доводів та наданих в їх підтвердження допустимих та законних документів в підтвердження заявлених ним позовних вимог.
При цьому суддя поставив під сумнів звукозапис судового процесу від 28 жовтня 2008 року, не взяв до уваги покази свідків, котрі підтвердили неможливість його проживання в домоволодінні разом з ОСОБА_2 і зробив помилкове припущення, що він мав можливість на свій розсуд розпорядитись належним йому майном.
Судом не надано належної оцінки наявним в справі документам (накладним та чекам) про придбання ним вказаного майна.
Крім того, суд не врахував і того факту, що його право на домоволодіння по АДРЕСА_1 в м. Радивилів неодноразово підтверджено відповідними рішеннями Радивилівського районного та апеляційного судів Рівненської області, але він не мав змоги ним користуватись через свідомі незаконні дії ОСОБА_2
Стверджує, що нехтуючи рішеннями судів ОСОБА_2 не пускав його в домоволодіння та викрав частину його особистого майна.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено факт незаконного знаходження спірного майна у володінні відповідача.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Судом встановлено, що 17 січня 2003 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в м. Радивилів.
Рішенням Радивилівського районного суду від 12 березня 2012 року договір дарування від 17 січня 2003 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний у зв"язку з вчиненням злочину проти здоров"я дарувальника обдарованим, ОСОБА_1 у зустрічному позові до ОСОБА_2 про захист оспорюваного права власності на домоволодіння відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 24 квітня 2012 року рішення Радивилівського районного суду від 12 березня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання договору дарування від 17 січня 2003 року, який був вчинений ним на користь ОСОБА_1 було скасовано та в задоволенні цих вимог ОСОБА_2 відмовлено. В решті оскаржене рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12 вересня 2012 року рішення апеляційного суду від 24 квітня 2012 року скасовано, залишено в силі рішення Радивилівського районного суду від 12 березня 2012 року.
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, та доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Позивач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів знаходження його майна у відповідача. Не здобуто таких доказів і при розгляді даної справи апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке б призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 58, 64, 303, 304, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Радивилівського районного суду від 14 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча А.М. Шеремет
Судді: С.П. Ковалевич Ю.М. Рожин